Парк ссавців юрського періоду-3: суперздібності давнього світу

Ссавці, які жили поряд з динозаврами мали бути справжніми супергероями! Спробуй бути успішним чи хоча б вижити у світі, яким правлять холоднокровні чи навіть теплокровні рептилії! Минулого разу ми Вам розповіли про справжніх бетменів юрського періоду, які своїм особливим способом спробували опанувати повітряний простір http://bit.ly/2Ned1Wr.

Але в Лізі Справедливості чи команді Месників мезозойської ери було ще чимало дивовижних істот.

Шаблезубий (Sabretooth)


Ось наприклад, чим Вам не Шаблезубий (Sabretooth) – суперлиходій з всесвіту Marvel?

Результат пошуку зображень за запитом "Sabretooth"
Шаблезубий в інтерпретації Marvel. Джерело: Marvel

Vintana – Істота завбільшки з бабака, що мала мадагаскарську прописку та вправні зуби для подрібнення рослинних коренів та насіння. Цей вегетаріанець мешкав у крейдяному періоді та вирізнявся гарним слухом та нюхом.

Пов’язане зображення
Vintana у режимі споглядання тебе. Джерело: Paleontology

Жінка-Кішка

А ось і Жінка-Кішка – неймовірно граційний Agilodocodon scansorius, який вправно лазить по гілках зі своїми мініатюрними габаритами – 13 см у довжину та вагою 27 г. За гнучкістю суглобів ліктів, зап’ясть та голіностопів агілодокодон легко може дати фору сучасним ссавцям, які вже 165 мільйонів років не можуть перевершити його суперсил. Вони ж допомагали цій невеличкій істоті видиратися на верхівки дерев та впиватися своїми лопаткоподібними зубами у кору, щоб смоктати поживні соки. Якби в юрському періоді існували дзеркала, то невідомо ще чи відображався там Agilodocodon.

Результат пошуку зображень за запитом "Agilodocodon scansorius"
Рослинний вампір? Як мінімум Agilodocodon scansorius . Джерело: Rachel Goates

Аквамен

Був у цій ссавцевій компанії і свій Аквамен. Звали його Castorocauda, а розміром він був із качкодзьоба. З останнім його поєднують також перетинчасті лапи, але тварина була ще щасливим власником хвоста, який дуже нагадував аналогічний бобровий гаджет. Саме тому, відповідно до латинської назви його цілком можна називати Боброхвостом.

Результат пошуку зображень за запитом "Castorocauda"
Боброхвіст. Джерело: Encyclopedia Britannica

Людина-кріт (Mole Man)

Ще один марвелівській персонаж Людина-кріт (Mole Man) має свій мезозойський прообраз.

Результат пошуку зображень за запитом "Mole Man"
Людина-кріт, а ти ні. Джерело: Marvel

Docofossor – дев’ятисантиметровий ссавець з лапами та кігтями, які були пристосовані до риття нір та тунелів.

Результат пошуку зображень за запитом "docofossor"
Типовий супергерой докофосоор. Джерело: Neander

Росомаха

Ну й, звісно, настала черга Росомахи. А на якого ще супергероя схожий ссавець розміром з росомаху? Його ім’я Repenomamus і він був настільки брутальним створінням, що в його кишково-шлункому тракті були знайдені кістки маленького динозавра. Ось як виявляється деякі ссавці жили в тіні динозаврів! Дехто ховав собі цю тінь у шлунок!

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Біля початку родинного дерева ссавців

Але що ж до наших найближчих родичів? Чи відомі рештки плацентарних ссавців? Як у латиноамериканському серіалі науковці відшукали нашого давнього родича Juramaia, з яким ми розминулися в часі на якихось 160 мільйонів років тому.

Результат пошуку зображень за запитом "Juramaia"
Юрамая – плацентарний ссавць. Джерело: CMNH

Розміри деяких ссавців виявились суттєво більшими, ніж вважали до цього. Та ж Vintana на дієті з коренів та насіння набирала цілих 9 кг, а гроза «нанорозмірних» динозаврів Repenomamus був навіть 12–14 кілограмовим громилою.

Знахідки давніх ссавців роблять не лише з Китаю. Важливі викопні рештки також надходять із США, Іспанії, Бразилії, Аргентини, Мадагаскару та Монголії. Деякі найбільш інтригуючі та найдавніші скам’янілості стосуються південних материків, звідки відомо лише п’ять родів мезозойських ссавців.

Порівняно з понад 70 родами представників нашого з Вами класу з північних широт – це справді не солідно. Наздогнати та перегнати північну півкулю спробувала Бразилія. За останні два десятиліття на території цієї країни було знайдено ряд неймовірно цікавих тріасових скам’янілостей, яким більше 200 мільйонів років.

Гільєрмо Рузьє, палеонтолог з Університету Луїсвілля в штаті Кентуккі, описує їх як перехідні форми між ссавцями та їх предками цинодонтами. На нашому родинному дереві ще чимало сюрпризів!

(Nature, 2019)

Не забудьте також переглянути наш палеонтологічний випуск довколаботанічних новин про залізного динозавра:

Довколаботаніку можна підтримати (5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika.

Новий вид динозавра знайшли на залізничній колії

Науковці описали новий вид динозаврів з незвичного місцезнаходження. Його знайшли просто на залізничній колії, при чому в тому регіоні Канади, де як вважалось раніше вони не мешкали! Що це значить для науки?

У пошуках давніх рептилій

Шукати рештки динозаврів у лісовій зоні складнувато, але не неможливо. У далекому 1971 році в горах Британської Колумбії, що в Канаді, були знайдені кістки давньої рептилії. Трапились вони геологу Кенні Ларсону, який взагалі-то намагався розшукати уран, але на безуранні й динозавр згодиться.

RBCM P900, the holotype of Ferrisaurus sustutensis, was collected along the BC Rail line near the intersection of Birdflat Creek and the Sustut River in 1971, in the Sustut Basin of northern British Columbia, Canada.
Канада – теж батьківщина для динозаврів. Джерело: Arboure et Evans, 2019

Розпізнати динозавра

Цей скелет припадав пилом у фондах кількох музеїв й ніхто їх до певності не міг визначити, аж доки 7 листопада Вікторія Арбор та Девід Еванс не опублікували результати своїх досліджень.

Відповідно до їхніх даних перед нами не те, що новий вид, а й новий рід Ferrisaurus! Буквально це перекладається, як залізний ящер, адже відшукали тварину вздовж залізничних колій. Видова назва sustutensis вшановує місцеву річку.

Preserved elements of RBCM P900, holotype of Ferrisaurus sustutensis, in white (gray represents missing parts of incomplete bones).
Реконструкцыя зовнышнього вигляду Феррізавра. Джерело:
Arboure et Evans, 2019

Дослідження 2017 року підтвердили, що матеріал для залізниці брався за кілька сотень метрів поблизу ріки, тому потяги у смерті цього динозавра не винні.

Звички нововідкритого динозавра

За маркерним таксоном Pseudoaquilapollenites bertillonites було навіть встановлено приблизний час смерті – 68.2–67.2 мільйонів років.

Ця істота була завбільшки з вівцю, важила до 150 кг та ходила на 2 ногах. Науковці запідозрюють її у схильності до риття, але поки це лиш припущення.

Таким чином, це перший непташиний динозавр описаний з Британської Колумбії. Він належить до досить рідкісної групи лептоцератопсид, що говорить про те, що можливо невдовзі будуть знайдені й інші представники динозаврячої братії.

 
Щоб не пасти задніх у світі новин природничих наук ти можеш підримати інформаційно чи навіть фінансово (5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika.

Парк ссавців юрського періоду: темна ніч каєнтатерія

Нам знову потрібна машина часу! Вдягайтесь по погоді, адже ми рушаємо в самісінький морок темної ночі юрського періоду 185 мільйонів років тому.

Саме тут ми можемо поспостерігати за каєнтатерієм (Kayentatherium wellesi), який повертається до лігва, де на нього чекають малюки.

Результат пошуку зображень за запитом "Kayentatherium wellesi"
Каєнтатерій у режимі художньою реконструкції. Джерело: TDA

Ніч темна та повна жахіть

Важкі краплі дощу пробивають намет із листя, з десяток молодих тваринок в сховку мокрі та занепокоєні.

Дорослий каєнтатерій розміром з невелику кішку і його запросто можна сплутати з ссавцем, але великі щелепи, будова зубів та відсутність вушних раковин видають у ньому цинодонта. Саме з цієї групи згодом постануть ссавці, тому передавайте привіт родичу!

У Вас на це мало часу, бо ми потрапили в самісінький епіцентр трагічного моменту. Під тиском води лігво цинодонтів руйнується й малята разом з дорослою особиною занурюються у липкий бруд. Багнюка сховає рештки цих тварин аж до літа 2000 року.

І ці жахи – це ми

Тімоті Роу з Техаського університету в Остіні розшукає їх у відкладеннях формації Каєнта на півночі Арізони.

Ця перша зустріч із викопними рештками не дуже то й вразила палеонтологів. Вони взяли великі блоки породи та відправили їх до кращих часів у лабораторію. Лише через дев’ять років фахівці помітили у зразку крихітні зуби та щелепи довжиною всього 1 сантиметр.

Результат пошуку зображень за запитом "Kayentatherium wellesi"
Череп дорослого каєнтатерія. Джерело: CalPhotos

Після цього науковці перестали гатити по породі зубилом, а вирішили спочатку перевірити розташування кісточок у зразку за допомогою неруйнівного обстеження. Єва Гофман та Тімоті Роу скористалися сканером з мікрокомп’ютерною томографією (microCT), який використовує рентген для створення 3D-зображень.

Так були нарешті знайдені перші рештки дитинчат предків ссавців з юрського періоду. Ці 38 окремих кісточок стали одними з найбільш значущих відкриттів, пов’язаних із походженням ссавців, зробленими за останнє десятиліття.

Ключ до класу ссавців

Каєнтатерій – істота, яка дає вирішальне розуміння того, які риси визначають клас ссавців, а які належали їхнім попередникам.

Скелет каєнтатерія добряче схожий на скелет ссавців. Проте науковці запідозрили, що розмножувалась ця тварина в стилі рептилій. Тобто – велика кількість нащадків з малим розміром мозку – і справі кінець.

Ссавці ж інвестують у невелику кількість малят, які довго ходять під абстрактною спідницею мами, доки мозок та всі системи органів не досягнуть нормального рівня розвитку.

Те, що в юних каєнтатерієв були добре сформовані кістки та зуби свідчить про те, що вони не були домашніми ссавцями, у яких молоко на грубах не обсохло (що взагалі-то характерна ознака таксону, без образ), а цілком здатними попіклуватися про себе вуличними гангстерами юрського періоду.

Ми дізнаємось про витоки та становлення ссавців все більше. Хоча важливі знахідки з’являються у всьому світі, найбільша кількість ключових відкриттів відбувається на території Китаю. І думка про те, що ссавці епохи динозаврів були маленькими, непримітними комахоїдами, що живуть в тіні гігантських рептилій, розсіюється, як смог у Києві після похолодання.

Нововідкриті скам’янілості показали, що ранні ссавці були екологічно різноманітною групою. Вони шукали себе, експериментували в плаванні, плаванні, ритті нір та дряпанні по деревах. Ці знахідки також починають давати відповідь на еволюційне походження багатьох ключових рис ссавців – таких, як лактація, великий мозок і чудово розвинуті сенсорні відчуття.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Лавина відкриттів змітає старі уявлення, але ряд еволюційних біологів просять не втрачати голову на такому небезпечному гірськолижному курорті та не визнавати все, що трішки схоже на ссавця ссавцем.

Але з кожним роком методи вивчення викопних решток стають все точнішими та детальнішими, тому не має сумнівів, що згодом ми таки розберемось у власному родоводі.

Nature 574, 468-472 (2019)

Якщо Ви представники класу ссавців, то Ви можете підтримати Довколаботаніку тут: (5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні тут: www.patreon.com/dovkolabotanika. А ще можна поглянути останній випуск Ботаніка в кедах – він теж про викопних ссавців:
https://www.youtube.com/watch?v=t8b6fGX2QPI&t=65s

Раптова знахідка вказала на те, що акули харчувалися птерозаврами

Обстеження кістяка птерозавра вказало на те, що в його шиї лишився зуб акули. Як водний хижак вполював літаючу істоту?

Реконструкція вигляду ймовірного нападника. Джерело: Damouraptor

Володар повітря

Ви це бачите? Та це ж птерозавр! Саме ці літаючі рептилії володарювали над повітряним простором в ті часи, коли динозаври блукали сушею. Але ні це почесне звання, ні тисячі успішних вильотів здобиччю не врятували одного бідолаху-птерозавра від щелеп давньої акули кретоксерини.

Птерозавр, що вскочив у таку халепу належав до роду Pteranodon. Він був затятим рибалкою, ширяючи над поверхнею моря на крилах завдовжки у добрих 7,25 метра.

Птеранодон у польоті. Джерело: Matt Martyniuk

Акула з лезами

Головна підозрювана у справі – хрящова риба, яку ще часто кличуть акула Гінзу – на честь культової торгової марки ножів. Цими кухонними гаджетами часто демонстрували швидке подрібнення та нарізання в рекламних відео і, як Ви здогадалися, акулу отримала свою побутову назву не просто так.

Ножі Гінзу зробили викопну акулу популярною

Проте, офіційна назва цього вимерлого хижака Cretoxyrhina mantelli. Солідні розміри (8 м у довжину) та шалена швидкість до 70 км/год робили його гідним суперником за ресурси з прославленими рептиліями того часу.

Zahn eines Cretoxyrhina mantelli.JPG
Зуб акули Cretoxyrhina mantelli. Джерело: A,Ocram

Зуб у шиї

Нещодавно, Девід Хон з Лондонського університету ім. королеви Марії обстежив скелет птерозавра віком 85 мільйонів років. У шиї кістяка він помітив одну дивну деталь. Там застряг зуб акули!

Mounted Pteranodon and close up of the neck.
Шия птеранодона з зубом акули. Джерело: PeerJ

Розмір зуба вказує на те, що акула була довжиною приблизно 2,5 метра. Можливо, вона схопила птеранодона в епічному стрибку з морських хвиль. Це у всіх фарбах, зокрема, представили, художники.

Restored scene of Cretoxyrhina attacking Pteranodon.
Художня реконструкція подій. Джерело: PeerJ

Альтернативною думкою є харчування уже померлим птерозавром, тіло якого могло протягом тривалого часу плавати на поверхні води.

(PeerJ, 2018)

Якщо ця детективна історія Вам по душі, то спробуйте наш захід – “Втрачений світ динозаврів”. Той же час, легендарні тварини, захопливі факти, ексклюзивні експонати та репліки. Твоя особиста дино-пригода тут: https://www.facebook.com/events/366174247494395/

Вчені знайшли рештки птерозаврів розміром з невеликий літак

До того часу, як птахи стали володарями повітря, цей простір належав птерозаврам. Зовсім нещодавно ми дізналися про літаючих рептилій минулого трішки більше. Видобуток корисних копалин в Марокко дозволив зазирнути за ширму у більш ніж 60 мільйонів років.

Птерозаври – не шкідники народного господарства

Дослідники раніше вважали, що птерозаври приблизно 80 мільйонів років тому перетворилися в маленьку нерізноманітну групу, яка невдовзі вимерла.

Але скам’янілості марокканських птерозаврів, описані Ніколасом Лонгрічем в Університеті Баті, Великобританія, та його колегами, належать щонайменше до п’яти нових видів, що існували від 66 до 67 мільйонів років тому.

Їхній розмір коливався від істоти (Alcione elienus) розміром з великого орла до гігантської тварини, яка ще не має назви, з розмахом крил майже 9 метрів.

Чекаємо тестів у Фейсбук про те, який ти саме птерозавр

 

Аналіз цих скам’янілостей вказує на те, що замість того, щоб згасати, різноманітнігілки родинного дерева птерозаврів процвітали, доки падіння астероїда не стало причиною катастрофічних змін клімату нашої планети  66 мільйонів років тому.

PLoS Biol. (2018)

Кому гігантські черепахи були по зубах?

Стародавній крокодил довжиною більше ніж 3,5 метра був достатньо великим для полювання на гігантських черепах.

Каста недоторканних

Сейшельські гігантські черепахи  (Aladrachelys gigantea) живуть на острові Альдабра  в Індійському океані. Їхня довжина може сягати солідного значення 1,2 м.

Giant Tortoise.JPG
Тільки спробуй мене зачепити! Джерело: Yotcmdr

Цю рептилію можна побачити й на гербі Сейшел. Популярність тварини врятувала її острів від створення величезної повітряної бази у 1960-х роках. Люди навіть проводять періодичний відстріл здичавілих кіз, адже останні є суперниками з черепахами за харчі.

А де ж три кити? Джерело: Sodacan

У дорослих тварин немає природних хижаків, тому що жодна тварина не може відкрити рот достатньо широко, щоб зламати панцир. Але раніше такі тварини існували!

Хто ображав черепах?

Біля водойми на острові дослідницька команда на чолі Торстен Шейер та Денніс Хансен із Цюріхського університету у Швейцарії, знайшла скам’янілі залишки цих черепах, вік яких оціннють від 90 000 до 125 000 років тому.

Залишки черепахи та крокодила, що пасують один до одного більше ніж Ваша пара шкарпеток. Джерело: Torsten et al, 2017

Скам’янілості мають сліди пробиття панцира і подряпини, характерні для атаки хижаків. Хто ж міг таке вчинити?

Повчальна розмальовка для дітей: А) крокодил нападає на черепаху, Б) рештками черепах не проти поласувати крокодили, двокрилі комахи, мурахи та кокосовий краб. Джерело: Torsten et al., 2017)

На цьому ж місці дослідники виявили скам’янілість з того ж періоду. Це був велетенський крокодил, який нападав на гігантських черепах, які прийшли пити воду з ставка. Скоріш за все, це був вимерлий родич нільского крокодила (Crocodylus niloticus).  

Стаття у вільному доступі – тому насолоджуйтесь.

R. Soc. Open Sci. (2018)

Вчені описали вимерлий вид гігантських пінгвінів

Чи можна бути чудовим птахом і не вміти літати? Звісно!
Пінгвіни ламають ці стереотипи більш ніж 60 мільйонів років. Вважається, що саме в цей час існували їхні безпосередні предки. Деякі з них були зростом з людину. Вони займалися дайвінгом та підводною рибалкою поблизу Нової Зеландії, коли це ще не стало забавкою для туристів.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.
Імператорський пінгвін думає про своїх величних предків. Джерело: the telegraph

Пінгвіни з неспортивною статурою

Джеральд Майр з Дослідницького інституту імені Сенкенберга та Природничого музею Франкфурта в Німеччині та його колеги проаналізували скам’янілі залишки гігантського вимерлого пінгвіна (Kumimanu biceae). Команда вважає, що птах мав висоту 1,77 метра і важив більше 100 кілограмів. Не надто спортивна статура, чи не так?

Саме з цих кісток вчені склали пазл вимерлого пінгвіна. Джерело: Nature Comm.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Великі пінгвіни виникли ще раз

Вчені вважають, що ці велетні пізніше поступились своїм місцем дрібнішим родичами. Але абстрактна мрія пінгвінів про велич втілилися в сучасних гігантів – імператорських пінгвінів – 1,2 метри заввишки. Тобто високорослість у родоводі пінгвінів розвивалась неоднократно.
Nature Commun. (2017)
doi:10.1038/s41467-017-01959-6

Що приховують зуби акул?

Серед палеонтологів є традиційний жарт-баянчик. У ньому йдеться про те, що експерти по викопних ссавцях проводять своє життя за дослідженням того, як одні зуби пов’язані з іншими, як зуби відтворювалися, як зуби еволюціонували. Дійсно, багато ссавців лишили по собі купу загадок і єдиний ключ до їхньої розгадки – це саме зуби.

Але якщо фахівці по вимерлих ссавцях найчастіше мають ще якісь знайдені додаткові кісточки, то знавцям викопних акул пощастило менше. Їх дійсно можна назвати палеостоматологами.

Акули, але не бізнесу

Дослідження акулячих решток є складною задачею. Візьмемо для прикладу знаменитого, але не марнославного мегалодона.

VMNH megalodon.jpg
Мегалодон запускає двох балістичних китів по кораблю супротивника Джерело: Karen Carr

Цей милий хижак мешкав у міоцені та пліоцені, близько 20—3 млн років тому. Вперше його описав Луї Агассіз у 1843 році. Він відніс цього мешканця сивої минувшини до одного роду з сучасною білою акулою (Carcharodon carcharias) через дещо подібний вигляд зубів і назвав Carcharodon megalodon.

1960 року бельгійський дослідник Едгар Казьє обстежив зуби уважніше й дійшов висновку, що мегалодон не є близьким родичем білої акули. Він виокремив його в новий рід Procarcharodon (тому вид стало правильним називати Procarcharodon megalodon).

Не погрожуй мегалодону, попиваючи апельсиновий сік у своєму кайнозої. Джерело: Lonfat

Пристрасті по мегалодону на цьому не скінчилися. 1964 року радянський палеонтолог Леонід Глікман відніс мегалодона з родичами до нової родини Otodontidae й нового роду Megaselachus, перейменувавши вид на Megaselachus megalodon. Але як з’ясував 1987 року французький вчений Анрі Каппетта Procarcharodon та Megaselachus є синонімами описаного ще 1923 року роду Carcharocles і, відповідно, перейменував мегалодона на Carcharocles megalodon.

Поки що крапку в цій історії поставив 2012 року Каппетта. Він розширив обсяг роду  Otodus, а Carcharocles та Megaselachus оголосив підродами цього роду. Таким чином, у цій системі мегалодон називається Otodus megalodon. Та чи надовго?

Ця занудна номенклатурна історія лише підтверджує факт, що дослідження зубів акул – складна справа. Й чим більше ми дізнаємось нового, тим більше доводиться проводити систематичні ревізії.

Окрім того, вчені постійно знаходять нових акул. Нещодавно палеонтологи Джон Эберсоле і Дана Ерет описали новий вид з крейдяних відкладів Алабами.

Стара нова акула

Як і багато інших акул з періоду Крейди, новий вид відомий лише за скромною колекцією зубів. Їх знайшли близько 30 штук й вони досить сильно відрізнялися від зубів інших відомих видів.  Саме тому й був описаний новий вид Cretalamna bryanti, який назвали в честь родини Браянтів, які фінансово піклуються про освітні та наукові заклади Алабами (будьте, як Браянти).

Чудовий приклад того як піклування про власні зуби допомагає палеонтологам у майбутньому описувати нові види. Джерело: Ebersole et al.

Вік досліджуваних решток близько 83 мільйонів років. Знайдені вони були у місці добування крейди в штаті Алабама.

Chalk
Locus classicus – місце збору зразків, на основі яких був описаний новий вид. Джерело: Ebersole et al.

Минуле приховує безліч таємниць, але будьте певні, що лопати та науковий метод палеонтологів їх розгадають.

10.7717/peerj.4229

Що приховує останній обід динозавра?

Усередині кишково-шлункового тракту динозавра виявлено новий для науки вид рептилії. Це ще раз підтверджує думку про те, що варто ретельно підходити до вибору свого обіду!

Динозавр-індичка

Маленький пруткий хижак Compsognathus longipes вперше був описаний в дев’ятнадцятому столітті за скелетом, що був знайдений на безкраїх просторах Німеччини.

Compy.jpg
Колектор нового виду у всій остеологічній красі. Джерело: Zach Tirrell

Цей майстер полювання насправді не перевищував за розміром індичку. Протягом десятиліть він був знаменитий як найменший динозавр, але потім це почесне звання відібрали відважні, а головне дрібніші малюки Caenagnathasia, Microraptor та Parvicursor.

Що ж всередині?

Усього було знайдено 2 досить повні скелети Compsognathus longipes. Німецький зразок, який датується приблизно віком 150 мільйонів містить невелику ящірку у своєму кишечнику.

Повноправний житель доісторичної Німеччини. Джерело: MatthiasKabel

Останнім відкриттям Джека Конрада з Американського музею природної історії в Нью-Йорку було встановлення факту, що тварина всередині динозавра є новим для науки видом.

Конрад охрестив цю істоту латинською назвою Schoenesmahl dyspepsia. Її можна перекласти як “чудова їжа, яку складно перетравити”. Дуже романтично!

Zool. J. Linn. Soc. (2017)