Зоологічні проекти досліджень, які змагалися за Грант Друзів Довколаботаніки-2019

Проектів з зоології було 5. Давайте вже поглянемо на те, що ж там пропонували дослідити учасники змагання:

Проект 01. Шипшина Лідія Володимирівна

Назва: «Мартин звичайний (Larus ridibundus) в Україні (стан гніздового угруповання, чисельність, просторово-часовий розподіл протягом річного циклу).

Коротка витримка з тексту проекту:

Мартин звичайний (Larusridibundus) є одним з найбільш розповсюджених видів серед гідрофільних птахів континенту, він зустрічається майже на всій території України, є важливою ланкою у трофічному ланцюзі водних та навколоводних екосистем. Вивчення поширення, чисельності, ступеня синантропізації, аналіз просторово-часового розподілу протягом річного циклу відповідно до даних, отриманих шляхом кільцювання, є актуальними на даний момент.

Планується проведення кольорового мічення звичайного мартина. Успішним прикладом застосування пластикових кольорових кілець є кільцювання мартина жовтоногого (Larus cachinnans), здійснене на Кременчуцькому водосховищі у 2009-2010 рр. Ця робота продемонструвала високу ефективність кольорового мічення у порівнянні з кільцюванням звичайними металевими кільцями. Проте для застосування такого методу треба враховувати ряд етологічних та екологічних особливостей виду. Птахи мають підпускати людей на достатню відстань, щоб можна було зчитати код з кільця, місця проживання тварин повинні бути доступними для досліджень та постійних спостережень. Звичайні мартини є досить вдалим вибором – вид відрізняється порівняно високою чисельністю, колонії розташовані у доступних місцях, птахи досить близько підпускають до себе людей, до того ж часто обирають території, розташовані поруч з людськими поселеннями. Тому є досить висока імовірність того, що кольорове мічення звичайного мартина буде ефективним для запланованих досліджень.

Для встановлення чисельності виду, просторового розподілу на території України та простеження динаміки цих показників необхідним є проведення регулярних обліків на ділянках, де за інформацією, отриманою шляхом власних спостережень і опитування орнітологів та бьордвотчерів, розташовуються колонії звичайного мартина.

Після локалізації колоній звичайного мартина на обраних ділянках варто встановити їх чисельність та спостерігати надалі за її динамікою. З метою підвищення ефективності кільцювання необхідно використовувати як кольорові пластикові, так і стандартні металеві кільця. Надалі, після надходження інформації про реєстрацію закільцьованих мартинів та даних, отриманих шляхом анкетування, можна буде розпочати аналіз та почати пошук відповідей на поставлені питання.

Також є необхідність розробки електронної карти, що передбачає створення бази даних для фіксації отриманої інформації та цифрової карти на її основі для наочного викладення результатів та аналітичної роботи.

У подальшому на основі отриманої інформації необхідно з’ясування особливостей просторових переміщень птахів, пов’язаних з міграціями молодих птахів, з вибором місць для гніздування, міграцій та зимівель, встановлення географічної приналежності птахів, що мігрують та зимують в Україні, виявлення імовірних чинників, що впливають на вибір птахами місць для переміщень, зупинок, розмноження та зимівлі з метою збереження та подальшої охорони зазначених місць.

Проект 02. Шоміна Поліна Ігорівна

Титульна установа: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Проект автора дуже лаконічний, тому ми подамо його у повному обсязі:

Об’єктом нашого дослідження вже протягом трьох років є представниками роду Carassius. Одним з видів є червонокнижний C. carassius, чисельність якого почала різко падати у другу половину ХХ ст.

Це пов’язують з проникнення в водойми карася китайського (C. auratus) і C. gibelio. У цих видів багато ознак перекриваються і для ідентифікації необхідно використовувати набір ознак, хоча і це не дає 100% гарантій правильності визначення, так як ці види здатні утворювати гібриди.

Публикацій по данной тематиці неьагато і вони протирічать одна одній. За межами нашої країни зустрічаются, в основному, генетичні дослідження. У той час як в Україні – морфологічні.

Метою роботи є вивчення видового складу та структури популяцій риб роду Carassius в Харківської області. Для цього ми плануємо об’єднати два цих методи (морфологічне опис і подальші статистичні аналізи вивчення мітохондріальної ДНК). Цим літом ми плануємо розширити дослідження і охопити всю Харківську область.

Проект 03. Дубовик Олексій

Титульна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка

Назва: Фактори формування структури населення дендрофільних птахів

Містобудівні практики багатьох європейських міст передбачають розвиток і розбудову «екологічного каркасу» міста; Львів не є виключенням, Генеральний план розбудови міста до 2025 року також передбачає створення своєрідної екологічної мережі – сукупності open urban space. Тільки от халепа: структурні зв’язки елементів міських екосистем не те щоб дуже добре вивчені, тому подібні аспекти планування містобудівних стратегій, зазвичай, носять лише декларативний характер.
Мета: з’ясувати фактори середовища та можливі міжвидові взаємодії, які впливають на структуру населення дендрофільних птахів в екосистемах з різним рівнем антропогенного навантаження.

Завдання:
 з’ясувати фактори середовища, які впливають на загальну структуру і видовий склад населення дендрофільних птахів в зимовий та гніздовий
період в зелених зонах міста Львова та лісових масивах Розточчя й Львівського Опілля;
 з’ясувати фактори середовища, пов’язані з чисельністю і домінуванням найбільш поширених дендрофільних видів птахів в зимовий та гніздовий періоди;
 в загальній структурі даних описати взаємозв’язки між чисельністю різних видів птахів в зимовий та гніздовий періоди, що може вказувати на екологічні взаємодії окремих видів птахів;
 пошук та охорона (ну, повідомлення до Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА, Управління лісового та мисливського господарства, відповідних лісгоспів з вимогою створення охоронних зон) гнізд рідкісних видів птахів;
 з’ясувати вплив штучної підгодівлі на структуру населення зимових птахів, утворення ними зимових зграй, спостереження міжвидової та внутрішньовидової агресії на пунктах підгодівлі;
 поширення інформації про правильне підгодовування птахів в міських парках, збір інформації (анкетування) про види птахів, які годуються взимку на годівничках в місті;
 започаткувати дослідження просторової динаміки міських популяцій окремих видів дендрофільних птахів Львова (з блекджеком і кольоровим міченням).

Проект 04. Отряжий Павло

Титульна установа: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Назва: Морфо-анатомічне дослідження викопних справжніх тюленів східного Паратетісу з Міоцену

Хоча наявність тюленів на півночі Чорного моря у наш час під великим питанням, у давні часи на території України та суміжних територіях мешкало щонайменше 5 видів справжніх тюленів. Тут вони зазнали розквіт 5 млн років тому і були якщо не володарями, то князями східного Паратетісу. Але на жаль, сьогодні дуже мало українських науковців звертають свою увагу на цю величаву групу ссавців, хоча вірогідність знайти та описати нові види є дуже великою.

Метою роботи буде опис ще неописаних залишків тюленів, у тому числі черепів та порівняння їх морфології з вже знайденими рештками. Де ж шукати рештки? Їх залишки дуже поширені на півдні України та на суміжних з Україною територіях.

У дослідженні будуть використані рештки з музеїв України та майже безкінечна колекція у краєзнавчому музеї міста Кишинів, саме з цією колекцією і буде проведена більша частина дослідження. До Кишинівської колекції також належить унікальний, ще не препарований череп і не описаний череп тюленя. Чи належить цей череп новому виду? Скоро дізнаємось! Результати можуть бути запроваджені у популяризації розвитку Української фауни, особливо тюленів.

Проект 05. Марковська Оксана

Титульна установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Назва: Видовий склад та сучасний стан популяцій мікромамалій Харківської області

Актуальність:
• Гризуни є резервуарами та господарями для багатьох вірусів та бактерій (геморагічної лихоманки з нирковим синдромом, лімфоцитарного хоріоменінгіту, сказу, лептоспірозу, бартонельозу, тифу, таксоплазмозу, трипаносомозу), також, є носіями ряду гельмінтозів, якими може заражатися і людина, таких як ехінококоз, теніоз, трихінельоз, шистосомоз, філяріаз, опісторхоз. На гризунах також паразитують і блохи, які переносять декілька бактеріальних патогенів (наприклад, чуму), а також трипаносом. Гризуни важливі як господарі для личинок та німф кліщів, наприклад, для розповсюдженого в нас Ixodes ricinus, а також слугують резервуарами для таких кліщових захворювань як бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, кліщові ріккетсіози, бабезіоз. Тому гризуни виступають ключовими гравцями в річному циклі ряда важливих захворювань і мають неабияке санітарно-епідеміологічне значення.
• Гризуни забезпечують значну частину доступної біомаси споживаної хижаками і можуть впливати на структуру та склад рослинних спільнот, беручи участь в розсіюванні насіння, знищуючи молоді саджанці, зменшуючи таким чином надмірні сходи.

Мета роботи: оцінка видового різноманіття мишовидних гризунів та мідиць Харківської області і моніторинг їх чисельності у різних біотопах.
Завдання:
• визначити сучасний видовий склад мікромамалій Харківської області;
• вивчити динаміку популяцій та біотопічний розподіл мікромамалій в лісостеповій та степовій природних зонах Харківської області;
• вивчення біологічних особливостей видів мишовидних гризунів та мідиць.

Методи:
Протягом 3 років я працюю за методикою обліку на пастко-лініях, а також, минулого року почала використовувати ловчі циліндри. Маю на меті спробувати облік ловчими канавками і парканчиками. Все це методи відносного обліку і зазвичай за таких умов відлову тваринки в пастках гинуть. Хотілося б спробувати методи абсолютного обліку, як то облік чисельності за допомогою мічення тварин та виявлення їх індивідуальних ділянок. Цей метод потребує так званих «живоловок», а не звичайних пасток Геро. Також, цей метод дав би змогу досліджувати види-двійники, з подальшим дослідженням за допомогою каріоаналізу, бо, як виявилося, зі зразками з мертвих тваринок цей аналіз не працює. Ще, можна було б досліджувати харчування гризунів та прогнозувати їх приуроченість до певних оселищ.

До речі, цього року ми теж збираємо кошти на Грант Друзів Довколаботаніки – 2020

Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Про умови минулорічного конкурсу:http://bit.ly/2NOrcAF
Про склад ботанічного журі:http://bit.ly/2NNMWgg
Про склад зоологічного журі: http://bit.ly/2NMGRkT
Про ботанічні проекти, подані на конкурс: http://bit.ly/37g3SEq