>

Ні – цькуванню молодих науковців!

Уявіть собі дивну ситуацію: Ви молодий вчений-ентузіаст. Ви настільки наадреналінені першими успіхами (доповіли на конфі без слідів помідорчиків на прасованій білій сорочці чи навіть опублікувалися в топовому віснику), що думаєте, що світ у ваших ніг. Підвищимо градус фентезі: Ви отримали захоплюючу пропозицію приєднатися до провідного світового науково-дослідного інституту в іншій країні. І тоді, до свого жаху, ви опинитеся на робочому місці, де все не так. Ваш керівник Вас залякує, і ви отримуєте ментальні запотиличники в реалі та по електронній пошті. Керівництво інституту, здається, дивиться на це крізь пальці (вибач, друже, воно взагалі не дивиться). Ви самотні в іноземній культурі, і ви не знаєте, що робити. Ваші друзі кажуть вам, що слід скаржитися, добиватися справедливості, але ви боїтеся наслідків. Так же можна втратити свою мрію, опинитися поза межами теплої в зимовий період установи, скотитися на обочину своєї кар’єри заради пікніка з бутербродів із хріном.
Світлина від Довколаботаніка.

Справа Кауффман

Саме в такій ситуації опинились багато молодих дослідників в Інституті астрофізики ім. Макса Планка в Гархінгу, Німеччина. Деталі боротьби з булінгом однієї поважної науковиці – Ґвінівер Кауффман – просочилися в ЗМІ цього місяця.

Згідно з цими даними, проблеми в інституті тривають багато років. Інститут змусив Кауффман пройти тренінг зі ставлення до підлеглих та запровадив спостереження за її поведінкою. Сама героїня-диктатор каже: “Я вважаю, що змінила свою поведінку дуже суттєво протягом останніх 18 місяців з моменту подання скарги”.

Твої слова б та Максу Планку у вуха, пані Кауффман! Інститут здійснив анонімне опитування для молодих дослідників, запитуючи, чи вони думають, що проблеми тривають, і чи є вони достатньою захищеними. Результати будуть представлені Інституту на цьому тижні, але, згідно з витоком копії звіту, вони показують про три нові випадки залякування персоналу.

Зневажені права

На думку журналу Nature, права молодих дослідників на захист від булінгу зневажалися протягом багатьох років. Уславлений науковими здобутками та цим скандалом Інститут та його батьківське об’єднання, Товариство Макса Планка – також одна з провідних світових дослідницьких організацій – не змогли своєчасно взяти ситуацію під контроль. Важко не погодитися.

Більшість наукових установ у Німеччині, включаючи Товариство Макса Планка, вже мають офіційні процедури для протидії академічній недоброчесності. Вони зосереджені головним чином на плагіаті, фабрикації даних та фальсифікації. Але вони зазвичай також включають систему омбудсмена – нібито незалежну фігуру, яка може почути скарги. У цьому конкретному випадку такого не відбулося. Молоді вчені, які кажуть, що їх залякували, виявили, що ця система є недостатньою, тому що ніхто, до кого вони могли поскаржитися у рамках системи Макса Планка, не здавався їм справді незалежним. Інститут астрофізики ім. Макса Планка стверджує, що він вже переглядає свій кодекс поведінки і переконається, що його внутрішні механізми для вирішення проблем є дієвими.

Світлина від Довколаботаніка.

Ключ на блюдці


Ключ цієї проблеми полягає у торсіонних взаємодіях між аспірантом та керівником, оскільки перший часто повністю залежить від другого. Науковці, які розпочинають аспірантуру чи стають постдоками іноді не готові до вимог, які на них покладаються. Це провокує недосвідченого чи самодурного керівника на конфлікт.

Різні установи абсолютно правильно вказують, що звинувачення повинні розглядатися належним чином з необхідністю конфіденційності. Це потребує багато часу, але іншого шляху немає. Швидкий захист тих, хто може постраждати, і в цілому захист вразливих молодих працівників на початку своєї кар’єри повинен мати пріоритет.

Світлина від Довколаботаніка.

Проблема сексуальних домагань у науці нещодавно викликала прискіпливу увагу, адже цього ніколи не було, не було і ось знову. Відомі важкі випадки такого захворювання є лиш верхівкою айсберга. Чи може цькування бути так само поширеним? Журнал Nature нещодавно отримав на редакційну пошту близько 300 таких повідомлень.

Ми ніколи не дізнаємося, скільки перспективних наукових кар’єр у всьому світі було доведено до передчасного завершення, оскільки молоді дослідники вважали, що не можуть продовжувати працювати в атмосфері цькування з боку наукового керівника. Але це повинно припинитися. Пріоритетом нормальних наукових установ має стати захист тих співробітників, які вирішили не мовчати про психологічне знущання. Так сказав Заратустра, так сказала редакція Nature та навіть Довколаботаніка. Але що про це скажеш ти?
(Nature, 2018)

 

-->