>

Що приховують зуби акул?

Серед палеонтологів є традиційний жарт-баянчик. У ньому йдеться про те, що експерти по викопних ссавцях проводять своє життя за дослідженням того, як одні зуби пов’язані з іншими, як зуби відтворювалися, як зуби еволюціонували. Дійсно, багато ссавців лишили по собі купу загадок і єдиний ключ до їхньої розгадки – це саме зуби.

Але якщо фахівці по вимерлих ссавцях найчастіше мають ще якісь знайдені додаткові кісточки, то знавцям викопних акул пощастило менше. Їх дійсно можна назвати палеостоматологами.

Акули, але не бізнесу

Дослідження акулячих решток є складною задачею. Візьмемо для прикладу знаменитого, але не марнославного мегалодона.

VMNH megalodon.jpg
Мегалодон запускає двох балістичних китів по кораблю супротивника Джерело: Karen Carr

Цей милий хижак мешкав у міоцені та пліоцені, близько 20—3 млн років тому. Вперше його описав Луї Агассіз у 1843 році. Він відніс цього мешканця сивої минувшини до одного роду з сучасною білою акулою (Carcharodon carcharias) через дещо подібний вигляд зубів і назвав Carcharodon megalodon.

1960 року бельгійський дослідник Едгар Казьє обстежив зуби уважніше й дійшов висновку, що мегалодон не є близьким родичем білої акули. Він виокремив його в новий рід Procarcharodon (тому вид стало правильним називати Procarcharodon megalodon).

Не погрожуй мегалодону, попиваючи апельсиновий сік у своєму кайнозої. Джерело: Lonfat

Пристрасті по мегалодону на цьому не скінчилися. 1964 року радянський палеонтолог Леонід Глікман відніс мегалодона з родичами до нової родини Otodontidae й нового роду Megaselachus, перейменувавши вид на Megaselachus megalodon. Але як з’ясував 1987 року французький вчений Анрі Каппетта Procarcharodon та Megaselachus є синонімами описаного ще 1923 року роду Carcharocles і, відповідно, перейменував мегалодона на Carcharocles megalodon.

Поки що крапку в цій історії поставив 2012 року Каппетта. Він розширив обсяг роду  Otodus, а Carcharocles та Megaselachus оголосив підродами цього роду. Таким чином, у цій системі мегалодон називається Otodus megalodon. Та чи надовго?

Ця занудна номенклатурна історія лише підтверджує факт, що дослідження зубів акул – складна справа. Й чим більше ми дізнаємось нового, тим більше доводиться проводити систематичні ревізії.

Окрім того, вчені постійно знаходять нових акул. Нещодавно палеонтологи Джон Эберсоле і Дана Ерет описали новий вид з крейдяних відкладів Алабами.

Стара нова акула

Як і багато інших акул з періоду Крейди, новий вид відомий лише за скромною колекцією зубів. Їх знайшли близько 30 штук й вони досить сильно відрізнялися від зубів інших відомих видів.  Саме тому й був описаний новий вид Cretalamna bryanti, який назвали в честь родини Браянтів, які фінансово піклуються про освітні та наукові заклади Алабами (будьте, як Браянти).

Чудовий приклад того як піклування про власні зуби допомагає палеонтологам у майбутньому описувати нові види. Джерело: Ebersole et al.

Вік досліджуваних решток близько 83 мільйонів років. Знайдені вони були у місці добування крейди в штаті Алабама.

Chalk
Locus classicus – місце збору зразків, на основі яких був описаний новий вид. Джерело: Ebersole et al.

Минуле приховує безліч таємниць, але будьте певні, що лопати та науковий метод палеонтологів їх розгадають.

10.7717/peerj.4229

-->