>

Під кислотою: вуглекислий газ коїть лихо у воді

Світовий океан стає все кислішим. Морська вода вбирає в себе надмір вуглекислого газу й стає все менш придатною для існування молюсків та інших мі-мі-шних створінь. А як щодо прісної води?

Такий же капець, але все ж інший

Нова стаття  в “Current Biology” відповідає на це питання. І ця відповідь, на жаль, невтішна.

Вейс та його колеги повідомили про значне збільшення вмісту вуглекислого газу та зниження pH на 0,3 бали у чотирьох водоймах у Німеччині протягом 35 років. Вони проаналізували дані, отримані з 1981 по 2015 рр.

Звісно, ці показники падіння рівня кислотності не настільки блискавичні як в океані. Загалом, моделювати зміни  хімічного складу прісноводних екосистем дуже складно. В океанах все просто як в голівудському бойовику – вуглекислий газ розчиняється на поверхні води й формує вуглецеву кислоту. Однак, такі прісні водойми як озера мають різноманітні джерела надходження вуглекислого газу. Його рівень у них часто дуже високий. Часто він залежить від таких факторів, як тип сусідньої екосистеми, особливості землекористування, розміри озера та вододілу, кількість опадів, окрім того деякі види ґрунтів та геологічних порід поглинають більше вуглекислого газу, ніж інші. Суцільний жах для прогнозиста!

large Image
Те, що вуглекислому газу добре, те живому організму смерть. Джерело: Weiss et al.

Рівень  вуглекислого газу також змінюється сезонно, у залежності від кількості опалого листя чи криги на прісноводній водоймі.  Саме тому, тиснемо мужню руку дослідникам, які врахували безліч цих факторів протягом 35-річного періоду й таки з’ясували, що підкислення прісних вод відбувається.

У озерах і водоймах надлишок вуглекислого газу  збільшує період вегетації підводних рослин. У деяких прісних водоймах вуглексилого газу утворюється так багато, що він за суворими фізичними законами просто викидаються в атмосферу, а не навпаки. Шах і мат!

Твоя внутрішня дафнія

Для дослідження проблем, пов’язаних із кислотністю прісної води, Вейс та його колеги вивчили  вплив високих рівнів вуглекислого газу на прісноводних рачків дафній.

Дафнии
Дафнія в костюмі зомбі на минулий Геловін. Джерело: Paul Hebert

Уже багато публікацій довели, що зростання вуглекислоти робить нелегку справу утворення зовнішних скелетів для тварин ще складнішими. Кілька досліджень показали  аналогічний вплив на прісноводні види в лабораторії. Але дафнії в цьому аспекті ще не вивчались.

Дослідники виявили, що під впливом більш високого рівня вуглексилого газу, дафнії гірше відчували присутність хижаків та майже не захищались від них.

Безперечно, глобальне потепління – це змова поїдачів дрібних ракоподібних!

Current Biology 2018

DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.cub.2017.12.022

-->