Вчені з’ясували, як зозулі підкладають яйця в чужі гнізда

У квітні 2013 року письменник Роберт Ґелбрейт дебютував на книжковому ринку з детективним романом “Поклик зозулі”. Багатьох критиків здивувало те, як недосвідчений письменник майстерно та впевнено написав свій перший роман. Крім того, літературних оглядачів здивував детальний опис чоловіком жіночого гардеробу. Була проведена лінгвістична експертиза, яка виявила схожість між текстом книг «Поклик зозулі» і «Несподівана вакансія» та «Гаррі Поттер і смертельні реліквії». Виявляється, що твір написав зовсім не новачок, а Джоан Роулінг, яка вдалася до найуспішної літературної містифікації з часів Річарда Бахмана (Стівена Кінга).

Найвідоміший птах-містифікатор

У світі тварин подібні фокуси часто здійснює чудова птаха Cuculus canorus – зозуля. Славнозвісні двохнотні поклики зозулі – насправді вигукують маленькі й горді самці цього виду, тоді ж як самка в цей час займається “брудною роботою”, підкидаючи свої яйця до гнізд інших видів. Її крики є дуже різними, їх рідко можна почути, але вони також є вагомою складовою паразитичного пакету птаха.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.
Зозуля зробила свою справу, зозуля відпочиває. Джерело: ННПМ

Учені Кембриджського університету Великобританії розкривають темний зміст поклику зозулі. Дослідники вивчили поведінку та вплив звуків птахів у серії польових експериментів.

Уявний яструб

Після того, як самка здійснює “підміну понять” у цільовому гнізді, вона навмисно імітує лякаючий крик яструба. Ці звуки змушують господарів думати лише про небезпеку й вони не помічають, що одне з яєць у їхньому сімейному гніздечку якесь завелике та різнобарвне.

Птахи витягають шиї з гнізда та посилено сканують повітряний простір, щоб не пропустити атаку голодного яструба, якого насправді навіть немає поряд.

Nature Ecology & Evolution 1, 1520–1525 (2017)