Ботанічні проекти Гранту Друзів Довколаботаніки 2019 року

Кроткий гайд по проектам наших учасників.

Проект_01. Лещенко Юлія Сергіївна ЧЕРВОНЕ ТА ЧОРНЕ: МОНІТОРИНГ ВЕСНЯНИХ ГРИБІВ ДІБРОВ

Титульна установа: Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна

Назва: ЧЕРВОНЕ ТА ЧОРНЕ: МОНІТОРИНГ ВЕСНЯНИХ ГРИБІВ ДІБРОВ

Мета проекту – дослідження чисельності, динаміки утворення плодових тіл, та впливу ряду факторів навколишнього середовища на гриби з роду Sarcoscypha та Urnula craterium.

Завдання проекту:
1) Провести обліки плодових тіл видів Urnula craterium, Sarcoscypha austriaca та Sarcoscypha coccinea у трьох лісових масивах Харківської області.
2) Доповнити дані щодо поширення, чисельності, екологічних особливостей, фенології та динаміки плодоношення цих видів грибів.
3) Проаналізувати созологічну цінність знахідок ранньовесняних дискоміцетів району дослідження, на основі отриманих даних створити рекомендації щодо розробки природоохоронних заходів на територіях, де поширені індикаторні види.

Для збору даних (точки, треки) під час обліків будемо користуватися гаджетами на системі Android з програмним забезпеченням Qfield. Для аналізу та візуалізації даних будемо використовувати геоінформаційну систему Quantum GIS. Також для аналізу даних будемо використовувати середовище та мову програмування R.
Методи обліків. Обліки Urnula та Sarcoscypha будемо проводити двома методами: маршрутним методом та методом лінійних трансект (distance sampling).

Облік плодових тіл на маршрутах буде застосовуватися для обчислення кількості плодових тіл на 100 м маршруту. Під час проходження маршрутів будемо записувати треки, які потім можна буде накласти на мапу лісовпорядкування і отримати дані щодо віку лісу та його породного складу.
Для обчислення густоти плодоношення (кількості плодових тіл на одиницю площі) Urnula та Sarcoscypha буде застосований метод лінійних трансект, або distance sampling (Buckland et al., 2001). Обліки проводитимуться на 8 трансектах у двох пробних ділянках дібров молодого і старого лісу у НПП «Гомільшанські ліси». Обліки плодових тіл проводитимуться у час максимального плодоношення, до початку активного розвитку листя на деревах, у період масового розвитку первоцвітів.

Для отримання даних щодо експозиції схилу, висоти над рівнем моря будемо використовувати існуючі цифрові моделі рельєфу частини території Харківського Лісопарку та НПП “Гомільшанські ліси”.

У автора є детальний план досліджень, кошторис, а також отакий от чудовий постер.

Світлина від Довколаботаніка.

Проект_02. Мусієнко Ірина

Назва: Анатомо-морфологічні дослідження видів медунки
на території України

Титульна установа: Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця

Метою досліджень є:
• вивчення анатомо-морфологічних ознак різних видів Медунки, які проростають на території України;
• визначення локалізації біологічно активних речовин (слизу, флавоноїдів, ефірних олій, танінів, сапонінів) у різних органах рослин роду Медунка для розробки нового показника при стандартизації сировини за мікроскопічними ознаками.

Світлина від Довколаботаніка.

Проект_03 Бондаренко Георгій

Титульна установа: Харківський національний
університет імені В. Н. Каразіна

Далі пряма мова:

“Починаючи з ІІ-го курсу я досліджую ділянку крейдових відслоненьпоблизу м. Вовчанськ (Вовчанський р-н Харківської обл.). Здавалося б, вже усе відомо про ті крейди, але як би не так! Мої літературні пошуки привели
мене до того, що цю велику ділянку з розвинутим шаром крейди останнім часом не досліджували. Наукові роботи по крейдовим відслоненням Вовчанського району проводились за 30 км від місця наших досліджень – в
межах ландшафтного заказнику місцевого значення «Вовчанський» (відомий знахідками ендеміку Daphne sophia Kalen.). Чому цю територію не вивчали –
навіть Дарвін не знає. А ця ділянка виявилась дуже цікавою.

За Радянського Союзу тут велося видобування крейди та глини для виготовлення цегли. Звичайно, що після цього там усе розворотили. Після того цій ділянці не
приділялася увага науковців. Тим часом фітоценоз поступово почав повертатися до вихідного стану, на що вказує велика частка кретофілів та типових крейдових видів рослин, але для більшої точності потрібні ще
виїзди.

Минулорічні дослідження показали наявність щонайменше 139 видів із 30 родин вищих судинних рослин. Також тут зосереджена досить велика кількість рідкісних видів рослин, а саме 9 видів виявились червонокнижнижними. Тут є гісоп крейдовий! Це ж ендемік та типовий
елемент так званої «Гісопової флори», а ці угрупування зустрічаються лише на крейдових відслоненнях відрогів Середньоруської височини. Але це не все
(додаю список рідкісних видів) – 13 видів виявились рідкісними для Харківської області.

Мої завдання: дослідити ступінь трансформації цього фітоценозу;
виявити закономірності розподілу рослин в залежності від екологічних умов;
провести картографування рідкісних видів рослин та зареєструвати нові місця зростання тих видів, що занесені до Червоної Книги України;
спробувати запропонувати внесення описаної території до Смарагдової мережі.”

Світлина від Довколаботаніка.

Проект_04 Федоренко Валерія

Назва: Морфолого-анатомічне дослідження різних видів роду Ельшольція

Титульна установа: Національний медичний університет
імені О.О.Богомольця

Актуальність: Розширення сировинної бази нових вітчизняних ефіроолійних рослин для створення нових фітопрепаратів залишається актуальним на сьогоднішній день. Культивований вид Ельшольція Стаунтона Elsholtzia stauntonii Benth., а також дикорослі види Ельшольція війчаста Elsholtzia ciliata (Thunb.) Hyl. та Ельшольція густоквіткова Elsholtzia densa Benth. є перспективними рослинами, оскільки мають високий вміст ефірної олії.

Мета: Провести морфолого-анатомічні дослідження дикорослих рослин роду Ельшольція з метою впровадження трави Ельшольції в фармацевтичну практику як нової лікарської рослинної сировини. Дослідити морфолого-анатомічні особливості різних видів Ельшольції, встановити характерні морфологічні й мікроскопічні ознаки для ідентифікації видів, провести мікрохімічні реакції для підтвердження локалізації ефірних олій в різних органах рослин.

Отримані результати можуть бути використані для розробки методів контролю якості нової лікарської рослинної сировини – Ельшольції трава.
Також для розширення сировинної бази плануємо детально вивчити морфолого-анатомічні особливості різних видів роду Ельшольція, які проростають на території України і можуть бути введені в культуру.

Світлина від Довколаботаніка.

На цьому з ботанічними проктами минулого року все!

До речі, цього року ми теж збираємо кошти на Грант Друзів Довколаботаніки – 2020

На нашому грантовому рахунку вже 2199 грн. Нагадуємо, що ціль нашого першого етапу 21 000 грн. Впевнено прямуємо далі!

Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Про умови минулорічного конкурсу:http://bit.ly/2NOrcAF
Про склад ботанічного жюрі:http://bit.ly/2NNMWgg
Про склад зоологічного жюрі: http://bit.ly/2NMGRkT