Химерні риби – 10 серпня о 13:00

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Під час демонстрації ми поговоримо про рибу-пилку та потримаємо в руках її рострум, дізнаємось про отруту риби-фугу та моторошні традиції її традиційного споживання, не оминемо також колючі гаджети риби-їжака, проаналізуємо навички мімікрії морського коника (навіть дізнаємось, які гени причетні до такого дивовижного перетворення цієї риби), переконаємось в успішності маскування риби-голки в заростях водоростей.

Гарантуємо знайомство з рибою-папугою та її дивною звичкою утворювати кокон із слизу перед сном. Й, обережно, морський чорт також у нашій програмі! Так, це та риба, яка займається риболовлею з використанням приманок, і так, її люблять шанувальники морепродуктів, але не тоді, коли її постачають на ринок разом з головою (подвійні стандарти гурманів).

Під час екскурсії ми поглянемо на багатьох неймовірних створінь з безмовного царства – велетенську рибу-місяць, рибу-меч, познайомимось з єдиною акулою в світі, яка полюбляє харчуватися водоростями, виконаємо тематичний пакет-завдань та отримаємо свій заслужений подарунок, звісно!

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1UehlX7_UT40DaDYyVREyclNsZvwJSUtCoe_L2BLCxvo/edit

Оплата: для дітей (55 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею) + 95 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі) = 150 грн;
для дорослих (70 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею) + 80 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі) = 150 грн.
Увага: якщо у заході бере участь лише Ваша дитина й Ви не хочете її відпускати саму на 4 поверх – то Ви можете:
1) відвести її самостійно, сплативши для себе вхідний квиток до музею;
2) передати нам її з рук в руки за 5 хвилин до початку заходу.

Мандрівка у доісторичний світ для дошкільнят – 10 серпня о 11:15

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Стартує абсолютно нова програма для дошкільнят “Мандрівка у доісторичний світ”. Це друга палеонтологічна програма для наймолодшої аудиторії – не пропустіть!

У нас все – як завжди:
– цікава розповідь;
– справжні викопні рештки в руках;
– дослідницький квест..

Оплата: для дітей – 100 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі), дітям до 6 повних років вхід до музею безкоштовний, інакше слід додатково сплатити дитячий квиток – 55 грн;

для дорослих -80 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею).

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1qbgHGvYyJ86sbph5mPlT-9rlw_Ra457xFTbym1b80CA/edit

Де: Національний науково-природничий музей НАН України

Хижі рослини для дошкільнят 8 серпня о 11:00

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Таємничий світ хижих рослин розкриває свої обійми для найменших учасників! Ми пропонуємо цікавезну розповідь про найзагадковіші рослини нашої планети.

Вони живуть за своїми правилами у моторошному світі видової боротьби, а їхня холодна краса – смертельна. Хижі рослини з хитромудрими ловчими пастками здавна дивували науковців та захоплювали уяву любителів рослинного царства. Ми дослідимо будову їхніх пристосувань для полювання на здобич, ознайомимось з відомими та ще нерозкритими загадками улюблених рослин Ч. Дарвіна.

Опануємо ази вирощування росичок з насіння й кожен учасник забере з собою свою власну хижу міні-плантацію. А на завершення зіграємо у затишний «Комахоїдний квест» у стінах відділу ботаніки природничого музею. Прості пошукові загадки для юних детективів!

Увага: захід для дітей віком до 7 років з їхніми батьками. Якщо сумніваєтесь чи підійде цей захід Вашій дитині – зателефонуйте 0636164956 (зможемо надати детальні консультації з вівторка).
Тривалість: 1 година 10 хвилин.

Для участі необхідна реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1xTwY_0PvoEbF6WQOYxjMlfGOrXDxX8YQj3dVWc1ju9I/edit

Оплата: для дітей – 100 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі), дітям до 6 повних років вхід до музею безкоштовний, інакше слід додатково сплатити дитячий квиток – 55 грн;
для дорослих -80 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею).
До вартості демонстрації входить набір насіння та все необхідне для посадки росички капської.

Національний науково-природничий музей НАН України

11:00, 7 серпня

Нові знайомці: дивовижні види тварин, відкриті у 2018 році – лекція 7 серпня о 12:30

Про скількох видів тварин ми ще не знаємо? На новій лекції ми підсумуємо відкриття минулого року, де поговоримо про нові види, а зокрема:
– про суїцидальних мурах, які вибухають, щоб знищити свого ворога;
– про високогірних їжаків з дуже дивними зубами;
– про невелику черепаху, яку ніхто не помічав на велелюдному курорті;
– про таємничого леопардового вугря, який насправді амфібія, а його зябра знаходяться на поверхні тіла;
– про багатоніжку, яка може жити на глибині 1980 м під землею;
– про рибу, яка не має зябр та очей, дихає всім тілом і живе у вологому грунті, наче справжній черв’як;
– про маленьку муху з кінцівками, які нагадують біцепси Арнольда Шварценегера у кращі роки своєї кар’єри, та начесть якого вона й була названа.
Під час лекції ми дізнаємось детективні подробиці відкриття найдивовижніших видів тварин, помилуємось їхніми фотографіями, дізнаємось, де вони зростають та яка їхня роль в екосистемах та житті людини.
Умови участі: 20 грн, вхід до музею в цей час 7 серпня безкоштовний.

Де: Національний науково-природничий музей НАН України

Коли: 12:30, 7 серпня

Реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1JMeHlxe7uHkkahWPgaCLJre-zUXBWFINEc7qu77IULc/edit
Довідки: 0636164956

Новий для науки краб: танжериновий, колумбійський, прісноводний

Давай краба новоописаному виду крабів! Початок 2019 року ознаменувався не лише всілякою жерстю у всіх сферах та ярусах фітоценозу нашого суспільства, а й поповненням у славетному роді прісноводних крабів Phallangothelphusa Pretzmann, 1965. З чим ми цей таксон і вітаємо, адже тепер їх як пальців на руці представника ряду приматів – рівно 5.


Phallangothelphusa tangerina – власною танжериновою персоною

Де їх шукати?

Такі милі, вкриті хітиновими екзоскелетами, істотки мешкають лише в Колумбії, у стрімких гірських річках. Дослідження в долині р. Магдалена дали змогу спіймати дивних особин цього роду під каменями та на листках прибережних рослин.

Як відрізнити від родичів?

Нового бійця назвали Phallangothelphusa tangerina. Видовий епітет увіковічнює в собі танжериновий колір, про який ми особисто дізналися, коли писали цей пост. Як можна відразу здогадатися, цей відтінок помаранчевого названий на честь харизматичного цитруса – танжерина.

Ще також можна здогадатися – що відрізнити його від помаранчевого дуже складно.

Світлина від Довколаботаніка.

Від своїх родичів новописаний краб відрізняється за інтимними подробицями своєї морфології. А саме за будовою гонопода – видозміненої кінцівки, яка слугує органом копуляції. З реєстрацією та смс їх можна прочитати у протолозі нового виду: DOI: http://dx.doi.org/10.11646/zootaxa.4550.4.8

Нововідкрите дерево Rhaptopetalum rabiense під загрозою зникнення !

Чи знаєте, що таке Rhaptopetalum? О, ні, ви не знаєте, що таке Rhaptopetalum!

Насправді, це не дивно! Адже Rhaptopetalum Oliv. – це невеличкий рід з 12 дерев, які поширені переважно у Гвінеї (Cheek et al. 2002; Prance and Jongkind 2015).

Власне, цей рід був описаний у сиву давнину, коли ботаніка була стронг, люди були по 2,20, а дерева всі з ДСТУ. Англієць Даніель Олівер взяв та описав новий рід у 1865 році, віднісши його до родини Scytopetalaceae.

Пов’язане зображення
Титульний лист книги Деніела Олівера – татка роду Rhaptopetalum

Проте, копирсання в будові генів (Morton et al. 1997; Mori et al. 2007) свідчать про те, що цю родину слід розглядати в межах іншої, а саме Lecythidaceae. «Ну, ок!», – сказали ряд авторитетних ботаніків (Mabberley 2008; APG 2016). «Ви, що з дуба впали?», – відповіли їм інші легенди (Takhtajan 2009; Reveal 2011). А наша справа маленька – розповісти про новоописаний вид цього роду. Тим більше офіційно народився (опублікувався) він лише вчора. Славімо його!

Новий вид та де його шукати

Відкриття нового виду кувалось в надрах ділянки для моніторингу за динамікою тропічного лісу у південно-західному Габоні. На площі 25 га науковці ручками нарахували 175 830 дерев, з яких 299 були визначені, як представники роду Rhaptopetalum .

Де знайшли цей вид? Тут!

І от, коли вони спробували визначити зразки до виду, то зрозуміли, що окрім двох відомих раптопеталумів – тут ховається ще щось. Моторошно цікаве та вбивчо нове для науки. Готуйте руки для потискання, додавайте в друзі – перед нами Rhaptopetalum rabiense Kenfack & Nguema.

Який на вигляд?

Від близьких видів це дерево відрізняється опушенням молодих гілок та розмірами квітконіжки. Рослина відома з єдиного місцезростання у лісі Рабі, який і був увіковічнений у видовій назві дерева.

Раптопеталум криється в деталях

Над Rhaptopetalum rabiense мечем Дамокла висить загроза зникнення, адже єдиний відомий локалітет дерева знаходиться в зоні добування газу та нафти, тому в найближчому завтра сонце справді може не зійти над цим новим видом рослин.

PhytoKeys 128: 39-46
doi: 10.3897/phytokeys.128.34640

З’ясовано дієту 540-мільйонрічної істоти

Раніше все було кращим! Це відомий факт! Наприклад, візьмемо чарівний едіакарський період. Його мешканців не звинуватиш у черствості чи грубості! Вони нікуди не поспішали, були м’якотілими, точно не говорили лайливих слів, але й місця б в автобусі теж не звільнили. Звісно, така вже доля прикріплених до субстрату істот.

Шукати рештки едіакарської біоти – це Вам не пити чай з тортом. Фото: EOL Learning and Education Group

Едіакарська селебреті

Перші складні форми життя, достатньо великі, щоб їх можна було побачити без мікроскопа, з’явилися більш ніж 540 мільйонів років тому. Науковців, як і читачів глянцевих журналів цікавлять дієти знаменитостей. Одна з таких селебріті з Едіакарію Ernietta plateauensis нарешті поділилась секретом свого харчування терміном давності у більш ніж пів мільярди років. Щоб мати таку фігуру, як у цього загадкового жителя Вам достатньо опанувати секрет фільтрації.

Результат пошуку зображень за запитом "Ernietta plateauensis"
Ернієтта без реєстрації та смс. Фото: Extinct Animals Wiki

Звісно, такий спосіб живлення ернієтти підозрювали, але до свіженької статті від Брандта Гібсон з Університету Вандербільта в Нешвіллі, штат Теннессі, та його колег, це було просто здогадкою. Науковці змоделювали потік води навколо організму Ernietta plateauensis. Дослідники виявили, що рідина, яка б текла тілом ернієтти мала б там циркулювати, що якраз ідеально для процесу фільтрації.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Тру сторі. Малюнок: Dave Mazierski

Дослідники навіть зімітували потік води у скупченні ернієтт. Їхні дані говорять про те, що зібравшись в групки ернієтти мали значну перевагу. Вони могли вловлювати турбулентний потік від свого сусіда, який ніс значно більше поживних речовин. От кого цікавили лише мейнстрімні течії!

Sci. Adv. (2019)

А для Вас лише науково-популярний андеграунд – ботаніка, мистецтво та впорядкований хаос на найгербарнішому практикумі у світі: https://www.facebook.com/events/2506477759402948/

Вода з-під крану має свій шарм і майже не містить мікропластику

З обох боків вікна нестерпна спека розтоплює місто до рідкого агрегатного стану. Наш середній довколаботанічний екскурсовод після екскурсії може випити близько одного літра води. Але разом з такою важливою вологою в організм потрапляє ще дещо.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Мікропластмасовий світ переміг

Вчені з’ясували, що середній житель США споживає десятки тисяч крихітних пластмасових частинок щороку. 
Дрібні, часто мікроскопічні, частинки, які називаються мікропластиком, потрапляють у їжу, воду і повітря. Не треба бути Шерлоком Голмсом чи кандидатом біологічних наук, щоб запідозрити винуватця цього злочину – пластикову упаковку. 

A supermarket employee puts water bottles on a shopping cart
Де ж тут “Миргородська” – сильний газ? Джерело: Carlos Garcia Rawlins/Reuters

Кіран Кокс та його колеги з Університету Вікторії в Канаді проаналізували дані 26 опублікованих досліджень, щоб визначити рівні мікропластику в повітрі і в тих штуках, які люди споживають пероральним способом (наприклад, вода ( з крану та бутильована), алкоголь і морепродукти). Автори дослідження оцінили загальну кількість мікропластику, які людина споживає і вдихає.

Команда науковців виявила, що люди в Сполучених Штатах отримують у тривале користування від 74 000 до 121 000 частинок мікропластику щорічно, залежно від віку та статі. 

Вічне сяйво води з-під крану

І от, якщо Ви не п’єте води з крану, це ще не факт, що Ваш вибір джерела води безпечний. Люди, які п’ють тільки воду в пляшках, щорічно вбирають 90 000 частинок мікропластику з водою, тоді ж як прихильники водопровідної суттєво відстають. Лише 4 000 часточок, прикра невдача спіткала любителів кран-коли у мікропластикових перегонах. 

Результат пошуку зображень за запитом "сушняк"

Дані про забруднення крихітними часточками пластику поки недоступні для багатьох харчових продуктів, включаючи яловичину, птицю, молоко, зерно та овочі, а це означає, що їхня кількість скоріш за все недооцінюється.

Необхідні додаткові дослідження для того, щоб зрозуміти наслідки для здоров’я від прийому мікропластику, кажуть автори.

Environ. Sci. Technol. (2019)

І ми з ними погоджуємось та закликаємо поговорити про те, чому ми так любимо гербаризувати рослини і зробити цей науковий та мистецький процес разом:
https://www.facebook.com/events/2506477759402948/

Рослини вміють чхати під час хвороби

Коли люди хворіють застудою, то мимоволі перетворюються на біологічну зброю масового ураження. Підступні хакери-вірусі переписують програмний ДНК-код клітин й використовують потужності наших ні в чому не винних клітин для своїх потреб. Аппчхи! Й повітрям рознеслися тисячі нових часточок збудника захворювання в пошуках нових сприятливих організмів.

Пов’язане зображення
Вірус використовує нас для пересування. Добре, що ми не одні такі маріонетки. Фото: politeka

Рослини, і ви теж?

Ми не поодинокі в такій маріонетковій поведінці. Навіть рослини можуть чхати. До цього їх також примушують їхні особисті патогени,які змушують вивільняти на поверхню крапельки інфікованої води.

Науковці давно запідозрили вітри та бризки дощової води у перевезенні бактерій та інших збудників захворювань з листка А в листок Б. У пошуках інших засобів пересування паразитичної мікроскопічної братії Джонатан Борейко з Virginia Tech у США та його колеги знімали на камеру маленькі крапельки води на поверхні листочків пшениці м’якої (Triticum aestivum), які є досить таки водовідштовхуючими органами. Коли окремі крапельки зливалися їхній поверхневий натяг конвертувався у кінетичну енергію, яка й катапультувала краплю на гігантську відстань до 5мм. Погляньте самі на відео!

Рослини теж чхають

Коли люди хворіють застудою, то мимоволі перетворюються на біологічну зброю масового ураження. Підступні хакери-вірусі переписують програмний ДНК-код клітин й використовують потужності наших ні в чому не винних клітин для своїх потреб. Аппчхи! Й повітрям рознеслися тисячі нових часточок збудника захворювання в пошуках нових сприятливих організмів.Ми не поодинокі в такій маріонетковій поведінці. Навіть рослини можуть чхати. До цього їх також примушують їхні особисті патогени, які змушують вивільняти на поверхню крапельки інфікованої води.Науковці давно запідозрили вітри та бризки дощової води у перевезенні бактерій та інших збудників захворювань з листка А в листок Б. У пошуках інших засобів пересування паразитичної мікроскопічної братії Джонатан Борейко з Virginia Tech у США та його колеги знімали на камеру маленькі крапельки води на поверхні листочків пшениці м’якої (Triticum aestivum), які є досить таки водовідштовхуючими органами. Коли окремі крапельки зливалися їхній поверхневий натяг конвертувався у кінетичну енергію, яка й катапультувала краплю на гігантську відстань до 5мм. Погляньте самі на відео!Дослідники виявили, що те, що виглядає, як маленький стрибок для крапельки води може бути гігантським кроком для спор Puccinia triticina, гриба, який викликає небезпечне іржасте захворювання. За одну годину близько 100 спор можуть бути запущені з листка такими водними лоу-костерами. Як і грибним спорам бажаємо Вам також цікавих мандрівок цього літа! https://doi.org/10.6084/m9.figshare.c.4526375.v2

Опубліковано Національний науково-природничий музей НАН України Неділя, 23 червня 2019 р.

Космічна програма спор грибів

Дослідники виявили, що те, що виглядає, як маленький стрибок для крапельки води може бути гігантським кроком для спор Puccinia triticina, гриба, який викликає небезпечне іржасте захворювання.

Результат пошуку зображень за запитом "Puccinia triticina"
Іржасте захворювання, яке викликає Puccinia triticina. Джерело Bayer

За одну годину близько 100 спор можуть бути запущені з листка такими водними лоу-костерами.

Як і грибним спорам бажаємо Вам також цікавих мандрівок цього літа!

https://doi.org/10.6084/m9.figshare.c.4526375.v2

Як швидко зникають квіткові рослини?

Милі й тендітні квіткові рослини не можуть впоратися з натиском нашої цивілізації. З 1900 року вони зникають зі швидкістю близько 3 видів на рік. Це катастрофічне перевищення всіх допустимих норм. Людству слід було б впаяти солідний штраф, а можливо навіть і позбавити водійських прав – адже така крейсерська швидкість у 500 разів вище тої, яка характерна для природного процесу зникнення видів покритонасінних.

Пов’язане зображення
Рослини – гарні і ти теж (якщо ставишся до них з повагою. звісно). Фото:
nnature

Хто найвразливіший і де?

Нещодавно дослідники розглянули не багато й не мало, а от просто множину відомих 330 тис. видів рослин. Виявилось, що найбільшими бермудськими трикутниками для рослин була зона тропіків та острови в океанах. Саме там втручання людини стало найкатастрофічнішим.

Дерева, хоч і помирають стоячи, але роблять це частіше за інші життєві форми рослин. Дерева та кущі зникали всюди незалежно від своєї прописки. Такі от результати були опубліковані 10 червня в Nature Ecology & Evolution (Humphreys, A. M. et al. Nature Ecol. Evol. https://doi.org/10.1038/s41559-019-0906-2 (2019).).

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.
Зникнення видів рослин без реєстрації та смс

З чого все почалось?

Ця титанічна робота почалася з бази даних, яку започаткував Рафаель Говертс з Королівського ботанічного саду Кью в Лондоні. У 1988 році народжується автор цього допису, півзахисник «Фейєнорду» Ян-Арі ван дер Гейден, науковці описують рід динозаврів Нанотиран, а Говертс задається амбітною метою слідкувати за всіма відомими видами рослин. Він ставив хрестики навпроти тих, хто був оголошений вимерлими рослинами, але потім перетворював їх знову на нолики, якщо якомусь наполегливому досліднику все ж вдавалось їх відшукати
.
У 2015 році науковець об’єднався з Елісом Хамфрісом зі Швецького університету та ще купою колег для аналізу даних. Вони додали в базу даних сувору прив’язку до місця зростання, а також характеристику життєвої форми рослини.

Відправною точкою у відліку стала славетна праця Карла Ліннея, видана у 1753 році. З того моменту близько 1,234 отримали статус вимерлих. Але більше половини з них постали з мертвих у результаті ретельних пошуків. Тобто – офіційно зараз 571 вимерлий вид рослин. І ця цифра маленька лише, якщо порівнювати з попередньою. Це не трісочка, а гігантська дровиняка в очах нашої цивілізації.

Результат пошуку зображень за запитом "plant community"
Флоридські болота тут просто для галочки. Джерело: fnps

Можливо, не все так погано? Ні, ще гірше!

На складеній карті можна побачити, що найбільше видів зникало в місцях з високим біорізноманіттям (Мадагаскар, бразильські тропічні ліси, Індія і Південна Африка), що також магічним чином співпадає зі зростанням кількості людей в цих землях.

Незважаючи на те, що дослідники провели колосальну та ретельну роботу. Вона все ж недооціню реальний стан справ. Аналіз науковців не включає ті види, які збереглися лише в культурі у ботанічних садах. Він не враховує також і ті малочисельні популяції рослин, які стоять на краю прірви зникнення й чекають на натискання гачка випадкового фактора живої чи неживої природи, який і відправить унікальний набір генів, неповторну форму живого у небуття.