>

Метелики виявилися старішими ніж ми гадали

Дослідники, які вивчають зразки геологічних порід, отримані від глибокого буріння, іноді бувають сердитими. Поряд із їхніми любими пилком та спорами часто знаходиться якесь сміття. Й це відкоремлення мух від котлет було рутинною справою, допоки не виявилось, що незрозумілі шматочки дійсно є майже мухами. У недавно дослідженому зразку з північної Німеччини цих решток було так багато, що на них уже не можна було не звернути увагу.

Вікно в тріас

І от ми маємо результат! Два дні тому була опублікована стаття у Science Advances. У ній еволюційний біолог Тімо ван Елдік та його співавтори описують свою знахідку як найдавніші викопні рештки порядку Lepidoptera. Це саме ті комахи, до яких належать метелики. Своїм зборам вчені присвоїли вік 201 мільйон років тому, а це, на хвилиночку, кордон між періодами тріасу та юри. Нова знахідка підтверджує дані молекулярного годинника про виникнення метеликів  і допомагає усунути загадкову прогалину в літописі викопних решток.

До дослідження було залучено 70 зразків, виявлених у свердловині глибиною більш ніж 300 метрів. Знахідки є лусочками на крилах метеликів. Саме проходження світла крізь ці переломлюючі структури й зумовлює формування різноманітних кольорів і візерунків. Світловий мікроскоп, а пізніше скануючий електронний мікроскоп, підтвердили попередні визначення вчених.

Виявилося, що це ніяке не сміття, а луски метелика. Джерело: Timo et al.

Дослідники також дослідили незвичні перфорації на лусочках. Вони характерні для сучасної групи лускокрилих – Glossata. Вона поєднує всіх метеликів, що мають хоботок для смоктання. Найстаріша раніше відома викопна рештка такої істоти мала вік 129 мільйонів років.

Перфорації на лусочках метелика хочуть переписати історію квіткових рослин. Джерело: Timo et al.

Але ця знахідка свідчить не лише про те, що хоботкові лускокорилі виникли на кілька десятків мільйонів раніше. Загальновизнаним є те, що смоктальний хоботок виник у результаті появи квіткових рослин. Цей гаджет дозволяє метеликам отримувати нектар, а рослинам успішно запилюватися.

So what?

Коеволюція метелитків та квіткових рослин давно є предметом захоплення натуралістів. Неймовірна людина, еволюціоніст, геолог, палеонтолог, зоолог та ботанік Чарлз Дарвін досліджував орхідеї Мадагаскару. В одного виду Angraecum sesquipedale він знайшов нектар у самісінькій глибині зігнутої в трубку квітки.

Орхідеї передбачають існування бражників. Джерело: John Nugent Fitch

“Яка ж комаха зможе залізти в цю діру?”  написав Дарвін своєму другу. Він припустив, що має бути метелик з родини бражників з таким величезним хоботком. І дійсно, через 45 років він був знайдений! Майже 25 см відбірного хоботка!

NHM Xanthopan morgani.jpg
Ми б не довіряли цьому бражнику ніяких секретів! Джерело: Natural History Museum of London

Автори статті гадають, що їхні дані розбивають теорію про те, що поява смоктального хоботка метеликів – це відповідь лускокрилих на появу покритонасінних. Замість цього вони наполягають, що перехід комах “до харчування виключно рідкою їжею” – це адаптація до глобального потепління та посушливих умов пізнього тріасу.

Цілком можливо, що давні метелики харчувалися соком пошкоджених листків й лише потім радо почали користатися ноу-хау покритонасінних. У мізках ряду вчених навіть поселилася крамольна думка – “Можливо, квітки з’явилися як пристосування до смоктальних хоботків метеликів?” Але самі автори дослідження не спішать спекулювати своїми даними.

Science Advances 10 Jan 2018:
Vol. 4, no. 1, e1701568
DOI: 10.1126/sciadv.1701568

 

-->