Хвойні могли стати травами?

Коли ми говоримо про голонасінні рослини кожен уявляє щось своє. Можливо, різдвяну ялину в натопленому будинку або ж височенну сосну поблизу піщаного пляжу або навіть пакет з кедровими горішками, який хоч не має жодного відношення ні до горішків, ні до кедрів, але є вишуканими ласощами хвойних.

Проте, до того як голонасінні обрали собі пафосне реноме великих довговічних дерев вони експериментували з життєвими формами й явно планували стати ще й травами. І хоч ця група рослин хотіла зберегти таємницю про такі єретичні лінії, мовляв все, що відбувається в Середньому Тріасі лишається в Середньому Тріасі, але все ж цей геологічний період – не Лас-Вегас і викопні рештки зрадницьки розповідають про те, що витворяли голонасінні того літа 247 мільйонів років тому.

Викопні рештки з Франції

Ці скам’янілості були знайдені на сході Франції ще в 1800-х роках. У породі відшукали тендітні гілочки з невеликими листочками та структурами, які нагадували шишки. Спочатку науковці думали, що це якісь вимерлі плауни. Але подальші дослідження спричинили вимирання такого здогаду, адже стало очевидно, що це рештки хвойної рослини, яка мала життєву форму трави.

Largest adult plant of A. stipulare in the Grauvogel and
Реконструкція рослини, Джерело: G.W. Rothwell

Новий вид

Новий вид описали під назвою Aethophyllum stipulare. У численних скам’янілостях були дивовижно збережені коріння, пагони, листя та репродуктивні органи. Рослина збереглася з такою ретельністю, наче Ваш дідуся чи бабуся робили консервацію фірмового варення – найдрібніші анатомічні деталі лишились доступним для вивчення. Тому лишити конфіденційними подробиці свого таємного життя ця хвойна рослина вже не змогла – палеоботаніки ще ті папарацці.

1. Smallest fertile plant in the Grauvogel and Gall collections, with two stems extending from the root, and terminal ovulate cone (OC) on one branch (scale bar=10 cm). 2. Cross-section of stem in the Grauvogel and Gall collections showing cauline bundles with scanty wood (at left, top and right) surrounding large pith with large, aerenchymatous lacunae and interspersed pith parenchyma cells. Vascular cambium, phloem, and more peripheral tissues are not preserved (scale bar=200 μm). 3.Seedling in the Grauvogel and Gall collections showing primary root (R), cotyledons (C) and stem (S) with apically borne leaves (scale bar=10 cm).  Quoted from SOURCE
1 – найменша знайдена рослина з шишкою, 2 – переіз пагона 3 – проросток. Джерело: G.W. Rothwell

Aethophyllum stipulare була не дуже великою рослиною, найбільші зразки ледь дотягують до 2 метрів. Головний пагін цього тріаського голонасінного галузився лише кілька разів – саме тому напевно ніхто не використовував його як новорічне дерево. На верхівкових гілках формувалися шишки й після цього ріст припинявся. Не завжди про розмноження піклувалися великі рослини. Були знайдені щасливі володарі шишок, які не те, що під стіл пішки ходили, а й навіть під стілець – висотою лише 30 см. А це свідчить про те, що Aethophyllum stipulare міг вже давати потомство у віці двох місяців після проростання. Сучасним хвойним про таку акселерацію годі й мріяти.

Науковці також змогли у всіх деталях дослідити пилок та насіння з деяких шишок Aethophyllum. Сам пилок дуже схожий на пилок існуючих хвойних дерев. Його будова дала змогу нарешті зрозуміти, кому належать ці загадкові структури у відкладах Західної, Центральної та Південної Європи, Північної Африки та Китаю. Aethophyllum очевидно був дуже поширеною рослиною 247 мільйонів років тому.

Що ти таке?

Хоча в цьому навряд йому дуже допомагало насіння – воно було невелике та не мало ні крила, ні інших типових гаджетів для мандрівок авіалініями поривів вітру. Яблуко від яблуні недалеко падає, але Aethophyllum робив таке задовго до того, як це стало мейнстрімом.

Стебла тріаського хвойного довели те, що це була трав’яниста рослина. Завдяки унікальній збереженості зразків були зроблені поперечні зрізи, і вони показують, що в пагоні була лише первинна провідна тканина ксилема без жодних слідів здерев’яніння. Вторинна ксилема була лише в одному місці – біля основ шишок, тому як і наш вранішній салат з мангольда, Aethophyllum requlare був трава-травою.

У стеблах знайшли великі повітряні порожнини. Така ознака є в бамбука, агави та інших спринтерів рослинного царства. Тому тріаський представник хвойних не лише швидко розмножувався він ще й швидко ріс.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Поблизу дорослих особин часто знаходиться свита з щойно пророслих рослин, що свідчить про те, що за час вегетації Aethophyllum міг давати кілька поколінь. Осадові породи, в яких була знайдена ця рослина вказують на те, навіщо цій рослині була потрібна така супер-сила.

Тріаський представник голонасінних ріс на звільнених від води ділянках заплави водойм. І зараз в кінці літа на початку осені – можна побачити появу особливого типу рослинності – осінніх ефемерів, які влаштовують щурячі перегони з часом, щоб встигнути дати насіння до перших морозів чи нового циклу затоплення. Очевидно, Aethophyllum був саме такою рослиною. Але погодьтеся дуже дивно вважати хвойну рослину майже ефемером – рослиною з коротким періодом вегетації.

Тепер ця екологічна ніша повністю під владою покритонасінних. Але тепер ми знаємо, що так було не завжди. Судячи з масовості пилку цієї рослини вона непогано виконувала свої посадові обов’язки . Але хоч Aethophyllum лишив по собі пилкові сліди та вишукано збережені викопні рештки, все ж бонусом до цього йде й цілий ряд таємниць – одна, з яких – причини зникнення такої успішної лінії хвойних рослин.

In defense of plant, 2020

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Два сценарії для зникнення видів до 2100 року

Часто прогнози впливу клімату на живі організми роблять шляхом оцінки можливих змін на один чітко визначений часовий відрізок. Наприклад, так з’ясовують, а що ж там в 2100 році буде з географічним поширенням видів роду Ряст?

Однак такий підхід не враховує темп, терміни чи можливу синхронізацію змін біорізноманіття протягом часу.

Колектив авторів під керівництво К. Трісоса нещодавно представив у журналі Nature інший спосіб прогнозування того, як зміни клімату впливатимуть на структуру біорізноманіття у майбутньому.

Новий метод

Автори оцінили терміни та синхронність впливу клімату на організми в усьому світі. Акцент їхнього дослідження спрямовувався на те, коли види в кожному конкретному регіоні будуть піддаватися впливу температур вищих, ніж ті, які вони відчувають зараз.

Науковці зробили це шляхом складання географічних карт для приблизно 30 000 видів, включаючи птахів, ссавців, плазунів, земноводних, риб, морських безхребетних, коралів та морських трав (водних покритонасінних).

Дослідники розрахували середньорічні температури у період між 1850 та 2005 роками для кожного виду в межах його ареалу.

Розділивши Землю на клітинки площею по 100 квадратних кілометрів і використовуючи передбачувану інформацію про клімат, автори визначили, коли кожен вид протягом тривалого періоду зазнає середньорічних температур, що перевищують сучасні темепературні показники. Результат авторів дає оцінку, коли вид буде піддаватися небаченим високим температурам.

Підхід Трісоса та його колег базується на “часі виникнення”, концепції, що використовується при аналізі змін клімату. Час виникнення описує час, коли змінна клімату, наприклад температура, виходить за межі історичних значень, що спостерігаються для певного місця – іншими словами, коли середнє значення вимірювання, що цікавить, стає більш екстремальним, ніж те, що раніше фіксувалося.

Трісос та колеги запропонували інновації у застосуванні цієї концепції у царині біорізноманіття. По-перше, замість того, щоб розглядати зміни, що спостерігаються лише в одному місці, вони розглядали весь ареал виду. По-друге, оскільки автори розглядали декілька видів відразу (групу видів, присутніх у клітинці сітки), можна було оцінити відносний час «експозиції» (коли види зазанають небачених середньорічних температур) у графічному форматі, який автори називають профілем горизонту (рис. 1)

Світлина від Довколаботаніка.

Для більшості локацій час, коли види зазнають небачених температур настає дуже різко. На графіку це варіант а, який був розрахований на прикладі басейну Амазонки. Взято до розрахунку сценарій зміни клімату – RCP8.5. Це саме той, що з екстремальним викидом парникових газів.

Але цікаво, що для пустелі Гобі (розташована на півночі Китаю та в південній Монголії) розрахований параметр в моделі зростав дуже повільно (варіант Б).

Закономірності зникнення

Результати авторів прогнозують, що найбільший рівень «експозиції» видів буде відзначатися в широтах, що наближаються до екватора. На моделі спочатку спостерігається невеликий сплеск критичних значень, що буде корелювати з процесами вимирання вразливих видів. Але після цього відбудеться різка втрата більшості видів протягом того ж десятиліття.

Який механізм може пояснити цю передбачувану закономірність? Різкість процесу «експозиції», яку прогнозують Трісос та його колеги, не зумовлена якимись стрімкими змінами кліматичних показників . Це пояснюється подібністю температурних параметрів екологічних ніш видів. Трісос та його колеги виявляють, що більше половини видів у даній клітині (і майже 90% у більшості морських клітинок на карті) мають діапазон, який охоплює аналогічні значення оптимальних температур, тому вони всі зазнають точки «експозиції» в один і той же час.

Така яскрава закономірність подібності температурних параметрів екологічних ніш була відзначена і раніше, в глобальному аналізі морських риб та безхребетних.

У цьому дослідженні було виявлено, що теплові параметри екологічних ніш видів не змінюються поступово з широтою, а натомість мають чіткі точки переходу, що вказує на те, що види належать до груп, які називають термальними гільдіями (Stuart-Smith, R. D., Edgar, G. J., Barrett, N. S., Kininmonth, S. J. & Bates, A. E. Nature 528, 88–92 (2015).

Не все так однозначно

Коли станеться ця різка «експозиція»? Прогнозується, що це відбуватиметься в різний час для різних квадратів сітки нашої планети. Відповідно до моделі, деякі зміни розпочнуться негайно, а деякі відбудуться наприкінці прогнозованого часового діапазону, в 2100 році.

Спроба спроектувати терміни зміни біорізноманіття – це благородна мета, яка, безумовно, допоможе нам розвивати системи управління та передбачати кризи. Хоча К. Трісос та його команда надала цікавий підхід, але подальші дослідження повинні підтвердити та кваліфікувати ці прогнози.

Наприклад, Трісос та його колеги використовували температури поза поточними температурними нішами для визначення впливу клімату, але ми не знаємо, що буде насправді, коли види відчувтимуть такі температури – багато хто, безумовно, зможе витримати температуру, яка перевершує нинішній діапазон значень (Sunday, J. M., Bates, A. E. & Dulvy, N. K. Nature Clim. Change 2, 686–690 (2012); Early, R. & Sax, D. F. Glob. Ecol. Biogeogr. 23, 1356–1365 (2014).

Терміни впливу по-справжньому обмежуючих факторів можуть виявитись різними для різних видів, що не враховано моделлю Трісоса. Також буде корисно розглянути зворотний бік питання про зміщення ареалу: терміни та інтенсивність, з якою види будуть розширювати ареали, що обов’язково стається внаслідок зміни клімату.

Найважливіше, що в міру розвитку кліматичних змін ми повинні мати можливість перевірити та уточнити такі прогнози, використовуючи спостереження в реальному часі у тих місцях, де зміни біорізноманіття вже відбуваються різко. Необхідність систематичного моніторингу світового біорізноманіття ніколи не була сильнішою, ніж зараз.

Trisos, C. H., Merow, C. & Pigot, A. L. Nature 580, 496–501 (2020).

1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Грибні комарі віком понад 50 мільйонів років знайдені у французькому бурштині

Грибні комарі! О, так! Ці крихітки, яких нараховують зараз понад 700 видів та 20 родів, полюбляють вологі місця, де зростають їхні улюблені гриби!

У викопних рештках Палеогену, переважно в балтійському бурштині, було знайдено 40 таких викопних двокрилих з семи родів.

Кілька видів відомо також з Еоцену та Олігоцену. І ось на початку минулого року був знайдений поки найстарший представник цієї самобутньої групи з Нижнього Олігоцену Франції.

Новий рід та вид

Знайдений він був Марі Камьє з 7 rue de la Fontaine та Андре Нелем з Institut Systématique Evolution Biodiversité (ISYEB у маленькому шматочку бурштину. В результаті був описаний новий вид та рід.

Рід був названий Eoexechia – де є посиланнячко на еоценовий період та сучасний рід грибних комарів Exechia.

Світлина від Довколаботаніка.
Eoexechia gallica – такий малий, а вже грибний комар. Джерело: Zootaxa


Новий вид отримав імя Eoexechia gallica на честь латинської назви Франції. Довжиною ця комаха була ледве більше 2 мм. Її поважний вік у 53-55 мільйонів років можливо допоможе уточнити вік усієї триби грибних комарів.

Marie Camier and Andre Nel. 2020. The Oldest Fungus Gnat of the Tribe Exechiini in the lowermost Eocene Oise Amber (Diptera: Mycetophilidae). Zootaxa. 4722(1); 91–98. DOI: 10.11646/zootaxa.4722.1.9

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

США дозволило використання першого CRISPR-тесту на COVID-19

США взяли та й дозволили екстрене застосування нового тесту на коронавірус, який використову технологію редагування генів CRISPR.

Тестів багато не буває

Американська адміністрація з контролю за продуктами харчування та лікарськими препаратами (FDA) дозволяє використання ряду тестів та препаратів у надзвичайних ситуаціях, таких як наприклад нинішня пандемія.

Новий діагностичний набір базується на підході, розробленому піонером технологій CRISPR Фен Чжаном з Масачусетського інституту технологій. Він буде використаний для тестування на SARS-CoV-2, в лабораторіях, які сертифіковані для проведення клінічних тестів.

Світлина від Довколаботаніка.
Забір зразків для тесту/ Джерело: Nature

Незважаючи на те, що Сполучені Штати нарощували тестування протягом останніх двох тижнів до показника в середньому майже 250 000 тестів на день, за даними некомерційної організації The COVID Tracking Project – в деяких місцях є дефіцит тестів (і це не про Полтавську область).

Широке використання нового набору, затвердженого FDA, може допомогти зменшити відставання та збільшити тестування, говорить Мітчелл О’Коннелл, біохімік Університету Рочестера в Нью-Йорку, який не брав участі в розробці тесту.

Результат за годину

Набір був розроблений Sherlock Biosciences в Кембриджі. Він працює за допомогою програмування молекулярної машини CRISPR, яка має можливість розпізнавати певні генетичні послідовності, фрагменти генетичного матеріалу SARS-CoV-2 в тампоні з мазказми з носа, рота чи горла або в рідині з легенів.

Якщо генетичний матеріал вірусу виявлений, фермент CRISPR генерує флуоресцентне світіння.

Тест може дати результати приблизно за годину, повідомляє компанія.

(Nature, 2020)

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Філогенетичний аналіз – ненадійний інструмент для еволюційних реконструкцій ?

Вчені часто хочуть зробити висновки про те, яким був живий світ у минулому і як виникла його нинішня версія. Такий аналіз допомагає дивитись у сам корінь речей – процес еволюції. Але, свіженька стаття в журналі Nature (Louca, S. & Pennell, M. W. Nature 580, 502–505 (2020).) кидає тінь на головний аспект цієї затії.

Кілька версій подій

Ця робота стосується питання визначення показників видоутворення та вимирання у минулому та співставлення їх із сучасною швидкістю цих процесів.

Наприклад, існує близько 6 600 видів співочих птахів (горобцеподібних), які складають більше половини всіх існуючих видів птахів, і тому ми можемо спокуситись сказати, що горобцеподібні відрізняються високою швидкістю видоутворення порівняно з рештою таксонів птахів. Але також можна припустити, що вони мають низьку швидкість вимирання.ґ

☰ Горобцеподібні – ряд птахів (Passeriformes) ➦ Тварини ⇒ ВЕЕ
Горобцеподібні дивляться в небо та думку гадають чи видоутворюються вони чи вимирають. Джерело, ВЕУ

С. Лука і М. Пеннел показують, що насправді можливих версій подій ще більше: ми не можемо оцінити швидкість видоутворення та вимирання за кількістю відомих видів, існує нескінченна кількість різних варіантів показників цих параметрів, які однаково добре описують будь-який конкретний результат, наприклад кількість видів горобцеподібних.

Коефіцієнт видоутворення

Оскільки скам’янілості – це досить дефіцитний товар, а для певних таксонів так і взагалі неіснуючий , то еволюціоністи намагаються вирішити проблему еволюції видів за допомогою філогенії – дерев, що описують закономірності спорідненості сучасних видів (рис. 1, а, б).

Для будь-якого такого філогенезу легко побудувати графік співвідношення філогенетичних ліній відносно часу (рис. 1с). Нахил кривої такої ділянки, часто позначається λ, – чистий коефіцієнт видоутворення. Він дорівнює різниці між швидкістю видоутворення, що позначається b, і швидкістю вимирання, що називається d. Чистий коефіцієнт видоутворення описується рівнянням λ = b – d.

Світлина від Довколаботаніка.

Автори дослідження піднімають питання щодо підходу з оцінки темпів видоутворення видів та вимирання у минулому. Кількість видів у теперішньому часі залежить від того, наскільки рівень видоутворення та вимирання змінювався у минулому. Використовуючи математичне моделювання, автори виявляють, що нескінченна кількість варіантів показників видоутворення та швидкості вимирання може призвести до однакового результату, і тому незрозуміло, як визначити правильні показники.

Наприклад, автори показують, що філогенез приблизно 80 000 видів покритонасінних рослин добре описуються сценарієм, коли видоутворення та швидкість вимирання поступово збільшуються в часі. Але невеличка проблема в тому, що еволюція цих видів покритонасінних так само добре описуються сценарієм, коли видоутворення та швидкість вимирання поступово зменшуються в часі. Біорізноманіття Шредінгера – не інакше.

Висновки С. Луки та М. Пеннелла когось демотивують, а когось надихають шукати зв’язок між минулими рівнями видоутворення та вимирання та історичними змінами клімату чи іншими подіями навколишнього середовища. Ряд еволюціоністів планують перевірити відомі еволюційні сценарії, ввівши до них нові змінні спосіб харчування, систему розмноження чи інші особливості видів.

Обмеження філогенетичних дерев

Обмеження, які Лука та Пеннелл визначили для оцінки видоутворення та вимирання, не зникають із збільшенням розміру філогенетичного дерева. Наявність викопних решток може допомогти, оскільки вони дають докази, необхідні для оцінки рівня вимирання; проте масові фосилії – це рідкість для багатьох філогенетичних груп.

Без скам’янілостей всі вчені-еволюціоністи, незалежно від того, вивчають вони видоутворення та вимирання, чи намагаються реконструювати риси далеких предків, повинні знати, що еволюційні процеси, які вони визначають, – це ті, що діяли у видів, які вижили б і з часом залишили нащадків у сьогоденні. Ми не можемо бути впевнені, що відбувалось в тих лініях, що вимерли. Така закономірність є еволюційною версією спостереження, що історію пишуть переможці.

Найбільша іронія полягає в тому, що ідея Чарльза Дарвіна про виживання найбільш пристосованих організмів, робить деякі ключові моменти еволюції просто недоступними для дослідження. ,

Nature 580, 461-462 (2020)

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Новий вид грибів відкрили просто в Твіттері

Науковці попри все працюють і на карантині, тому сьогоднішня наша історія про відкриття нового виду, яке було зроблено не в тропічному лісі чи в морських глибинах, а просто в соціальній мережі – для такої експедиції навіть не треба знімати домашні капці.

Багатоніжка з бонусом

Ана Софія Реболейра – наша колега з Данського природничого музею в Копенгагені – гортала стрічку Твіттера півтори року тому. Науковці в ній часто хизуються фотографіями своїх досліджень, і якщо Ви на них підписані, то зустріти там світлину багатоніжки легше, ніж фото приготованої спаржі в Фейсбуці цього травня.

Ana Sofia Reboleira | Facebook
Не всі нові види Ана Софія відкриває в Твіттерію Джерело: NG

Дослідниця розглядала фото членистоногої істоти та раптом помітила на ній сидить інший організм. Те, що нам би видалось тінню чи артефактом зображення для пані Лаборейли виглядало чітко як об’єкт її досліджень – як гриб з порядку Laboulbeniales.

Оригінальне фото. Червоні кола на ньому вказують якраз на ті місця, які за цікавили вчену. Джерело: Дерек Генен

Пошук гриба

Ана Софія досліджує екосистеми печер, у яких ці гриби почувають себе, як риби у воді. За свою наукову кар’єру вона описала з-поміж Laboulbeniales кілька десятків нових видів та навіть два роди. І тепер настав часу нового відкриття.

Фотографія Дерека Генена, яка потрапила на очі вченій, належала до виду Cambala annulata, який попри свою назву не має жодного відношення до відомої риби. Ця багатоніжка топтала ряст, а точніше гірські породи печер штату Огайо в США. І от, що цікаво, раніше гриби Laboulbeniales на багатоніжках з Північної Америки, було невідомі від слова взагалі.

Ана Софія прожогом кинулася до музейних фондів, у яких таки були зразки Cambala annulata з Америки – і, наче реп’яхи, на них справді сиділи гриби з порядку Laboulbeniales.

Вчена згодом відвідала Паризький природничий музей у Франції, де на тих же багатоніжках Нового Світу, наче курки на сідалі, сиділи ті ж гриби-паразити (хоч стосовно живлення – це й не точно). Ретельні мікроскопічні дослідження підтвердили здогадку – це новий для науки вид.

Troglomyces twitteri на мікроскопічному марші. Джерело: Ана Софія Реболейра

Його назвали Troglomyces twitteri, адже це напевно перша істота, яка була відкрита в Твіттері

Представників порядку Laboulbeniales часто в повсякденних розмовах кличуть лабулями. Ці милі мініатюрні організми належать до сумчастих або ж аскових грибів, представниками яких є наприклад такі супер-зірки як зморшки.

От тільки лабулі ростуть не на грунті – їхні смаки специфічні й обирають вони собі помешкання у житлових комплексах жуків, двокрилих, багатоніжок та кліщаів. Один гриб взагалі не придумав нічого кращого як осідлати павуків-косариків – безперечно Ви бачили таких раз по раз у далеких кутках квартири.(не обов’язково своєї, тому не сприймайте це на свій рахунок).

Але насправді причина такої любові до членистоногих нерозкрита. Логічно припусти, що лабулі – підступні паразити, які смокчуть з бідних тварин всі соки, але для такого нахлібництва у цих грибів немає пристосувань – гаусторіїв, які могли б пробити хітиновий екзоскелет та дістатися до м’яких тканин.

На багатоніжках лабулі розташовуються переважно на геніталіях. У таких інтимних місцях жити дуже зручно, якщо Ви гриб і Ваша мета потрапити на іншу багатоніжку. Але якщо умови дозволяють, то лабулі цілком собі можуть оселитися й на інших ділянках тіла.

Ана Софія Роболейра підкреслює, що соціальні мережі важливі для обміну наукових даних та їхньої популяризації – цілком можливо, що без Твіттера Troglomyces twitteri ще б довго не був відомий науці. Важливість взаємодії науковців та люиттелів природи ще більше зросла в умовах карантину, коли польові дослідження та праця в лабораторії частково чи повністю неможливі. І тепер, якщо хтось Вас шпинятиме, що Ви забагато часу витрачаєте на читання стрічки новин у якійсь соцмережі – у Вас є залізне пояснення – Ви просто шукаєте нові види живих істот!

MycoKeys, 2020

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Китай пропагує традиційні препарати з недоведеною ефективністю та безпечністю

Уряд Китаю активно просуває традиційні лікарські засоби як засоби для лікування COVID-19. Країна Замовчування Та Жорсткого Карантину навіть надсилала ці неоднозначні препарати в Іран та Італію як міжнародну допомогу. Але вчені за межами Китаю заявляють, що загалом вживати препарати з неперевіреною ефективністю та безпечністю – це якось не дуже добре.

Світлина від Довколаботаніка.
Традиційна китайська медицина сплелася з ідеогологією влади Китаю у міцний клубок. Джерело: Nature, 2020

Нині не існує перевірених способів лікування смертельної респіраторної хвороби, спричиненої новим коронавірусом, хоча багато країн проводять перевірку існуючих та експериментальних препаратів.

Поки що в рандомізованих контрольних дослідженнях було протестований лише один препарат – ремдезівір, який має певний потенціал для прискорення одужання.

У Китаї вищі державні чиновники та державні засоби масової інформації просувають цілий ряд традиційних китайських лікарських засобів як ефективних для зменшення симптомів та зменшення смертності. Але базується ця впевненість більше на сушених шкірках мандарин, ніж на доказовій медицині.

Незважаючи на те, що ефективність деяких засобів традиційної китайської медицини для COVID-19 перевіряється, деякі дослідники стверджують, що випробування не були скрупульозно розроблені і навряд чи дадуть достовірні результати. Урядовці та практики китайської медицини вважають свої препарати безпечними, оскільки їх застосовують тисячі років, але разом з тим для низки з них зафіксовані деякі істотні побічні ефекти.

«Ми маємо справу з серйозною інфекцією, яка потребує ефективного лікування. Для препаратів традиційної китайської медицини немає жодних доказів ефективності, і тому їхнє використання не просто невиправдане, але й небезпечне, – говорить Едзард Ернст, медик із Великобританії, який займається клінічними випробуваннями.

Інші світові лідери теж пропагували недоведені методи лікування. Президент США Дональд Трамп лобіював використання гідроксихлорохіну, протималярійного препарату зі значними можливими побічними ефектами. А президент Мадагаскару Ендрі Раджоеліна заявив, що трав’яний настій може вилікувати людей. Але претензії цих лідерів були піддані критиці вченими своїх країн. Критикувати в Китаї владу не так просто.

Nature, 2020

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Нова ендемічна змія з В’єтнаму – Oligodon rostralis

Плато Лангбіан розташовано в центрі Південно-Східної Азії. Воно відоме як центр зосередження видіз дуже вузьким поширенням – локальних ендеміків з-поміж амфібій та рептилій.

Рід змій Oligodon є дуже складним у систематичному плані. Через таємничий спосіб життя цих рептилій більшість відомих видів науковці фіксували одноразово.

Що це за вид?

Проте нещодавно Хунг Нгок Нгуєн з Південного інституту екології у Вєтнамі та його колеги знайшли змію дуже схожу на вже відомий вид O. аnnamensis. Проте, порівняння ознак морфології та аналіз мітохондріальної та рибосомальної ДНК показав, що нічого подібного – описуйте шановні новий вид.

Самостійність виду підтверджена також молекулярними дослідженнями. Джерело: PeerJ

Новий вид

Якщо вже треба – то, будь ласка, тримайте. Вид отримав назву Oligodon rostralis, що можна перекласти як «носатий» через видовжену “мордочку” представників цього таксону.

Вид був знайдений на кам’янистому схилі гори пізно вночі (о 23:00). Змії ніжились на узлісні підстилці з голочок сосни Pinus keysia та листків інших дерев.

Oligodon rostralis , ага. Джерело: PeerJ

Отже, тепер у В’єтнамі відомо цілих 24 види з роду Oligodon, що робить цю країну значним центром видового різноманіття, а плато Лангбіан вкотре підтверджує реноме центру ендемізму.

Червоним кольором позначені місцезнаходження близького виду Oligodon annamensis, а жовтим Oligodon rostralis. Джерело: PeerJ

Hung Ngoc Nguyen, Bang Van Tran, Linh Hoang Nguyen, Thy Neang, Platon V. Yushchenko and Nikolay A. Poyarkov. 2020. A New Species of Oligodon Fitzinger, 1826 from the Langbian Plateau, southern Vietnam, with Additional Information on Oligodon annamensis Leviton, 1953 (Squamata: Colubridae). PeerJ. 8:e8332.

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Monolophus odontochilus – новий вид з родини Імбирних

Рід Monolophus з родини імбирних описав пан Н. Валліх у 1832 році. Він запроторив в його межі три види та горя собі номенклатурного не знав, доки цю автофототрофну компанію не перемістили до складу іншого роду з милозвучною назвою Caulokaempferia.

Він живе, він ще не вмер

Але в 2014 році Monolophus постав з попелу синонімії та нараховував уже 33 види з Гімалай та Південно-Східної Азії. У межах Monolophus є дві чіткі групи: жовтоквіткові види (їх 28 ) та 5 пурпурових, рожевих та білих «ворон».

Новий вид

Нещодавно Хог Бо Дін з Китайської академії наук та його колеги описали з території М’янми ще одного представника цього роду.

Monolophus odontochilus і ніхто інший. Джерело: PhytoKeys

Він отримав назву Monolophus odontochilus, де «зубатий» видовий епітет позначає будову краю пелюстків цієї рослини. Сама рослина – це травянистий багаторічник висотою до 70 см.

Вид є ендеміком провінції Качін у М’янмі, де зростає у вологих оселищах вздовж потічків у тропічному лісі на висоті 550-750 м над рівнем моря.

Hong-Bo Ding, Bin Yang, Mya Bhone Maw, Pyae Pyae Win and Yun-Hong Tan. 2020. A New Species and Two New Combinations of Monolophus (Zingiberaceae) from Indo-Burma. In: Jin X-H, Xia N-H, Tan Y-H (Eds) Plant Diversity of Southeast Asia-II. PhytoKeys. 138; 155-162.

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

А який ти сьогодні Сатурн? Астроном проаналізував емоджі з планетою

Пан James O’Donoghue, який має кілька публікацій у різноманітних вісниках щодо атмосфери та кілець Сатурна, вирішив дослідити емоджі, у яких цю планету нещадно експлуатують.

Науковець проаналізував правильність зображень Сатурна різних соцмереж та сервісів. Якщо Ви ще не читали його розбору – Ви зможете прочитати його сьогодні просто тут. Але для цього вкажіть в коментарях (ідеально на нашій сторінці у Фейсбуці), який Сатурн з перелічених Вам видається найреалістичнішим.

Світлина від Довколаботаніка.

Сатурн від Apple

Світлина від Довколаботаніка.

Як справи в Сатурна від одного виробника неїстівних плодів Malus domestica?

Як вказує Dr James O’Donoghue – пердставлення самої планети – це чудова робота. Емоджі розфарбували в золотисто-жовтий колір, який відповідоє кольорам верхівок хмар в атмосфері Сатурна. На відміну від конкурентів Apple пришпандьорили до своєї картинки славетний полярний гексагон.

Це постійне хмарне утворення в атмосфері Сатурна поблизу Північного полюсу (на широті 78°), яке має форму шестикутника. Сторони шестикутника мають довжину приблизно 13 800 km, що більше, ніж діаметр Землі. Уся структура обертається з періодом 10 год 39 хв 24 с (що збігається з періодом радіовипромінювання планети).

Припускається, що це період обертання всієї внутрішньої частини Сатурна.

Коротше щодо атмосфери – то рівним яблучникам немає.

Що з кільцями? Тут теж все ок! Показано навіть проміжок у структурі. Між кільцями справді існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі (між кільцями А и В), названо щілиною Кассіні. І вона є на зображенні.

А от з чим накосячили Apple – так це з нахилом осі. В емоджі він становить становить 45°, а варто було б 26.73°.

Що ж виробники неїстівних плодів Malus domestica – Ви були близькими до перемоги, але на проблему варто було поглянути під іншим кутом.

Сатурн від Facebook

Світлина від Довколаботаніка.

А що там в надрах імперії Цукерберга з Сатурном? Вони теж трішки заморочились!
Атмосфера в цілому пристойна, хоча, як зауважує Dr James O’Donoghue, вона все ж занадто розфарбована, наче рукопис статті після рецензії. Але смугастість показана загалом нормально.

Про здоровецький шестикутник на полюсі майстри банити акаунти наукових активістів забули – як і про приватність інформації користувачів своєї соцмережі.

На кільцях такаж показана щілина Касіні, але Facebook показав її занадто вузькою, а от сам Сатурн в їхній інтерпретації добряче по огряднішав, адже він ледь влазить у свої кільця. Хоча може вони просто ссхолися після промальовки їх дизайнерами.

Нахил осі на малюнку 22°, що неподалік оригінальних 26.73°. Це так само близько, як кінець аспірантури!

Сатурн від Google

Окей, Google! Що там в тебе з Сатурном? Ого! За що ти так з виглядом планети?

Смуги вказані надзвичайно дивним чином, а полярний шестикутник злизала якась космічна корова. Причому ця рецидивістка потім ще взялася за щілину Касіні і зжерла її теж. Та вона навіть від полярного гексагона жодного кута не лишила!

Окрім того у версії Google кільця планети надивилися інстаграм-блогерів та сіли на сувору дієту, зігнавши добрячу частину своєї ширини.

Кут нахилу осі у створеного емоджі- 45°. Справді, перед створенням дизайну про Сатурн варто було б загуглити!

Світлина від Довколаботаніка.

Сатурн від Microsoft

А тепер великий та жахливий Microsoft! І те, що вони зробили з Сатурном – колись справді знімуть у фільмі жахів.

На самій планеті все ж були показані організовані структури , а от кольорову гаму обирав якийсь фанат рошенівських «Бджілок», вметегеливши їх перед роботою кілька кілограм. Лише сахарозні марення могли випекти такого химерного колобка та вкоротити йому кільця аж по самий їхній неіснуючий корінь. Зрозуміло, що в такому хулахупі щілину Касіні годі й шукати!

Але створивши графічну психоделію автори емоджі заморочилися з кутом нахилу осі! Прикладання транспортиру до екрану показало, що автори малюнку встановили значення 25°, а це просто впритул дихає до істинних 26.73°.

Світлина від Довколаботаніка.

Сатурн від Twitter

Твітере, твій Сатурн напідпитку, йди вже додому! Виглядає так, що ця планета так відзначила завершення робочого тижня, що трішечки попливла.

Смугасті структури безладно мігрують, кольори виїдають очі. А кільця он вже втратили останній сором та симетрію танцюючи на барній стійці.

Проте з кутом нахилу планети все майже в нормі – 25° замість 26.7°. Транспортир не проп’єш!

Світлина від Довколаботаніка.

Сатурн від WhatsApp

Останній претендент на сатурнову корону – клятий менеджер WhatsApp. З огляду на їхню версію планети розумієш, що всі свої ресурси розробники додатку вбухали не в збереження твоєї приватності чи зручності використання, а в можливість скачати фото Безоса для посібника з анатомії та на емоджі Сатурна.

Тут прекрасно все (мова про планету) – кольори, натяки на полярний шестикутник, кільця показані так прекрасно, що хочеться стати на коліно та освідчитися цьому Сатурну. Тут цілих три сегменти, увага до їхніх барв, тут ідеальна щілина Касіні.

Але найвидатніша річ у цьому емоджі – кут нахилу планети. Він такий же, як у Сатурна. Браво! Біс! Що ніяк не відміняє того, що сам месенджер – це претензійна гидота.

Світлина від Довколаботаніка.

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika