Щороку 2 лютого країни світу, на територіях яких є водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, зокрема й Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь.
Свято з післясмаком
З одного боку – це свято зі сльозами меліорації на очах. Антропогенні кропивові пустелі на місці торфовищ – це сором та персональне пекло для всіх землекористувачів. Якби Матінка Природа була антропоморфною істотою – боюсь, що вона б показувала середній палець нам з неба. З іншого боку – не все ще втрачено!
Водно-болотні угіддя на марші
Водно-болотні угіддя – це природні очисники води. І Вашому запліснявілому фільтрі на роботі така якість очищення навіть не снилася! Так-так, і хлорована вода з крану – це звісно скарб та розкіш, але навіть метод золотого стандарту для очищення всім відомого оксиду гідрогену, що застосовується нашою цивілізацією – ніщо у порівнянні з їх величністю Водно-Болотними Угіддями.
Багато водойм у світі переповнені шкідливими добривами, які називаються нітратами. Відомо, що водно-болотні угіддя зменшують кількість нітратів, але Емі Хансен в Університеті Міннесоти в Міннеаполісі та її колеги хотіли з’ясувати, наскільки болота, річки та озера успішні в цій нелегкій справі. Команда відібрала річкову воду на більш ніж 200 ділянках у спаплюженому людиною басейні річки Міннесота.
Розрахунки команди показали, що водно-болотні угіддя знижують забруднення нітратами у п’ять разів ефективніше, ніж це відбувається на ділянках перетворених сільськогосподарських угідь на пасовища. А останній спосіб рекультивації вважається найкращим.
Автори стверджують, що відновлення водно-болотних угідь може суттєво знизити рівні забруднення довкілля нітратами.