Нова знахідка кістки плезіозавра із Швейцарії – ще один ключ до розуміння еволюції водних рептилій

Ми дуже мало знаємо про плезіозаврів середини юрського періоду, а саме пре-Каловіанського віку. Лише двох представників групи було знайдені в куцих відкладах – ромалеозавриду Maresaurus coccai з Аргентини та скоріш за все плезіозавриду Simolestes keileni з Франції.

Стара нова кістка

Проте, нещодавно команда науковців під керівництвом Свена Заха описала шматок здоровецької плезіозаврячої щелепи із Швейцарії (DOI: 10.1007/s13358-019-00200-9). Загалом, ця країна славиться багатьма речами на кшталт нейтралітету, годинників, шоколаду, сиру та банків, але плезіозаврів у цьому переліку точно не було. Тепер є!

Місце знахідки нового плезіозавра. Джерело: Sachs et al., 2019

Кістки давньої істоти відшукав мисливець за викопними рештками Ганс Голенвег на пагорбі Ейлетен на висоті 625 м над рівнем моря. Він відкразу передав їх науковцям, за що він заслужено відгріб подяки у кінці статті.

Знайдений шматок нижньої щелепи. Джерело:
Sachs et al., 2019

До рук дослідників потрапили фрагменти нижньої щелепи, по яких встановити видову належність неможливо. Довжина цілої щелепи могла становити до 1,5 м, а значить сам власник був у розмірній лінійці плезіозаврів довжиною від 9 до 13 м.

Милота! Плезіозавряча голова. Джерело:
Sachs et al., 2019

Це вказує на те, що плезіозаври, відомі за свої гігантські розміри в крейдяному періоді і в юрському не пасли задніх.

Щоб не пасти задніх у світі новин природничих наук ти можеш підримати інформаційно чи навіть фінансово (5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika.

Парк ссавців юрського періоду-2. Підкорювачі повітря

За вікном 1824 рік. У аудиторії славетного Лондонського геологічного товариства натураліст Вільям Бакленд представляє свою знахідку.

Наукова спільнота з захватом слухає результати дослідження решток першого з відомих динозаврів – мегалозавра. Власне, про улюбленців малюків віком від 4 до 104 років в той час взагалі нічого не було відомо та й до появи слова «динозавр» потрібно було чекати ще 18-ліття, але здоровецький ящер – це й в геологічному товаристві здоровецький ящер.

Ілюстрація зі статті Бакленда про мегалозавра

Він так захопив уяву поважної компанії, що розповіді Вільяма Бакленда про знайдені в тих же відкладах кістки ссавців вони пропустили повз вуха. Подумаєш, ці любителі молока мають дуже давні корені! Наукоці на засіданні певно легко могли б процитувати кожного з перших зустрічних дошкільнят у природничому музеї: «А коли вже будуть динозаври?»

У тіні слави динозаврів

За наступні 150 років колекція кісток давніх ссавців мляво поповнювалася. Існування цього класу в юрський та крейдяний періоди почало обростати легендами та бородатими анекдотами.

Але в 1997 році стався невеличкий прорив. Дослідники описали першого справді давнього ссавця з багатих на викопні рештки відкладів Ляонін на північному сході Китаю. Немов гаряча вода в холодні труби київських квартир ринули нові знахідки. Понад 50 майже повних скелетів ссавців виринули з небуття – усі невимовно гарні та загадкові, як і квест «20+1 таємниця природничого», який ти можеш запитати при вході до природничого музею.

Місцеві жителі, які знаходили кістки ссавців почали торгувати ними, як кістками динозаврів. Але останні все одно тягнули на себе гумову ковдру уваги палеонтологів та любителів викопних тварин.

Більшість скам’янілостей ссавців на території Китаю, мов на замовлення виготовлялися, дбайливим похованням тварин у вулканічний попіл. Типові викопні рештки ссавців епохи мезозою (252 мільйони – 66 мільйонів років тому) – це куці фрагменти зубів та щелеп, тоді ж як екземпляри made in China часто представлені цілими скелетами, з залишками хутра, шкіри та внутрішніми органами.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Це спровокувало переворот, ні, справжню революцію у палеонтологічних реконструкціях. Розбито кайдани стереотипів, які зображали ссавців епохи динозаврів як одвічних лузерів, сіреньких ні на що не здатних мишок, які у сподіванні кращої долі чекають на доставку 10-кілометрового метеорита.

Ссавці вперше з’явилися щонайменше 178 мільйонів років тому. Вони співіснували з динозаврами, аж доки більшість з них, за винятком птахів, не вимерли 66 мільйонів років тому. Але ссавці не були статистами в еволюційній грі. Вони й до знищення добрячої частини світу глобальним катаклізмом мали значні успіхи в освоєнні буремного довкілля.

Ссавці на льотних курсах

Ну, по-перше, ще до виникнення соколів ссавці гадали думку про те, як би освоїти повітряний простір. У 2006 році команда К. Менґ повідомила про першого ссавця Volaticotherium, який ще 164 мільйони років тому відростив собі перетинки з вкритої шерстю шкіри. Цей винахід по цей день використовують білки-летяги і щось не роблять жодних відрахувань за використання цього патенту, посилаючись на коеволюцію.

У 2017 році науковий колектив під керівництвом З. Луо відкрив світу два роди давніх ссавців Vilevolodon та Maiopatagaium, які проживали приблизно в той же час. Ці тварини борсалися на гілках поряд з першими літаючими динозаврами, які теж хотіли дістатися харчових ресурсів, які були недоступними без використання льотних технологій.

The fossil of gliding mammaliaform Maiopatagium furculiferum
Рештки Maiopatagium furculiferum – літуна юрського періоду. Джерело:

(Nature, 2019)

Якщо хочеш дізнатися більше про те, як проводили свій вільний час ссавці- сучасники динозаврів, то підтримай цю публікацію вподобанням, поширенням та коментарем.

Якщо не знаєте кому дарувати подарунки – у нас є одна ідея. Ви можете підтримати Довколаботаніку тут: (5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika.

Грант Друзів Довколаботаніки-2019: команда суддів-ботаніків

А тепер настав час представити ботанічну команду експертів, які будуть ставити нулі, одиниці, а може навіть і трієчки нашим чудовим учасникам.

Настав час оцінювати заявки, які надійшли від молодих досліднків, що попри все роблять свої перші кроки в царині Їх Наукових Величностей Ботаніки та Зоології.

Як завжди (ну, два роки підряд, добре) ми обирали експертів не за їхніми регаліями, а за імпакт-фактором нашої поваги та захопленням до того, що вони роблять у науковому та довколанауковому житті. Щиро дякуємо за те, що у Вашому графіку та чотирикамерному серці знайшлось місце для нашої затії та те, що ви всі не будете жбурляти каміння у нас за поцуплення фоток з фб-профілів (ну, правда, ж?).

Роботи оцінять:

Андрій Новіков (Andriy Novikov) – автор нашого улюбленого підручника з систематики рослин, нашої улюбленої настільної гри “Ботобатл” та автор всього іншого крутого в майбутньому (на це вказують дані нашого комп’ютерного моделювання).

Masha Zykova – людина з надприродними здібностями індентифікації та комплексного вивчення братів наших осмотрофних – грибів. Чудовий науковець та популязитор ботанічних знань (на це вказують дані багаторічних моніторингових досліджень).

Yuliya Krasylenko – людина, яка може й в мікротрубочках ГМО-різушки попорпатися, й насіння якогось хижого рослинного дослідити під мікросокпом й в суворих умовах польових досліджень якогось криптичного фототрофа знайти. Фахівець з величезної літери Ф та Амбасадор ботаніки з конспецифічною за величиною літери А (на це вказують дані молекулярного скринінгу активностей цієї людини)

@Марія Чернишенко Куля Ботаніки – людина, яка вболіває за поширення природничих знань та ідей у всіх сферах Вашого життя. Креативний куратор цієї Вашої Довколаботаніки, ідеї якої ми внесли у свій робочий план активностей до 2056 року (на це вказують дані нашого польового щоденника)

Denys Vynokurov – людина, геоботанічні описи якої настільки детальні, що рослини подають на нього в суд за порушення прав на анонімність, фахівець, аналізи даних якого настільки скурпульозні та глибокі, що викреслили з категорії рекордсменів Маріанську западину (на це вказують дані фітоіндикації та кластеризації фітосоціологічних описів).

Світлина від Довколаботаніка.

Ми знову пропонуємо зроби свій посильний вклад у нашу нову ініціативу. Грант друзів Довколаботаніки-2020 чекає на Вашу фінансову допомогу. Ціль нашого першого етапу збору коштів – 21 000 грн. Одна тисяча гривень вже лежить на нашому рахунку. Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Тут ми прикріпляємо умови конкурсу минулого року, а в серії наступних публікацій висвітлимо всі деталі його цьогорічного перебігу.

Парк ссавців юрського періоду: темна ніч каєнтатерія

Нам знову потрібна машина часу! Вдягайтесь по погоді, адже ми рушаємо в самісінький морок темної ночі юрського періоду 185 мільйонів років тому.

Саме тут ми можемо поспостерігати за каєнтатерієм (Kayentatherium wellesi), який повертається до лігва, де на нього чекають малюки.

Результат пошуку зображень за запитом "Kayentatherium wellesi"
Каєнтатерій у режимі художньою реконструкції. Джерело: TDA

Ніч темна та повна жахіть

Важкі краплі дощу пробивають намет із листя, з десяток молодих тваринок в сховку мокрі та занепокоєні.

Дорослий каєнтатерій розміром з невелику кішку і його запросто можна сплутати з ссавцем, але великі щелепи, будова зубів та відсутність вушних раковин видають у ньому цинодонта. Саме з цієї групи згодом постануть ссавці, тому передавайте привіт родичу!

У Вас на це мало часу, бо ми потрапили в самісінький епіцентр трагічного моменту. Під тиском води лігво цинодонтів руйнується й малята разом з дорослою особиною занурюються у липкий бруд. Багнюка сховає рештки цих тварин аж до літа 2000 року.

І ці жахи – це ми

Тімоті Роу з Техаського університету в Остіні розшукає їх у відкладеннях формації Каєнта на півночі Арізони.

Ця перша зустріч із викопними рештками не дуже то й вразила палеонтологів. Вони взяли великі блоки породи та відправили їх до кращих часів у лабораторію. Лише через дев’ять років фахівці помітили у зразку крихітні зуби та щелепи довжиною всього 1 сантиметр.

Результат пошуку зображень за запитом "Kayentatherium wellesi"
Череп дорослого каєнтатерія. Джерело: CalPhotos

Після цього науковці перестали гатити по породі зубилом, а вирішили спочатку перевірити розташування кісточок у зразку за допомогою неруйнівного обстеження. Єва Гофман та Тімоті Роу скористалися сканером з мікрокомп’ютерною томографією (microCT), який використовує рентген для створення 3D-зображень.

Так були нарешті знайдені перші рештки дитинчат предків ссавців з юрського періоду. Ці 38 окремих кісточок стали одними з найбільш значущих відкриттів, пов’язаних із походженням ссавців, зробленими за останнє десятиліття.

Ключ до класу ссавців

Каєнтатерій – істота, яка дає вирішальне розуміння того, які риси визначають клас ссавців, а які належали їхнім попередникам.

Скелет каєнтатерія добряче схожий на скелет ссавців. Проте науковці запідозрили, що розмножувалась ця тварина в стилі рептилій. Тобто – велика кількість нащадків з малим розміром мозку – і справі кінець.

Ссавці ж інвестують у невелику кількість малят, які довго ходять під абстрактною спідницею мами, доки мозок та всі системи органів не досягнуть нормального рівня розвитку.

Те, що в юних каєнтатерієв були добре сформовані кістки та зуби свідчить про те, що вони не були домашніми ссавцями, у яких молоко на грубах не обсохло (що взагалі-то характерна ознака таксону, без образ), а цілком здатними попіклуватися про себе вуличними гангстерами юрського періоду.

Ми дізнаємось про витоки та становлення ссавців все більше. Хоча важливі знахідки з’являються у всьому світі, найбільша кількість ключових відкриттів відбувається на території Китаю. І думка про те, що ссавці епохи динозаврів були маленькими, непримітними комахоїдами, що живуть в тіні гігантських рептилій, розсіюється, як смог у Києві після похолодання.

Нововідкриті скам’янілості показали, що ранні ссавці були екологічно різноманітною групою. Вони шукали себе, експериментували в плаванні, плаванні, ритті нір та дряпанні по деревах. Ці знахідки також починають давати відповідь на еволюційне походження багатьох ключових рис ссавців – таких, як лактація, великий мозок і чудово розвинуті сенсорні відчуття.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Лавина відкриттів змітає старі уявлення, але ряд еволюційних біологів просять не втрачати голову на такому небезпечному гірськолижному курорті та не визнавати все, що трішки схоже на ссавця ссавцем.

Але з кожним роком методи вивчення викопних решток стають все точнішими та детальнішими, тому не має сумнівів, що згодом ми таки розберемось у власному родоводі.

Nature 574, 468-472 (2019)

Якщо Ви представники класу ссавців, то Ви можете підтримати Довколаботаніку тут: (5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні тут: www.patreon.com/dovkolabotanika. А ще можна поглянути останній випуск Ботаніка в кедах – він теж про викопних ссавців:
https://www.youtube.com/watch?v=t8b6fGX2QPI&t=65s

Кажани-вампіри помічені в трансконтинентальному трафіку сказу

Бути вампіром – це складна справа! Ні тобі нормальної фотографії, ні в дзеркалі собі зачіску поправити! А якщо Ви кажан-вампір, то Вас ще й у поширенні сказу звинувачуватимуть.

Нещодавно науковці дізналися, що смертоносний вірус використовує кажанів-вампірів (Desmodus rotundus) як автобус для пересування Латинською Америкою, причому щось у часточок вірусу ніхто не помітив провалідованого єдиного електронного квитка.

Результат пошуку зображень за запитом "Desmodus rotundus\"
Кажан-вампір відображається на фотографії. Шок ! Джерело: MediaShore

Сказитися можна!

Самі ж рукокрилі відомі своїми специфічними смаками. Якщо вночі Ви теж любите дорватися до холодильника, то у Вас є харизматичні літаючі однодумці. У якості холодильника вони використовують сонних ссавців з літрами теплої калорійної крові. Зручно вмостившись за імпровізованим ресторанним столиком, кажан-вампір акуратно надрізає покриви тварини й приступає до бенкету, не забуваючи випльовувати час від часу у тіло жертви нові порції антикоагулянтів разом зі слиною, щоб кров не згорталась.

Як і Джої з серіалу «Друзі» Desmodus rotundus не діляться їжею, надаючи перевагу самотнім вечерям сильного інтровертного кажана.

Хоча, насправді, вони не такі вже й самотні, адже часто компанію їм складають небезпечні віруси. Вірус сказу вампірів відомий понад століття, але він все ще спричиняє спалахи смертельного захворювання та змушує витрачати на боротьбу з ним 50 мільйонів доларів щорічно і це, не враховуючи щедрі вливання коштів у заходи з попередження розповсюдження зарази.

Трафік сказу

Даніель Стрейкер з Університету Глазго, Великобританія, та його колеги проаналізували зразки вірусу сказу кажанів-вампірів, зібраного з великої рогатої худоби та собак, у Коста-Ріці. Тут цей мікроскопічний збудник лютує, вчиняючи періодичні спалахи захворювань людей та тварин.

Але як виявилось, одна з форм вірусу походить від мексиканських штамів, потрапивши в Коста-Ріку ще 2004 року. А інший тип сказу походить з Колумбії та проявляв найбільшу активність з 2006 по 2017 рік.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Таким чином, все вказує на те, що кажани під час своїх міграцій влаштовують нелегальні перевезення вірусів між Північною та Південною Америкою. Наявність центральноамериканського коридору допомагає збудникам сказу продовжувати своє смертельне перепрограмування клітин нервової системи ссавців навіть за умов контролю чисельності місцевих популяцій кажанів-вампірів. Їхні колеги з інших країн завжди готові підмінити їх у якості вірусоносного Троянського коня.

Proc. R. Soc. B (2019)

Якщо ж хочеш вшанувати Довколаботаніку, то ми приймаємо і видовими епітетами і гривнями (5168 7573 9483 8249 О. Коваленко) та навіть на Патроні ми є www.patreon.com/dovkolabotanika

Найбільша у світі жаба будує гнізда

Найбільшій у світі жабі було мало одного рекорду, тому вона вирішила ще й здійснити рейдерське захоплення звання єдиної африканської амфібії, яка будує для малят гнізда. Що не зробиш заради популярності?

А вона цьому виду зовсім не завадить, до речі. Жаба-голіаф (Conraua goliath) з західноафриканською пропискою має солідний розмір – 34 см (це разом з кінцівками). Вага цього вкритого слизом гіганта перевалює за 3 кілограми.

Жаба-голіаф та де її шукати в Камеруні. Джерело: Schafer et al., 2019

Малята жаб починають своє життя як травоїдні. Причому їхнє веганське меню включає лише одну водну рослину Dicraeia warmingii (Podostemaceae). Дорослі ж жаби змінюють вподобання і переходять на павуків, черв’яків, комах, маленьких черепах та навіть молодих змій. Проте, й сама жаба є бажаними ласощами для багатьох видів змій, нільського крокодила та людини.

Мисливці на жаб. Джерело: Schafer et al., 2019

Ця безхвоста краса перебуває під загрозою зникнення, а ми навіть не знали важливої деталі її поведінки! Сором!

Байки мисливців

Марк-Олівер Редель з Інституту еволюції та біорізноманіття Лейбніца в Берліні та його колеги як стартову точку свого дослідження обрали байки мисливців. 

Піратська карта знайдених гнізд Джерело: Schafer et al., 2019


Ті на повному серйозі розповідали, що жаби-голіафи можуть піднімати камені для створення власного гнізда.
Ага, так ми Вам і повірили! Може, вони ще й ставки в каменях влаштовують?

Дослідники спакували рюкзаки та попрямували обстежувати річку Мпула поблизу Пенья, що в Камеруні.

Скепсис тане

І невдовзі їхній скепсис щодо мисливських балачок зник, наче Ваші відмовки, щоб не прийти на нашу лекцію «Вимирання видів» у день відкритих дверей у найближчу середу https://www.facebook.com/events/464783501036849/

Науковці виявили 19 гнізд, середнім діаметром 1 метр, уздовж берегів Мпули. Деякі гнізда були побудовані так-сяк. Ну, наприклад, влаштувати інкубатор у виїмках каменюк поміж річкового русла по Вашому гарна ідея! А жаби голіафи думають, що так й організують такі кам’яні басейни без підстилки, мулу та інших зручностей. А в інших фешенебельних конструкціях для малюків огорожа гнізда була бережно викладена з акуратних 2-кілограмових камінчиків.

Типи гнізд: а – кам’яні басейни, b -узбережні ставки, c – cтавки з кам’яною огорожею. Джерело: Schafer et al., 2019

В одному гнізді може знаходитись від 150 до 2700 яєць. Такі інкубатори допомагають вберігати яйця та пуголовків від стрімких потоків та хижаків. “Моє гніздо – моя фортеця” – могли б сказати малята жаб-голіафів, якби могли говорити.

Тепер зрозуміло навіщо цим створінням такі XXXXL-габарити. Боді-позитив заради архітектурних навичок!

https://doi.org/10.1080/00222933.2019.1642528

Ботанік у кедах 4. Остання електричка на Гребінку

Світлина від Olexii  Kovalenko.

Дякуючи неймовірним автобусним перевізникам, які відмінили наш рейс, ми стали учасниками атмосферного квесту “Остання електричка на Гребінку”.

Перше, що кинулось в очі – це масштабність івенту. Організатори зафрахтували автентичний транспортний засіб епохи пізнього палеоліту. Саме ці гуркаючі залізяки охороняли житла наших предків від зграй розлючених мамутів.

У події задіяні сотні акторів. Вони реалістично імітують поведінку маніяків, алконавтів, наркотів та молодших наукових співробітників.

Є ключові персонажі – це Надавачі Послуг. Вони мають підвищену габаритність через рарний айтем – хіпстерські торбинки в клітинку, мішки, в які цукор фасували ще Терещенки. Ці люди зроблять для Вас усе. Хочете соковитого біляша? Без проблем. У нас просмажка від медіум до рар та “мяв”. Треба газета “Вісник гомеопатії та зняття вроків”? Є всі випуски за цей та наступний рік. Хочете збагаченого урану? Це у іншої жіночки, вона зараз в третьому вагоні. Єдине чого вони не можуть – це не відтоптати Ваші кеди в радіусі дії їхніх екологічно чистих кравчучок.

Пасажири поклоняються Надавачам Послуг. Вони говорять до них виключно pa-russki, безперечно лінгвістам треба виокремити цей спосіб комунікації в окрему мовну родину.

Єдиний невід’ємний атрибут пасажира – не квиток. Їх тут насправді майже немає. До касти пасажирів Вас відносить його величність їдло. Складається враження, що Жовту Стрілу електрички саме воно приводить у рух. Сів – заточи бутер! Веган – давись своїм яблуком й не зізнавайся про це нікому.

Коротше, потрясне дійство. Всім рекомендуємо! Це одні з кращих трьох з половиною годин у житті!

Лекція “Вимирання видів” 4 вересня о 11:00

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Чому зникають живі організми? Вони сходять з поля бою життя, програвши боротьбу за виживання, але цей процес не завжди можна назвати природним. Ми розглянемо деталі загадкових справ зникнення мастодонтів, амонітів та динозаврів. Прикрі випадковості, таємничі інфекційні збудники, природні катаклізми не сховаються від нашого пильного зору! Дізнаємось, чому людина відповідальна за зникнення цілого ряду рослин та тварин. Подумаємо, як це можна виправити і з’ясуємо, як це роблять просто зараз вчені у лабораторіях та в захопливих виснажливих експедиціях по всьому світу! Гострі грані 6 великих вимирань видів!

Лектор: Олексій Коваленко

Умови участі: вартість лекції – 20 грн. Вхід у цей день та час безкоштовний до 13:00

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1kNpcd6dk-qbEW1Pb3gdCvgm7a-JnfLMcDj6b56Lcfb8/edit
Довідки: 0636164956

Втрачений світ динозаврів -2: По слідах акрокантозавра 31 серпня о 15:00

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Наш сіквел включить в себе розповіді про власне акрокантозавра, трицератопса, ютазавра, а також їхніх віддалених родичів плезіозавра та археоптерикса.
Можливо ще хтось встигне потрапити до цієї цікавої компанії, адже ми працюємо над тим та для годить схрещуємо пальці, щоб продовження виявилось не гіршим оригіналу.

Ой, уже потрапив! Раптом хочете дослідити справжній фрагмент зуба нанотирана – Вам сюди! Цей родич тиранозавра – один із найзагадковіших мешканців нашої планети. Його рештки лишають більше питань, ніж відповідей.

На завершення програми – ми здійснимо невелике розслідування у форматі квесту, щоб захопливо та пізнавально дослідити музейний простір.

Оплата: для дітей (50 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею) + 100 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі) = 150 грн;
для дорослих (80 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею) + 70 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі) = 150 грн.
Увага: якщо у заході бере участь лише Ваша дитина й Ви не хочете її відпускати саму на 4 поверх – то Ви можете:
1) відвести її самостійно, сплативши для себе вхідний квиток до музею;
2) передати нам її з рук в руки за 5 хвилин до початку заходу.
Довідки за телефоном: 0636164956

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1uP-IVPrFd9HSuiPHCm5QQi-JR96wbugdMpV5ZxsfaAg/edit#responses

Фрукти проти овочів – демонстрація з квестом о 13:00 31 серпня

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.


Фрукти та овочі. Навряд чи у Всесвіті існують більш заплутані речі. Тисячі років ми класифікуємо їх як заманеться, вчимо своїх дітей, що огірок – це овоч, кавун – найбільша в світі ягода, а мигдаль – це горіх. Стверджуємо, що все це неправда та запрошуємо Вас інтерактивно дослідити проблему.

Ми дізнаємось, чому помідор – це фрукт, але чого його не кидають до фруктового салату. Розкриємо таємницю про те, який плід найбільший на нашій планеті, чому груша – це теж яблуко та чому полуниця не ягода (і малина теж).

Навчимося правильно класифікувати фрукти та овочі й ефективно переманювати оточуючих на свій бік ботанічної сили. Проаналізуємо роль фруктів та овочів у людській історії та життєдіяльності рослин. Проведемо над ними серію хімічних та кулінарних дослідів та весело-пізнавально проведемо час!

Довідки за телефоном – 0636164956.

Оплата: для дітей (55 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею) + 95 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі) = 150 грн;
для дорослих (80 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею) + 70 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі) = 150 грн.

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1HNRdMPuGYTrS77pOYwc8x-sdrxjOpgTDorS2QHD4l0M/edit