Втрата видового різноманіття із ніжним запахом ванілі

Чисельність людства невпинно зростає. Апетити нашого виду щороку збільшується й ми потребуємо більше їжі. Тому все більше територій нашої крихітної планети перетворюються з карети природних оселищ на гарбуз плантацій, ферм та пасовищ.

За різними оцінками, ми вже перетворили на сільськогосподарські угіддя від 30 до 50 % суші. Але якщо зростання людства не збавить свій спринтерський темп, то невдовзі будемо бадьоро рапортувати про сплюндрування 70-100 % планети (Godfray et al.,2010). Біорізноманіття звісно на хліб не намажеш, але без нього високотехнологічна фортеця людства може виявитись картковим будиночком, завалившись від впливу першого ліпшого катаклізму.

Диявол ванілі

Ваніль – символ ніжності та чистоти. Всі знають як складно виростити цю симпатичну орхідею, а ще важче отримати її запашні плоди. Але виявляється що ця тремтлива красуня загрожує біорізноманіттю рослин. Диявол криється в деталях, а у ролі деталей великий попит та нові способи вирощування популярної спеції.

Результат пошуку зображень за запитом "vanilla plantation"
Все заради цих коробочок. Джерело: dissolve

Плантації ванілі «старої школи», які закладались фактично в лісах, шкодили довкіллю мінімально, адже хоча б корінні дерева та чагарники не вирубували.

А що ж тепер? Тепер близько 80% світової ванілі плосколистої (Vanilla planifolia) виробляється на острові Мадагаскарі. Країна отримує близько 200 мільйонів доларів щорічно, що робить її другою за величиною статтею доходів країни. Лише нікелева руда дає Мадагаскару більше коштів.

Плантації ванілі займають на цьому острові 30 000 гектарів. І це рівно на 30 000 гектар більше, ніж у другій половині ХІХ ст. Так, ваніль – не є рідною рослиною для Мадагаскару, адже походить вона з території Мексики.

Результат пошуку зображень за запитом "vanilla plantation"
Плантація ванілі “нової школи”. Джерело: orchidassia

Історія ванілі

Вперше з ваніллю познайомилась цивілізація ацтеків. Вони з радістю додавали коробочки цієї рослини (так, вони ніякі не стручки, адже не містять перегородки посередині) у какао, а також використовували їх замість коштів. Ніякої інфляції, ніяких проблем з офшорами – плоди з часом псуються, тому чахнути над скринею з цими втаємниченими від ацтекської податкової ботанічними скарбами великого сенсу не було.

Зображення ванілі та опис її у Флорентійському кодексі – ктнографічному дослідженні Мезоамерики 1580 року .

Європейці познайомились з ваніллю лише всередині 16 ст. Ціна цих прянощів тоді була просто захмарною. Ексклюзивний імпорт, як не крути!

Спроби вирощувати орхідею на тропічних островах зазнавали невдачі. Вірніше, росла вона непогано і навіть утворювала квіти, але на них ніколи не утворювалися плоди.

Справа в тому, що у себе на батьківщині ваніль має спеціалізовану бригаду запилювачів. Послуги з доставки пилкових зерен до маточки здійснюють меліпони, безжальні бджоли. У них справді жало редуковане, але відстояти свою честь в бою вони цілком можуть. Для цього існують укуси ротовим апаратом та широкий арсенал пахучих рідин, якими багатьом ворогам можна відсипати необхідну порцію горіхів. Майя вирощували безжальних бджіл та навіть їм поклонялися.

Abelha sem ferão Mandaçaia.jpg
Меліпони – безжальні у всіх сенсах запилювачі ванілі

Але ці навички були недоступними європейським колоністам на багатьох островах, де залишена на призволяще без бджолиного сервісу запилювання ваніль зростала лише як декоративна рослина-пустоцвіт.

Все змінилось у 1841 році. Доля ванілі вершилась руками 12-річного хлопчика на французькому острові Реюньйон.

Острів Реюньойн, а ти ні. Джерело: JoKerozen

Маленький Едмонд не мав навіть прізвища, бо був невільною людиною. Він працював на Ферреоля Бельє-Бомона, який був затятим садівником і посвятив хлопця у тонкощі ботаніки. Едмонд відплатив сторицею – одного разу він привів Ферреоля до ванілі і показав на ній молодий плід!

Малий дослідник відкрив спосіб самозапилення цієї рослини і перед ними була перша в історії коробочка ванілі поза межами Мексики. А для цієї наукової магії була потрібна лише загострена бамбукова паличка, якою слід було підняти особливу перегородку квітки – ростеллум, яка й запобігала самозапиленню.

Хлопчик отримав свободу, а також прізвище Албіус, що буквально означає «білий», оскільки він був першим темношкірим із статусом вільної людини на острові. На певний час острів Реюньйон натягне на себе жовту майку лідера у ванільних перегонах. З часом культура цієї пряної орхідеї розповсюдиться значно ширше, а пальму першості у її виробництві відбере Мадагаскар.

Едмон Албіус у 1863 році

Проте в цій історії є одне нагальне питання

Але наскільки це впливає на природні ліси самого острова?

Сем Коттон з Бристольського зоологічного товариства, Великобританія, вирішили перевірити наскільки відрізняється рослинний покрив лісів північно-східної частини острова та плантацій ванілі в тому ж регіоні (DOI: 10.1111/aje.12682).

На старих господарствах рівень видового різноманіття падав, але не дуже критично. Тоді ж як на нових сяючих та суперпродуктивних плантаціях зникало до 70% видів місцевих рослин.

Ця цифра лякає й подальший розвиток ванільних плантацій, на яких вже зараз працюють 200 000 фермерів може стати прихованою, але від того не менш серйозною загрозою для унікальних екосистем Мадагаскару.