>

Citizen science: що це таке й з чим його їдять?

Перш за все хочеться сказати, що сitizen science – це дуже крута штука. Громадянська наука – це концепція проведення наукових досліджень із залученням широкого кола добровольців, які можуть бути любителями, тобто не мати попередньої наукової освіти та підготовки за спеціальністю. Іноді вживають страшні словосполучення “дослідник-аматор”, “вчений-аматор”, але ми їх боїмося як рогаті неіснуючі істоти ладану й Вам їх вживати не радимо.

Навіщо громадянська наука?

Використання  напрацювань громадянських вчених часто дозволяє науковцям вирішувати поставлені задачі швидше та ефективніше.  Проекти сitizen science – це знищення прірви між зарозумілими нердами та простими смертними, які не можуть второпати – у чому метафізичний сенс дослідження абстрактних жаб на непрохідному болоті о четвертій ранку. То ти ще за це й гроші отримуєш?

Те, що наука не виконує соціальних запитів суспільства, – це її перший гріх. І це одна з головних причин її бездонного падіння у прірву байдужості та недофінансування. Громадянська наука – це діалог, взаємодія, взаємовигода та, можливо, навіть дружба.

Ряд програм сitizen science  існують спеціально для шкіл. Make science, not war – цього дійсно треба навчати. Але книжковий Дарвін не завжди з цим справиться, тоді ж як реальне наукове завдання для допитливого розуму учня може стати доленосним. Й коли він у майбутньому буде робити нобелівську лекцію або хоча б висловлюватиме подяки на прикінцевому слові після захисту дисертації – то Ваш проект з громадянської науки неодмінно згадають. Profit!

Сitizen science – це потужний магніт для неформальних наукових утворень. Наприклад те, що дані дописувачів Фейсбук-спільноти “Гриби України” використовуються для публікації якісних статей та вирішення питань охорони рідкісних організмів – це абсолютний крутяк.

Громадянська наука,  ніби створена для довготривалих програм моніторингу за станом довкілля, популяцій та поширення окремих видів. Це платформа для освіти та трибуна для пропаганди.

Розвиток інтернет-технологій, особливо соціальних мереж – це тротиловий заряд вибухового розвитку сitizen science у всьому світі.

Хто топить за громадянську науку?

Пол Файєрабенд (у своїй книзі «Наука в вільному суспільстві» (Science in a Free Society), 1978) та Ервін Чаргафф є відомими ідеологами  «демократизації науки». Уродженець Чернівців Чаргафф мало того, що першим отримав ДНК у чистому вигляді, так ще й протестував проти “грошової орієнтації технічних бюрократів». Він хотів заміни викривленої університетської науки на натуралістичну концепцію виховання кадрів. Із м’ясорубки універу мали б виходити такі універсали-любителі як Декарт, Ньютон, Лейбніц, Буффон і Дарвін.

Які відомі проекти із сitizen science існують?

Ще у далекому 1900 році було розпочато проект Національного Одюбонівского товариства зі щорічного перепису птахів (Christmas Bird Count).

Christmas Bird Count, Camilla Cerea/National Audubon Society
Різдвяні підрахунки пташок – непоганий спосіб вийти з квантової петлі зимових свят. Джерпело: Camilla Cerea/National Audubon Society

Цьорогорічні підрахунки Ви вже пропустили, але на наступний рік ще встигаєте 🙂

Stardust @ home – громадський науковий проект, який закликав волонтерів до пошуку зображень дрібних часточок міжзоряного пилу. Проект почав надавати дані для аналізу з 1-го серпня 2006 року.

З лютого по травень 2000 і з серпня по грудень 2002 космічний зонд Stаrdust збирав свою колекцію блоків аерогелю. Вона складається з 130 блоків від 1 до 3 сантиметрів товщиною. Щоб знайти сліди зоряного пилу, треба було дослідити більше 700 000 окремих осередків аерогелю з використанням сильного збільшення. Кожне поле, яке складається з 40 зображень, називалось «фокусом фільму». Stardust спробував виконати це, розподіливши роботу серед добровольців. Учасники повинні були пройти тест, щоб зареєструватися для участі. Після реєстрації і проходження тесту, учасники отримали доступ до «віртуального мікроскопу», який дозволяє їм шукати в кожному полі сліди міжзоряного пилу, використовуючи контроль фокусу.

Процес пошуку часточок міжзоряного пилу. Джерело: NASA

В якості заохочення добровольців, перші п’ять стадій проекту дозволяли першому учаснику, який знайшов конкретну частинку пилу, дати їй найменування. Також відкривач був представлений як співавтор у будь-якої наукової публікації, як відкривач цієї частки.

В лютому 2013 дванадцять робіт, які підсумували результати Первинного Дослідження, були представлені Науковому співтовариству.

ClickWorkers – це невеликий експериментальний проект NASA, який використовував волонтерів (які носили горде прізвисько “клікворкери”) для наукових завдань. Насправді вони виконували рутинну роботу з мапування поверхні Марсу. Але яка може бути рутина у справжньому дослідженні Червоної планети?

Проект був успішний й отримав своє продовження. Тепер стати марсіанином можна за цим посиланням.

 

Victoria crater (NASA/JPL/UA )
Вчені сподіваються отримати супердетальний аналіз поверхні Марсу. Джерело: NASA.

Цілу купу проектів по громадянській науці здійснює Корнельська Орнітологічна лабораторія – Ebird, NestWatch, FeederWatch, і Celebrate Urban Birds.

Отримай сертифікат, купи бінокль та відвідуй гнізда – звучить як ідеальна відпустка. Джерело: NestWatch

 

 

 

 

 

 

 

 

Феномельний успіх мав проект Galaxy Zoo по класифікації різних типів галактик. Він дозволяє класифікувати більше 60 мільйонів галактик, зображення яких були отримані в проекті Sloan Digital Sky Survey. Користувачам ставиться завдання класифікувати зображення віддалених астрономічних об’єктів. Спеціальне астрономічне обладнання не потрібне, основи класифікації викладені в керівництві користувача на самому сайті.

"Galaxy Zoo Hubble"
Сьогодні ти класифікуєш галактики, а завтра в аспірантуру підеш? Джерело: GALAXYZOO

Ще одним прикладом ефективного проекту громадянської науки в США є Community Collaborative Rain, Hail & Snow Network (CoCoRaHS), запущений Colorado Climate Center. Дані цього проекту використовуються для прогнозування погоди та моніторингу попереджень про важкі погодні умови та кліматичні дослідження.

Пов’язане зображення
Вчені іноді змушують робити дуже дивні речі. Джерело: CoCoRaHS Manitoba‏

У Національного географічного товариства є свій археологічний проект, Field Expedition: Mongolia, в якому користувачі відзначають потенційно цікаві місця для розкопок на зображеннях знятих GeoEye супутниками, щоб допомогти дослідникам на місцях в Монголії.

Albert-lin-475
Щоб авторизуватися натисніть лише на ті квадрати, де зображена Монголія. Джерело: adventureblog.nationalgeographic

Мережі громадянських вчених активно використовуються для фенологічних спостережень.  Наприклад для того,  щоб досліджувати, як глобальне потепління впливає на рослинний і тваринний світ в різних географічних районах.

Проекти розподілених обчислень, такі як Folding @ Home, World Community Grid, Einstein @ Home і інші, можна також розглядати як громадянську науку, хоча головне завдання обчислення здійснюється за допомогою комп’ютерів добровольців.

А що у нас?

Ви можете загуглити “громадянська наука в Україні” й все дізнатися самі. Власне, пошукові системи поки що з цим ніяк не допоможуть. Але це не значить, що sitizen science у нас немає. Просто вони ретельно маскуються або ж не є системними. От кілька відомих нам способів долучитися до громадянської науки:

  • Національна мережа інформації з біорізноманіття. Тут можна публікувати свої фотоспостереження живих організмів. Навіть якщо не змогли їх визначити фахівці Вам допоможуть. Ми б не назвали інтерфейс інтуїтивно зрозумілим, але розібратися цілком до снаги.
  • Фейсбук-спільноти: Гриби України, Ukrainian Botanical Group, Флора України. Звісно їх більше, але це ті, за якими ми постійно спостерігаємо. “Гриби України”, зокрема, відомі своїми суворими правилами по вказуванню місця та дати збору. Постійні вказування “відформатуйте пост відповідно до правил спільноти” з баном коментарів можуть шокувати недосвідченого користувача, але це дійсно перетворює сторінку на наукове джерело. Наявність професійних мікологів, які часто роблять віртуозні визначення по фото, – теж. Українська ботанічна група – незамінна для всіх, хто хоче визначити всі рослини, які коли-небудь бачили в житті. Й іноді вчені просять надати інфу щодо поширення того чи іншого виду. Флора України – це гарні фотографії рослин, але не лише вони. Зокрема клич про допомогу в зібранні інформації про трапляння дівочого винограду п’ятилистого у вузькому розумінні – це чистої води  citizen science.
  • Довколаботаніка :). Вкладка на сайті красномовно натякає на те, що цю статтю ми публікуємо не просто так. Подробиці – скоро.

Й звісно ми будемо вдячні, якщо Ви поділитесь своїми знаннями про проекти громадянської науки в Україні.

На завершення хотілося б сказати, що  сitizen science – це дуже крута штука.

-->