Мандрагора – ліки чи отрута?

Іноді, не зважаючи на всі спроби обмежити себе від ботанічних знань – вони все одно приходять до нас у поезії, літературі, фільмах та інших проявах масової культури. Мандрагора – одна з рослин, яку так люблять використовувати у фентезі чи романтичних віршах, й тому варто придивитись до неї уважніше.

Фейкові мандрагори

Під брендом мандрагори відомо кілька видів з родини пасльонових та навіть представник гарбузових – переступень білий.

Результат пошуку зображень за запитом "переступень белый"
Переступень білий косплеїть мандрагору

True мандрагора

Справжня мандрагора -це розеткова рослина, у якої під землею знаходяться потужні м’ясисті корені, які іноді нагадують собою фігурки людей. Саме їхня форма та наявність біологічно активних речовин у складі стали причинами міфологізації рослини.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.
Мандрагора до того як стала відомою. Джерело: ННПМ

Мандрагора була згадана в Біблії, де натякали на її здатність лікувати жіноче безпліддя. Найбільшої популярності рослина досягнула в Середні Віки, коли її записували у кожен перший ліпший магічно-лікувальний рецепт місцеві травники. Мандрагора потрапляла й на територію Київської Русі, де її називали сон-травою.

Вона знаходила своє застосування як хірургічний анестетик, сік з дрібно потертого кореня використовувася для зняття ревматичних болей. Його навіть пили внутрішньо для лікування меланхолії, конвульсій та манії. Проте, найлегше в такому випадку не вилікувати психічні розлади, а отримати нові – марення та безумство. У минулому з мандрагори робили амулети, які мали приносити щастя та лікувати безпліддя. Існував потужний забобон, що люди, які викопають коріння цієї рослини потраплять до пекла й навіть, що рослина почне кричати, вбиваючи голосом усіх, хто її почує (привіт, фільм про Гаррі Поттера). Тому в минулому люди прив’язували коріння до тварин, щоб ті витягували коріння з грунту.

Хімія мандрагори

Всі види роду Mandragora містять біологічно активні речовини, зокрема тропанові алкалоїди. Хануш та ін. (2005) розглянули фітохімію мандрагор та виявили більше 80 речовин, які присутні у свіжій рослині або в сушеному корені, включаючи атропін, гіосциамін, скополамін (гіосцин), скопін, кускогігрин, апоатропін, 3-альфа-тиглоїлокситропан, 3-альфа, 6-бетадіаглілокситропан та беладоніни. Неалкалоїдні компоненти включають ситостерол і бета-метилсуклетин (скополетин). Всі ці пречудові сполуки роблять рослину отруйною, провокують галюциногенні та гіпнотичні ефекти. Антихолінергічні властивості можуть призвести до зупинки дихання. При вживанні коренів мандрагори можливі й інші несприятливі ефекти, такі як блювота та діарея, розмитість зору, пришвидшене биття серця. Саме тому, варто лишити цю неймовірну рослину у її природньому місці зростання й лікуватися препаратами, рекомендованими зусиллями доказової медицини. А помилуватися одним з найрідкісніших представників цього роду – мандрагорою туркестанською можна у столичному Національному науково-природничому музеї НАН України. А якщо в цей час ввімкнути в навушниках пісню «Moonchild» гурту «Iron Maiden», то можна навіть почути славетний крик мандрагори, який абсолютно безпечний для Вашого здоров’я.