Переможець Гранту Друзів Довколаботаніки – 2019: Юліанна Лещенко

Наш уповноважений довколаботанічний агент познайомився з ботанічним переможцем Гранту Друзів Довколаботаніки-2019 Juliana Leshchenko та передав 10500 Володимирів Великих. Цілий пакет, самі бачите!

Світлина від Довколаботаніка.

Слухати історії про життя харківського біофаку – це чудова терапія на фоні депересивного буркотіння про класичні кафедри та найзахопливіші науки цієї планети, ботаніку й зоологію, звісно!

Й також ми, задали 10500 різних питань молодій дослідниці. Деякі з них подаємо нижче.

– Як так сталося, що доля занесла тебе на наше дивне грантове змагання?

– Конкурс проектів привернув увагу своєю неординарністю та можливістю креативно оформити свою заявку. Сама боротьба була досить напружена, оскільки у конкурсі в тій самій секції брав участь також мій добрий друг.

– Чим ти загалом займаєшся, окрім того, що виграєш гранти на дослідження?

– Я навчаюся на 2 курсі університету.Тільки повернулася з польової практики. Мене найбільше цікавить біорізноманіття грибів та їх взаємозв’язки з фітоценозами.
У вільний час я займаюся науковою ілюстрацією, а нещодавно мені випала нагода ілюструвати науково-популярну книгу про українські ліси.

Мені подобається проводити час у експедиціях, оскільки ти не лише перевіряєш отримані з підручників знання, а й розширюєш їх, помічаючи все більше деталей та взаємозв’язків. Я завжди хотіла комбінувати дослідження природи з науково – популярним ілюструванням, тому для мене такі вилазки є досить важливими.

– Ну, й скажи щось круте про свій об’єкт дослідження.

– Ранньовесняні гриби можуть зацікавити не лише мікологів, оскільки ці види є досить помітними та вважаються індикаторами старовікових дібров, що може зіграти на користь виявлення цінних біоценозів, які мають важливе ландшафтне та екологічне значення, а відповідно – потребують охорони. Я щиро переконана, що у комплексі це ще й допоможе розвинути напрям громадянської науки та еко-освіти.

Світлина від Довколаботаніка.

До речі, цього року ми теж збираємо кошти на Грант Друзів Довколаботаніки – 2020

Завдяки анонімному внеску на нашому грантовому рахунку вже 3296грн. Щиро дякуємо за участь!

Нагадуємо, що ціль нашого першого етапу 21 000 грн. Впевнено прямуємо далі!

Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Про умови минулорічного конкурсу:http://bit.ly/2NOrcAF
Про склад ботанічного журі:http://bit.ly/2NNMWgg
Про склад зоологічного журі: http://bit.ly/2NMGRkT
Про ботанічні проекти, подані на конкурс: http://bit.ly/37g3SEq
Про зоологічні проекти минулого року: http://bit.ly/2U1z0nu

Про переможця в номінації “Зоологія” http://bit.ly/2vWqmNd]

Переможець Гранту Друзів Довколаботаніки у 2019 році – Олексій Дубовик

Довколаботаніка провела церемонію віртуального нагородження переможця Гранту Друзів Довколаботаніки. З ботанічною частиною ми розквитаємось 16 липня, а з зоологічною вже впорались. Отже, ще раз вітаємо проект Oleksii Dubovyk, який і отримав наш мікрогрант. Ми навіть провели інтерв’ю з переможцем, доки це не стало мейнстрімом.

Світлина від Довколаботаніка.

Вітаємо, з перемогою. У Вас справді крутий проект. Але в ньому все ж був один суттєвий недолік.

– А я ж серйозно думав про оксиморон в заявці. Але дедлайни – підла штука.

Що хорошого чи поганого скажете про конкурс?

– Конкурс насправді чудовий, сама ідея класна. Ще минулого року пожалкував, що не звернув уваги на нього, бо коли стали з’являтись на сторінці Довколаботаніки пости про цей грант, я навіть дещо скептично на це дивився. Цей рік виявився для мене щасливішим: знайома аспірантка-батрахологиня вельми ефективно копала мене в каудальну частину спини, щоб я подав заявку.

Як вважаєте, є якийсь сенс у подібних ініціативах?

-Для студентів-польовиків, як на мене, в умовах нашого академічного середовища, подібні мікрогранти просто життєво необхідні. А що ж робити, коли шансів виграти Руфорд-чи-ще-якусь-бздуру майже нема, університет заледве дає гроші на відрядження на конференції, а про Президентський фонд відомо тільки, що на нього витратили багацько грошей і толкові науковці чомусь від цього не в захваті. Ну, а на простому ентузіазмі не кожен захоче робити толкове дослідження, простіше вже на касу в МакДональдз.

Наскільки Ви задоволені оцінками, які Ви отримали від наших чудових суддів?

-От через те і відчуваю деяку провину – я ж не єдиний учасник конкурсу, а інші заявки доволі непогані.

І зізнавайтеся вже. Які Ваші плани на майбутнє?

-Наукові плани – закінчити обліки гніздової фауни цього року і сісти за якусь толкову статтю (може, декілька) з цього приводу. Ціле літечко попереду, заважає лише вступ до магістратури і прокрастинаційні нахили.

А, що якщо чутки не брешуть і “Winter is coming”?

-Взимку хочу таки спробувати перейти на дослідження поведінки птахів на годівницях etc. – все те ж саме, що описував в заявці. Щодо кільцювання – модельний об’єкт ніби є, кільця, може, і купляти не доведеться (тривають переговори з нашим Державним природознавчим музеєм). З місяць тому з’явилась ідея мітити дроздів чорних ще й радіотрекерами, але я у мами не інженер, а радіотехніки кажуть, що коштуватиме подібне дорого. Коротше, буде видно: ідей в мене багато, питання лише у виконанні.
От тільки гризе мене питання, як же Друзів Довколаботаніки в Acknowledgements писати?

Називайте нас Президентський фонд підтримки науки.

До речі, цього року ми теж збираємо кошти на Грант Друзів Довколаботаніки – 2020

Завдяки анонімному внеску на нашому грантовому рахунку вже 3296грн. Щиро дякуємо за участь!

Нагадуємо, що ціль нашого першого етапу 21 000 грн. Впевнено прямуємо далі!

Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Про умови минулорічного конкурсу:http://bit.ly/2NOrcAF
Про склад ботанічного журі:http://bit.ly/2NNMWgg
Про склад зоологічного журі: http://bit.ly/2NMGRkT
Про ботанічні проекти, подані на конкурс: http://bit.ly/37g3SEq
Про зоологічні проекти минулого року: http://bit.ly/2U1z0nu

Зоологічні проекти досліджень, які змагалися за Грант Друзів Довколаботаніки-2019

Проектів з зоології було 5. Давайте вже поглянемо на те, що ж там пропонували дослідити учасники змагання:

Проект 01. Шипшина Лідія Володимирівна

Назва: «Мартин звичайний (Larus ridibundus) в Україні (стан гніздового угруповання, чисельність, просторово-часовий розподіл протягом річного циклу).

Коротка витримка з тексту проекту:

Мартин звичайний (Larusridibundus) є одним з найбільш розповсюджених видів серед гідрофільних птахів континенту, він зустрічається майже на всій території України, є важливою ланкою у трофічному ланцюзі водних та навколоводних екосистем. Вивчення поширення, чисельності, ступеня синантропізації, аналіз просторово-часового розподілу протягом річного циклу відповідно до даних, отриманих шляхом кільцювання, є актуальними на даний момент.

Планується проведення кольорового мічення звичайного мартина. Успішним прикладом застосування пластикових кольорових кілець є кільцювання мартина жовтоногого (Larus cachinnans), здійснене на Кременчуцькому водосховищі у 2009-2010 рр. Ця робота продемонструвала високу ефективність кольорового мічення у порівнянні з кільцюванням звичайними металевими кільцями. Проте для застосування такого методу треба враховувати ряд етологічних та екологічних особливостей виду. Птахи мають підпускати людей на достатню відстань, щоб можна було зчитати код з кільця, місця проживання тварин повинні бути доступними для досліджень та постійних спостережень. Звичайні мартини є досить вдалим вибором – вид відрізняється порівняно високою чисельністю, колонії розташовані у доступних місцях, птахи досить близько підпускають до себе людей, до того ж часто обирають території, розташовані поруч з людськими поселеннями. Тому є досить висока імовірність того, що кольорове мічення звичайного мартина буде ефективним для запланованих досліджень.

Для встановлення чисельності виду, просторового розподілу на території України та простеження динаміки цих показників необхідним є проведення регулярних обліків на ділянках, де за інформацією, отриманою шляхом власних спостережень і опитування орнітологів та бьордвотчерів, розташовуються колонії звичайного мартина.

Після локалізації колоній звичайного мартина на обраних ділянках варто встановити їх чисельність та спостерігати надалі за її динамікою. З метою підвищення ефективності кільцювання необхідно використовувати як кольорові пластикові, так і стандартні металеві кільця. Надалі, після надходження інформації про реєстрацію закільцьованих мартинів та даних, отриманих шляхом анкетування, можна буде розпочати аналіз та почати пошук відповідей на поставлені питання.

Також є необхідність розробки електронної карти, що передбачає створення бази даних для фіксації отриманої інформації та цифрової карти на її основі для наочного викладення результатів та аналітичної роботи.

У подальшому на основі отриманої інформації необхідно з’ясування особливостей просторових переміщень птахів, пов’язаних з міграціями молодих птахів, з вибором місць для гніздування, міграцій та зимівель, встановлення географічної приналежності птахів, що мігрують та зимують в Україні, виявлення імовірних чинників, що впливають на вибір птахами місць для переміщень, зупинок, розмноження та зимівлі з метою збереження та подальшої охорони зазначених місць.

Світлина від Довколаботаніка.

Проект 02. Шоміна Поліна Ігорівна

Титульна установа: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Проект автора дуже лаконічний, тому ми подамо його у повному обсязі:

Об’єктом нашого дослідження вже протягом трьох років є представниками роду Carassius. Одним з видів є червонокнижний C. carassius, чисельність якого почала різко падати у другу половину ХХ ст.

Це пов’язують з проникнення в водойми карася китайського (C. auratus) і C. gibelio. У цих видів багато ознак перекриваються і для ідентифікації необхідно використовувати набір ознак, хоча і це не дає 100% гарантій правильності визначення, так як ці види здатні утворювати гібриди.

Публикацій по данной тематиці неьагато і вони протирічать одна одній. За межами нашої країни зустрічаются, в основному, генетичні дослідження. У той час як в Україні – морфологічні.

Метою роботи є вивчення видового складу та структури популяцій риб роду Carassius в Харківської області. Для цього ми плануємо об’єднати два цих методи (морфологічне опис і подальші статистичні аналізи вивчення мітохондріальної ДНК). Цим літом ми плануємо розширити дослідження і охопити всю Харківську область.

Світлина від Довколаботаніка.

Проект 03. Дубовик Олексій

Титульна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка

Назва: Фактори формування структури населення дендрофільних птахів

Містобудівні практики багатьох європейських міст передбачають розвиток і розбудову «екологічного каркасу» міста; Львів не є виключенням, Генеральний план розбудови міста до 2025 року також передбачає створення своєрідної екологічної мережі – сукупності open urban space. Тільки от халепа: структурні зв’язки елементів міських екосистем не те щоб дуже добре вивчені, тому подібні аспекти планування містобудівних стратегій, зазвичай, носять лише декларативний характер.
Мета: з’ясувати фактори середовища та можливі міжвидові взаємодії, які впливають на структуру населення дендрофільних птахів в екосистемах з різним рівнем антропогенного навантаження.

Завдання:
 з’ясувати фактори середовища, які впливають на загальну структуру і видовий склад населення дендрофільних птахів в зимовий та гніздовий
період в зелених зонах міста Львова та лісових масивах Розточчя й Львівського Опілля;
 з’ясувати фактори середовища, пов’язані з чисельністю і домінуванням найбільш поширених дендрофільних видів птахів в зимовий та гніздовий періоди;
 в загальній структурі даних описати взаємозв’язки між чисельністю різних видів птахів в зимовий та гніздовий періоди, що може вказувати на екологічні взаємодії окремих видів птахів;
 пошук та охорона (ну, повідомлення до Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА, Управління лісового та мисливського господарства, відповідних лісгоспів з вимогою створення охоронних зон) гнізд рідкісних видів птахів;
 з’ясувати вплив штучної підгодівлі на структуру населення зимових птахів, утворення ними зимових зграй, спостереження міжвидової та внутрішньовидової агресії на пунктах підгодівлі;
 поширення інформації про правильне підгодовування птахів в міських парках, збір інформації (анкетування) про види птахів, які годуються взимку на годівничках в місті;
 започаткувати дослідження просторової динаміки міських популяцій окремих видів дендрофільних птахів Львова (з блекджеком і кольоровим міченням).

Світлина від Довколаботаніка.

Проект 04. Отряжий Павло

Титульна установа: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Назва: Морфо-анатомічне дослідження викопних справжніх тюленів східного Паратетісу з Міоцену

Хоча наявність тюленів на півночі Чорного моря у наш час під великим питанням, у давні часи на території України та суміжних територіях мешкало щонайменше 5 видів справжніх тюленів. Тут вони зазнали розквіт 5 млн років тому і були якщо не володарями, то князями східного Паратетісу. Але на жаль, сьогодні дуже мало українських науковців звертають свою увагу на цю величаву групу ссавців, хоча вірогідність знайти та описати нові види є дуже великою.

Метою роботи буде опис ще неописаних залишків тюленів, у тому числі черепів та порівняння їх морфології з вже знайденими рештками. Де ж шукати рештки? Їх залишки дуже поширені на півдні України та на суміжних з Україною територіях.

У дослідженні будуть використані рештки з музеїв України та майже безкінечна колекція у краєзнавчому музеї міста Кишинів, саме з цією колекцією і буде проведена більша частина дослідження. До Кишинівської колекції також належить унікальний, ще не препарований череп і не описаний череп тюленя. Чи належить цей череп новому виду? Скоро дізнаємось! Результати можуть бути запроваджені у популяризації розвитку Української фауни, особливо тюленів.

Світлина від Довколаботаніка.

Проект 05. Марковська Оксана

Титульна установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Назва: Видовий склад та сучасний стан популяцій мікромамалій Харківської області

Актуальність:
• Гризуни є резервуарами та господарями для багатьох вірусів та бактерій (геморагічної лихоманки з нирковим синдромом, лімфоцитарного хоріоменінгіту, сказу, лептоспірозу, бартонельозу, тифу, таксоплазмозу, трипаносомозу), також, є носіями ряду гельмінтозів, якими може заражатися і людина, таких як ехінококоз, теніоз, трихінельоз, шистосомоз, філяріаз, опісторхоз. На гризунах також паразитують і блохи, які переносять декілька бактеріальних патогенів (наприклад, чуму), а також трипаносом. Гризуни важливі як господарі для личинок та німф кліщів, наприклад, для розповсюдженого в нас Ixodes ricinus, а також слугують резервуарами для таких кліщових захворювань як бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, кліщові ріккетсіози, бабезіоз. Тому гризуни виступають ключовими гравцями в річному циклі ряда важливих захворювань і мають неабияке санітарно-епідеміологічне значення.
• Гризуни забезпечують значну частину доступної біомаси споживаної хижаками і можуть впливати на структуру та склад рослинних спільнот, беручи участь в розсіюванні насіння, знищуючи молоді саджанці, зменшуючи таким чином надмірні сходи.

Мета роботи: оцінка видового різноманіття мишовидних гризунів та мідиць Харківської області і моніторинг їх чисельності у різних біотопах.
Завдання:
• визначити сучасний видовий склад мікромамалій Харківської області;
• вивчити динаміку популяцій та біотопічний розподіл мікромамалій в лісостеповій та степовій природних зонах Харківської області;
• вивчення біологічних особливостей видів мишовидних гризунів та мідиць.

Методи:
Протягом 3 років я працюю за методикою обліку на пастко-лініях, а також, минулого року почала використовувати ловчі циліндри. Маю на меті спробувати облік ловчими канавками і парканчиками. Все це методи відносного обліку і зазвичай за таких умов відлову тваринки в пастках гинуть. Хотілося б спробувати методи абсолютного обліку, як то облік чисельності за допомогою мічення тварин та виявлення їх індивідуальних ділянок. Цей метод потребує так званих «живоловок», а не звичайних пасток Геро. Також, цей метод дав би змогу досліджувати види-двійники, з подальшим дослідженням за допомогою каріоаналізу, бо, як виявилося, зі зразками з мертвих тваринок цей аналіз не працює. Ще, можна було б досліджувати харчування гризунів та прогнозувати їх приуроченість до певних оселищ.

Світлина від Довколаботаніка.

До речі, цього року ми теж збираємо кошти на Грант Друзів Довколаботаніки – 2020

Завдяки внеску Олени Буруль на нашому грантовому рахунку вже 3096грн. Щиро дякуємо за участь!

Нагадуємо, що ціль нашого першого етапу 21 000 грн. Впевнено прямуємо далі!

Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Про умови минулорічного конкурсу:http://bit.ly/2NOrcAF
Про склад ботанічного журі:http://bit.ly/2NNMWgg
Про склад зоологічного журі: http://bit.ly/2NMGRkT
Про ботанічні проекти, подані на конкурс: http://bit.ly/37g3SEq

Ботанічні проекти Гранту Друзів Довколаботаніки 2019 року

Кроткий гайд по проектам наших учасників.

Проект_01. Лещенко Юлія Сергіївна ЧЕРВОНЕ ТА ЧОРНЕ: МОНІТОРИНГ ВЕСНЯНИХ ГРИБІВ ДІБРОВ

Титульна установа: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Назва: ЧЕРВОНЕ ТА ЧОРНЕ: МОНІТОРИНГ ВЕСНЯНИХ ГРИБІВ ДІБРОВ

Мета проекту – дослідження чисельності, динаміки утворення плодових тіл, та впливу ряду факторів навколишнього середовища на гриби з роду Sarcoscypha та Urnula craterium.

Завдання проекту:
1) Провести обліки плодових тіл видів Urnula craterium, Sarcoscypha austriaca та Sarcoscypha coccinea у трьох лісових масивах Харківської області.
2) Доповнити дані щодо поширення, чисельності, екологічних особливостей, фенології та динаміки плодоношення цих видів грибів.
3) Проаналізувати созологічну цінність знахідок ранньовесняних дискоміцетів району дослідження, на основі отриманих даних створити рекомендації щодо розробки природоохоронних заходів на територіях, де поширені індикаторні види.

Для збору даних (точки, треки) під час обліків будемо користуватися гаджетами на системі Android з програмним забезпеченням Qfield. Для аналізу та візуалізації даних будемо використовувати геоінформаційну систему Quantum GIS. Також для аналізу даних будемо використовувати середовище та мову програмування R.
Методи обліків. Обліки Urnula та Sarcoscypha будемо проводити двома методами: маршрутним методом та методом лінійних трансект (distance sampling).

Облік плодових тіл на маршрутах буде застосовуватися для обчислення кількості плодових тіл на 100 м маршруту. Під час проходження маршрутів будемо записувати треки, які потім можна буде накласти на мапу лісовпорядкування і отримати дані щодо віку лісу та його породного складу.
Для обчислення густоти плодоношення (кількості плодових тіл на одиницю площі) Urnula та Sarcoscypha буде застосований метод лінійних трансект, або distance sampling (Buckland et al., 2001). Обліки проводитимуться на 8 трансектах у двох пробних ділянках дібров молодого і старого лісу у НПП «Гомільшанські ліси». Обліки плодових тіл проводитимуться у час максимального плодоношення, до початку активного розвитку листя на деревах, у період масового розвитку первоцвітів.

Для отримання даних щодо експозиції схилу, висоти над рівнем моря будемо використовувати існуючі цифрові моделі рельєфу частини території Харківського Лісопарку та НПП “Гомільшанські ліси”.

У автора є детальний план досліджень, кошторис, а також отакий от чудовий постер.

Світлина від Довколаботаніка.

Проект_02. Мусієнко Ірина

Назва: Анатомо-морфологічні дослідження видів медунки
на території України

Титульна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Метою досліджень є:
• вивчення анатомо-морфологічних ознак різних видів Медунки, які проростають на території України;
• визначення локалізації біологічно активних речовин (слизу, флавоноїдів, ефірних олій, танінів, сапонінів) у різних органах рослин роду Медунка для розробки нового показника при стандартизації сировини за мікроскопічними ознаками.

Світлина від Довколаботаніка.

Проект_03 Бондаренко Георгій

Титульна установа: Харківський національний
університет імені В. Н. Каразіна

Далі пряма мова:

“Починаючи з ІІ-го курсу я досліджую ділянку крейдових відслоненьпоблизу м. Вовчанськ (Вовчанський р-н Харківської обл.). Здавалося б, вже усе відомо про ті крейди, але як би не так! Мої літературні пошуки привели
мене до того, що цю велику ділянку з розвинутим шаром крейди останнім часом не досліджували. Наукові роботи по крейдовим відслоненням Вовчанського району проводились за 30 км від місця наших досліджень – в
межах ландшафтного заказнику місцевого значення «Вовчанський» (відомий знахідками ендеміку Daphne sophia Kalen.). Чому цю територію не вивчали –
навіть Дарвін не знає. А ця ділянка виявилась дуже цікавою.

За Радянського Союзу тут велося видобування крейди та глини для виготовлення цегли. Звичайно, що після цього там усе розворотили. Після того цій ділянці не
приділялася увага науковців. Тим часом фітоценоз поступово почав повертатися до вихідного стану, на що вказує велика частка кретофілів та типових крейдових видів рослин, але для більшої точності потрібні ще
виїзди.

Минулорічні дослідження показали наявність щонайменше 139 видів із 30 родин вищих судинних рослин. Також тут зосереджена досить велика кількість рідкісних видів рослин, а саме 9 видів виявились червонокнижнижними. Тут є гісоп крейдовий! Це ж ендемік та типовий
елемент так званої «Гісопової флори», а ці угрупування зустрічаються лише на крейдових відслоненнях відрогів Середньоруської височини. Але це не все
(додаю список рідкісних видів) – 13 видів виявились рідкісними для Харківської області.

Мої завдання: дослідити ступінь трансформації цього фітоценозу;
виявити закономірності розподілу рослин в залежності від екологічних умов;
провести картографування рідкісних видів рослин та зареєструвати нові місця зростання тих видів, що занесені до Червоної Книги України;
спробувати запропонувати внесення описаної території до Смарагдової мережі.”

Світлина від Довколаботаніка.

Проект_04 Федоренко Валерія

Назва: Морфолого-анатомічне дослідження різних видів роду Ельшольція

Титульна установа: Національний медичний університет
імені О.О.Богомольця

Актуальність: Розширення сировинної бази нових вітчизняних ефіроолійних рослин для створення нових фітопрепаратів залишається актуальним на сьогоднішній день. Культивований вид Ельшольція Стаунтона Elsholtzia stauntonii Benth., а також дикорослі види Ельшольція війчаста Elsholtzia ciliata (Thunb.) Hyl. та Ельшольція густоквіткова Elsholtzia densa Benth. є перспективними рослинами, оскільки мають високий вміст ефірної олії.

Мета: Провести морфолого-анатомічні дослідження дикорослих рослин роду Ельшольція з метою впровадження трави Ельшольції в фармацевтичну практику як нової лікарської рослинної сировини. Дослідити морфолого-анатомічні особливості різних видів Ельшольції, встановити характерні морфологічні й мікроскопічні ознаки для ідентифікації видів, провести мікрохімічні реакції для підтвердження локалізації ефірних олій в різних органах рослин.

Отримані результати можуть бути використані для розробки методів контролю якості нової лікарської рослинної сировини – Ельшольції трава.
Також для розширення сировинної бази плануємо детально вивчити морфолого-анатомічні особливості різних видів роду Ельшольція, які проростають на території України і можуть бути введені в культуру.

Світлина від Довколаботаніка.

На цьому з ботанічними проктами минулого року все!

До речі, цього року ми теж збираємо кошти на Грант Друзів Довколаботаніки – 2020

На нашому грантовому рахунку вже 2199 грн. Нагадуємо, що ціль нашого першого етапу 21 000 грн. Впевнено прямуємо далі!

Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Про умови минулорічного конкурсу:http://bit.ly/2NOrcAF
Про склад ботанічного жюрі:http://bit.ly/2NNMWgg
Про склад зоологічного жюрі: http://bit.ly/2NMGRkT

Команда суддів-зоологів Гранту Друзів Довколаботаніки 2019

Навіть продовжений дедлайн сплив і настав час оцінювати заявки, які надійшли від молодих досліднків, що попри все роблять свої перші кроки в царині Їх Наукових Величностей Ботаніки та Зоології. Нагадуємо, що цього року завдяки неймовріним вам і трішечки посереднім нам ми маємо 2 премії.

Адміни Довколаботаніки ретельно відсортували зоологічні заявки від ботанічних. Іноді доводилось підкидати монетки догори, гадати на колекційних картках футболістів та користуватись сайтом рандом.орг.

Двійки, трійки та нулі учасникам розставлять чудові люди та фахівці у галузі науки про тварин. Як завжди (ну, два роки підряд, добре) ми обирали експертів не за їхніми регаліями, а за імпакт-фактором нашої поваги та захопленням до того, що вони роблять у науковому та довколанауковому житті. Щиро дякуємо за те, що у Вашому графіку та чотирикамерному серці знайшлось місце для нашої затії та те, що ви всі не будете жбурляти каміння у нас за поцуплення фоток з фб-профілей (ну, правда, ж?).

Роботи оцінять:

Atamas Natalia – людина, яка на спостереження за птахами в Павлівський сквер зібрала більше людей, ніж ми, яка цікаво пише про природу от прямо для всіх, а про орнітологію як для всіх, так і для кола обраних фахівців. Ну, ви й так все це знаєте, що ми тут кілобайти псуємо.

Nazar Smirnov – людина, яка напевно знає все про земноводних, а якщо не знає, то напевно скоро все з’ясує. От як і з сучасними знахідками в Україні карпатського тритона (Lissotriton montandoni). До речі, якщо Вам щось відомо про явки та паролі цих амфібій – обов’язково напишіть йому.

Ганночка Кузьо (Hanna Kuzyo) – людина, яка перевела спостереження за птахам на новий космічний рівень, на лекції якої про живу природу Нової Зеландії ми сиділи з відкритим ротом та настовбурченими вухами. Знавець орнітофауни, фахівець з великої літери “Ф”, всі справи.

Alexander V. Martynov – людина, яка заввиграшки може і відкрити новий вид, і дослідити життєвий цикл якоїсь таємничої істоти, і гостросюжетну демонстрацію для дітей провести, і нову вітрину для природничого музею сконструювати. Захоплюємось талантом та професійністю, і задовбуємо проханням визначити невідомих нам комах, звісно.

Severyn Korneyev – людина, яка написала монографію. Все крапка. Що тут ще додати? Ну, хіба те, що це талановитий вчений, фанат своєї справи та ще й знаходить час, щоб поставити якогось пальця вгору під нашими постами. Дякуємо!

Звісно, можна було б детально вказати, які роди та на яких територій досліджують світ тварин ці неймовірні люди. Але ми як завжди винесемо це за дужки, ці професіонали настільки відомі, що читайте про це в найближчій енциклопедїї. Чекаємо на оцінки від них до 15 червня.

Світлина від Довколаботаніка.

До речі, цього року ми теж збираємо кошти на Грант Друзів Довколаботаніки – 2020

На нашому грантовому рахунку вже 2199 грн. Нагадуємо, що ціль нашого першого етапу 21 000 грн. Впевнено прямуємо далі!

Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Про умови минулорічного конкурсу:http://bit.ly/2NOrcAF
Про склад ботанічного жюрі:http://bit.ly/2NNMWgg

Грант Друзів Довколаботаніки-2019: команда суддів-ботаніків

А тепер настав час представити ботанічну команду експертів, які будуть ставити нулі, одиниці, а може навіть і трієчки нашим чудовим учасникам.

Настав час оцінювати заявки, які надійшли від молодих досліднків, що попри все роблять свої перші кроки в царині Їх Наукових Величностей Ботаніки та Зоології.

Як завжди (ну, два роки підряд, добре) ми обирали експертів не за їхніми регаліями, а за імпакт-фактором нашої поваги та захопленням до того, що вони роблять у науковому та довколанауковому житті. Щиро дякуємо за те, що у Вашому графіку та чотирикамерному серці знайшлось місце для нашої затії та те, що ви всі не будете жбурляти каміння у нас за поцуплення фоток з фб-профілів (ну, правда, ж?).

Роботи оцінять:

Андрій Новіков (Andriy Novikov) – автор нашого улюбленого підручника з систематики рослин, нашої улюбленої настільної гри “Ботобатл” та автор всього іншого крутого в майбутньому (на це вказують дані нашого комп’ютерного моделювання).

Masha Zykova – людина з надприродними здібностями індентифікації та комплексного вивчення братів наших осмотрофних – грибів. Чудовий науковець та популязитор ботанічних знань (на це вказують дані багаторічних моніторингових досліджень).

Yuliya Krasylenko – людина, яка може й в мікротрубочках ГМО-різушки попорпатися, й насіння якогось хижого рослинного дослідити під мікросокпом й в суворих умовах польових досліджень якогось криптичного фототрофа знайти. Фахівець з величезної літери Ф та Амбасадор ботаніки з конспецифічною за величиною літери А (на це вказують дані молекулярного скринінгу активностей цієї людини)

@Марія Чернишенко Куля Ботаніки – людина, яка вболіває за поширення природничих знань та ідей у всіх сферах Вашого життя. Креативний куратор цієї Вашої Довколаботаніки, ідеї якої ми внесли у свій робочий план активностей до 2056 року (на це вказують дані нашого польового щоденника)

Denys Vynokurov – людина, геоботанічні описи якої настільки детальні, що рослини подають на нього в суд за порушення прав на анонімність, фахівець, аналізи даних якого настільки скурпульозні та глибокі, що викреслили з категорії рекордсменів Маріанську западину (на це вказують дані фітоіндикації та кластеризації фітосоціологічних описів).

Світлина від Довколаботаніка.

Ми знову пропонуємо зроби свій посильний вклад у нашу нову ініціативу. Грант друзів Довколаботаніки-2020 чекає на Вашу фінансову допомогу. Ціль нашого першого етапу збору коштів – 21 000 грн. Одна тисяча гривень вже лежить на нашому рахунку. Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Тут ми прикріпляємо умови конкурсу минулого року, а в серії наступних публікацій висвітлимо всі деталі його цьогорічного перебігу.