Втрата видового різноманіття із ніжним запахом ванілі

Чисельність людства невпинно зростає. Апетити нашого виду щороку збільшується й ми потребуємо більше їжі. Тому все більше територій нашої крихітної планети перетворюються з карети природних оселищ на гарбуз плантацій, ферм та пасовищ.

За різними оцінками, ми вже перетворили на сільськогосподарські угіддя від 30 до 50 % суші. Але якщо зростання людства не збавить свій спринтерський темп, то невдовзі будемо бадьоро рапортувати про сплюндрування 70-100 % планети (Godfray et al.,2010). Біорізноманіття звісно на хліб не намажеш, але без нього високотехнологічна фортеця людства може виявитись картковим будиночком, завалившись від впливу першого ліпшого катаклізму.

Диявол ванілі

Ваніль – символ ніжності та чистоти. Всі знають як складно виростити цю симпатичну орхідею, а ще важче отримати її запашні плоди. Але виявляється що ця тремтлива красуня загрожує біорізноманіттю рослин. Диявол криється в деталях, а у ролі деталей великий попит та нові способи вирощування популярної спеції.

Результат пошуку зображень за запитом "vanilla plantation"
Все заради цих коробочок. Джерело: dissolve

Плантації ванілі «старої школи», які закладались фактично в лісах, шкодили довкіллю мінімально, адже хоча б корінні дерева та чагарники не вирубували.

А що ж тепер? Тепер близько 80% світової ванілі плосколистої (Vanilla planifolia) виробляється на острові Мадагаскарі. Країна отримує близько 200 мільйонів доларів щорічно, що робить її другою за величиною статтею доходів країни. Лише нікелева руда дає Мадагаскару більше коштів.

Плантації ванілі займають на цьому острові 30 000 гектарів. І це рівно на 30 000 гектар більше, ніж у другій половині ХІХ ст. Так, ваніль – не є рідною рослиною для Мадагаскару, адже походить вона з території Мексики.

Результат пошуку зображень за запитом "vanilla plantation"
Плантація ванілі “нової школи”. Джерело: orchidassia

Історія ванілі

Вперше з ваніллю познайомилась цивілізація ацтеків. Вони з радістю додавали коробочки цієї рослини (так, вони ніякі не стручки, адже не містять перегородки посередині) у какао, а також використовували їх замість коштів. Ніякої інфляції, ніяких проблем з офшорами – плоди з часом псуються, тому чахнути над скринею з цими втаємниченими від ацтекської податкової ботанічними скарбами великого сенсу не було.

Зображення ванілі та опис її у Флорентійському кодексі – ктнографічному дослідженні Мезоамерики 1580 року .

Європейці познайомились з ваніллю лише всередині 16 ст. Ціна цих прянощів тоді була просто захмарною. Ексклюзивний імпорт, як не крути!

Спроби вирощувати орхідею на тропічних островах зазнавали невдачі. Вірніше, росла вона непогано і навіть утворювала квіти, але на них ніколи не утворювалися плоди.

Справа в тому, що у себе на батьківщині ваніль має спеціалізовану бригаду запилювачів. Послуги з доставки пилкових зерен до маточки здійснюють меліпони, безжальні бджоли. У них справді жало редуковане, але відстояти свою честь в бою вони цілком можуть. Для цього існують укуси ротовим апаратом та широкий арсенал пахучих рідин, якими багатьом ворогам можна відсипати необхідну порцію горіхів. Майя вирощували безжальних бджіл та навіть їм поклонялися.

Abelha sem ferão Mandaçaia.jpg
Меліпони – безжальні у всіх сенсах запилювачі ванілі

Але ці навички були недоступними європейським колоністам на багатьох островах, де залишена на призволяще без бджолиного сервісу запилювання ваніль зростала лише як декоративна рослина-пустоцвіт.

Все змінилось у 1841 році. Доля ванілі вершилась руками 12-річного хлопчика на французькому острові Реюньйон.

Острів Реюньойн, а ти ні. Джерело: JoKerozen

Маленький Едмонд не мав навіть прізвища, бо був невільною людиною. Він працював на Ферреоля Бельє-Бомона, який був затятим садівником і посвятив хлопця у тонкощі ботаніки. Едмонд відплатив сторицею – одного разу він привів Ферреоля до ванілі і показав на ній молодий плід!

Малий дослідник відкрив спосіб самозапилення цієї рослини і перед ними була перша в історії коробочка ванілі поза межами Мексики. А для цієї наукової магії була потрібна лише загострена бамбукова паличка, якою слід було підняти особливу перегородку квітки – ростеллум, яка й запобігала самозапиленню.

Хлопчик отримав свободу, а також прізвище Албіус, що буквально означає «білий», оскільки він був першим темношкірим із статусом вільної людини на острові. На певний час острів Реюньйон натягне на себе жовту майку лідера у ванільних перегонах. З часом культура цієї пряної орхідеї розповсюдиться значно ширше, а пальму першості у її виробництві відбере Мадагаскар.

Едмон Албіус у 1863 році

Проте в цій історії є одне нагальне питання

Але наскільки це впливає на природні ліси самого острова?

Сем Коттон з Бристольського зоологічного товариства, Великобританія, вирішили перевірити наскільки відрізняється рослинний покрив лісів північно-східної частини острова та плантацій ванілі в тому ж регіоні (DOI: 10.1111/aje.12682).

На старих господарствах рівень видового різноманіття падав, але не дуже критично. Тоді ж як на нових сяючих та суперпродуктивних плантаціях зникало до 70% видів місцевих рослин.

Ця цифра лякає й подальший розвиток ванільних плантацій, на яких вже зараз працюють 200 000 фермерів може стати прихованою, але від того не менш серйозною загрозою для унікальних екосистем Мадагаскару.

Хижі рослини для дошкільнят 8 серпня о 11:00

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Таємничий світ хижих рослин розкриває свої обійми для найменших учасників! Ми пропонуємо цікавезну розповідь про найзагадковіші рослини нашої планети.

Вони живуть за своїми правилами у моторошному світі видової боротьби, а їхня холодна краса – смертельна. Хижі рослини з хитромудрими ловчими пастками здавна дивували науковців та захоплювали уяву любителів рослинного царства. Ми дослідимо будову їхніх пристосувань для полювання на здобич, ознайомимось з відомими та ще нерозкритими загадками улюблених рослин Ч. Дарвіна.

Опануємо ази вирощування росичок з насіння й кожен учасник забере з собою свою власну хижу міні-плантацію. А на завершення зіграємо у затишний «Комахоїдний квест» у стінах відділу ботаніки природничого музею. Прості пошукові загадки для юних детективів!

Увага: захід для дітей віком до 7 років з їхніми батьками. Якщо сумніваєтесь чи підійде цей захід Вашій дитині – зателефонуйте 0636164956 (зможемо надати детальні консультації з вівторка).
Тривалість: 1 година 10 хвилин.

Для участі необхідна реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1xTwY_0PvoEbF6WQOYxjMlfGOrXDxX8YQj3dVWc1ju9I/edit

Оплата: для дітей – 100 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі), дітям до 6 повних років вхід до музею безкоштовний, інакше слід додатково сплатити дитячий квиток – 55 грн;
для дорослих -80 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею).
До вартості демонстрації входить набір насіння та все необхідне для посадки росички капської.

Національний науково-природничий музей НАН України

11:00, 7 серпня

Нові знайомці: дивовижні види тварин, відкриті у 2018 році – лекція 7 серпня о 12:30

Про скількох видів тварин ми ще не знаємо? На новій лекції ми підсумуємо відкриття минулого року, де поговоримо про нові види, а зокрема:
– про суїцидальних мурах, які вибухають, щоб знищити свого ворога;
– про високогірних їжаків з дуже дивними зубами;
– про невелику черепаху, яку ніхто не помічав на велелюдному курорті;
– про таємничого леопардового вугря, який насправді амфібія, а його зябра знаходяться на поверхні тіла;
– про багатоніжку, яка може жити на глибині 1980 м під землею;
– про рибу, яка не має зябр та очей, дихає всім тілом і живе у вологому грунті, наче справжній черв’як;
– про маленьку муху з кінцівками, які нагадують біцепси Арнольда Шварценегера у кращі роки своєї кар’єри, та начесть якого вона й була названа.
Під час лекції ми дізнаємось детективні подробиці відкриття найдивовижніших видів тварин, помилуємось їхніми фотографіями, дізнаємось, де вони зростають та яка їхня роль в екосистемах та житті людини.
Умови участі: 20 грн, вхід до музею в цей час 7 серпня безкоштовний.

Де: Національний науково-природничий музей НАН України

Коли: 12:30, 7 серпня

Реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1JMeHlxe7uHkkahWPgaCLJre-zUXBWFINEc7qu77IULc/edit
Довідки: 0636164956

Нові знайомці: дивовижні види рослин, відкриті у 2018 році – лекція 7 серпня о 11:00

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

«Ботаніки, припиніть рахувати свої тичинки з маточками! Все давно відомо, займіться нарешті чимось важливим! Що значить – щороку відкриваються нові види рослин? Доведіть!»

Доводимо! Минулого року було описано 128 видів судинних рослин! І при чому деякі з них завбільшки 24 метри! А деяким видам-новинкам загрожує реальна небезпека зникнення!

Під час лекції ми дізнаємось детективні подробиці відкриття найдивовижніших видів рослин, помилуємось їхніми фотографіями, дізнаємось, де вони зростають та яка їхня роль в екосистемах та житті людини.

Увага: на лекції можливі також згадки грибних організмів! І не кажіть потім, що ми не попереджали!
.
Вартість лекції 20 грн, вхід до музею в цей день та час безкоштовний.

Місце: Національний науково-природничий музей НАН України

Час: 11:00, 7 серпня

Реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1Fsq_J64EGOmn-VAhxQvQ98WtXrBcLc248eDjCwcVDr0/edit

Довідки: 0636164956

Ботанік у кедах 2. Вирлиця

Нормальні сім’ї ходять в походи, але коли в сім’ї завівся ботанік, то ви все це називається польовими виїздами, експедиціями та навіть вінтажно – екскурсіями.

Середина серпня – це чудовий час для дослідження заплавного ефемеретуму – чудернацького типу рослинності. Його формують дрібні карлики рослинного світу, які ловлять свій короткий хайп на відмілинах водойм з моменту оголення дна до перших морозів. Не встиг відцвісти та відплодоносити – твої проблеми. Така жорстка реальність сукцесійних сутичок у межах заплави.

Звісно, цю рослинність я почав досліджувати не через її дивний тип вегетації, надзвичайну поліморфність домінуючих видів чи неймовірну рідкісність багатьох представників угруповань. Все виключно через те, що в системі еколого-флористичної класифікації таку рослинність відносять до класу Isoёto-Nano-Juncetea. Тобто я теж займаюсь нанотехнологіями, якщо Ви розумієте про що я.

Світлина від Olexii  Kovalenko.

Отже, ми як завжди проспали час виїзду, швиденько зібрались й о 11:00 почали свій шлях, спостерігаючи за тим, як сонце перетворює Київ на величезну пательню. 599-а маршрутка – це 6 гривень за проїзд та хаотично-рандомне пересування вулицями за повелінням логіки божевільно логіста. Але мільярд годин і ми на місці – озеро Вирлиця розставляє свої гостинні обійми. Перше, що вражає тут повністю – це кілограми, центнери, тонни сміття.

Світлина від Olexii  Kovalenko.

Вирлиця – це місце для мізантропів, диктаторів та маніяків. Саме тут найлегше зненавидіти людську расу, прописати ідеологію тоталітарної секти, тут можна навіть стати екоблогером!

Коли намагаєтесь не потрапити в ароматні кульки використаних підгузків – головне не вступити в залишки королівського сніданку аристократів на березі озера.

Ви можете легко порахувати кількість трапезників за одноразовими тарілочками, пластиковими скляночками (сорі за антикаламбур) та пляшечками горілочки (пустими звісно). Про те, що розкішний сніданок відбувся сьогодні свідчать свіжі плями кетчупу, який ще не засох на палючому серпневому сонці.

Ви пересуваєтесь далі, мереживо стежок веде крізь невеличкі піщані пляжі з популяціями відпочивальників, столики та ряднинки в кущах, де можна зустріти працівників усіх професій, що убивають останні дні своєї відпустки у лаунж-зоні Вирлиці.

Ми серйозно злякались, коли побачили лежачу літню огрядну жінку й у її найближчому оточенні близька 40 голубів. Вони живилися їжею з ряднини жінки та безпосередньо ходили по ній. І, коли кількох з птахів вона відігнала сонним рухом ноги, ми зрозуміли, що все добре – це просто голуботерапія.

Окрім сміття, турбувала інша річ – відсутність самого об’єкта дослідження. Левова частка берегів озера заросла очеретом, який не пускає у свій світ заплавних ефемерів. На піщаних ділянках володарюють ноги пляжників, які або знищують всю рослинність, або витоптують її до стану Polygono-Poёtea, це милі сільські газончики зі споришу, подорожника та однорічного тонконогу. Ряд сприятлих оселищ були вкриті сажею, чи то тут вивергався Везувій, чи відбувалась ядерна війна чи хтось цілеспрямовано спалював десятки шин та іншого непотребу.

На безриб’ї я почав описувати угруповання обліпихи. Це дерево – справжній король Вирлиці. В деяких країнах світу обліпиха є дуже агресивним видом-вселенцем.

Світлина від Olexii  Kovalenko.

І це була моя перша зустріч з результатами успішного вторгнення цього милого, але колючого дерева.

Проте, одна зі стежин, де пластиково-паперових здобутків цивілізації було трішки менше ніж по коліно привела нас до невеличкої піщаної відмілини, що була вкрита низькорослим знайомцем – ситнягом жовтуватим. Я описував його надзвичайні угруповання в НПП «Пирятинський», але зі столичними аналогами ще не був знайомий (лютий сором!). Стрілка настрою різко побігла угору. Навіть наступаючи на колючі плоди карантинної рослини ценхруса, не відчувалось жодного болю.

Світлина від Olexii  Kovalenko.

Ми присіли на величезну тракторну шину та насолодились краєвидом на сміттєспалювальний завод «Енергія». У наступних міжочеретяних гаванях трапилось кілька нано-угруповань смикавця бурого (one love). Чим ближче ми наближались до сміттєспалювального заводу, тим моторошнішим ставав ландшафт. Ще більше сажі та попелу, дивовижні споруди безхатченків, піна від поверхнево-активних речовин 20 см завтовшки, розвалені кладки рибалок і колючий дріт сміттєпожирального монстра.

Світлина від Olexii  Kovalenko.

У безпосередній близькості до останнього стрімкий спуск вивів до напрочуд гарного місця з пофарбованими столиками, мангалом та всього кількома пластиковими тарілочками на фоні. А значить настав час обіду. Семирічний Риток їв свій суп з термоса, ми – напівтеплі знебарвлені макарони (природні фарбники – ви справжні зрадники) з хрумкими перцями, неперевершений десерт – хліб плюс мигдальове масло (дякуємо США за україно-американські проекти!). З точки нашого привалу можна насолоджуватися найкращими муралами Харківського масиву.

Світлина від Olexii  Kovalenko.

Після арт-хвилинки ми йшли далі. Сонце пекло нещадно й нарешті ми осягли просвітлення. Ми знайшли відповідь на питання «Як довго йти Україні до світлого майбутнього?». Власне, відповідь була написана на ржавій трубі невідомим пророком.

Світлина від Olexii  Kovalenko.

Й ми пішли далі. Ми пізнали специфічні смаки киян. Вони люблять 50 відтінків зеленого на воді, 30 консистенцій мулу та величезні зборища качок. Саме тому в цих місцях влаштовуються епічні купальні з дітьми.

Ближче до станції метро «Вирлиця» заплавний ефемеретум відновив свої права. Я нахилявся над ним, ставав навколішки та врешті повз над ним, коротше, всім оточуючим такий метод виконання геоботанічних описів дуже подобався !

Світлина від Olexii  Kovalenko.

Угруповання з ситником жаб’ячим, а потім з ситником ропуховим зробили цей день. Але не для молодих матусь у час світлого релаксу, маленька дівчинка Даринка дуже не хотіла спати й відтягувала момент смакування світлого лагеру. Даринко, досить бути таким егоїстом й цінуй час, коли тобі пропонують поспати, врешті-решт!

З гнітючо-переможним настроєм ми полишали озеро Вирлиця. Здавалося, що декаданс сміття з пластикової плоті та крові буде з’являтися нам у нічних жахах. Але ні. Ми виконали норму, зробили 20 геоботанічних описів, а значить можемо спати спокійно…

Хижі рослини – демонстрація з квестом 3 серпня 2019 р.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Якщо з якихось причин Ви сумуєте в літньому мегаполісі – то ми маємо, що запропонувати. Поєднайте цікаве та веселе на демонстрації про найзагадковіші рослини нашої планети. Вони живуть за своїми правилами у моторошному світі видової боротьби, а їхня холодна краса – смертельна.

Хижі рослини з хитромудрими ловчими пастками здавна дивували науковців та захоплювали уяву любителів рослинного царства. Ми дослідимо будову їхніх пристосувань для полювання на здобич, ознайомимось з відомими та ще нерозкритими загадками улюблених рослин Ч. Дарвіна. Опануємо ази вирощування росичок з насіння й кожен учасник забере з собою свою власну хижу міні-плантацію.

А на завершення зіграємо у затишний «Комахоїдний квест» у стінах відділу ботаніки природничого музею.

Для участі необхідна реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1NzjWH4VE1Yz-7i2ZLTLV7WsC2IeOfm8KTsZx7SH8Acs/edit

Де: Національний науково-природничий музей НАН України

Коли: 03 серпня о 14:00

довідки за телефоном 0636164956

Оплата: для дітей (55 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею) + 95 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі) = 150 грн;
для дорослих (80 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею) + 70- грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі) = 150 грн.

До вартості демонстрації входить набір насіння та все необхідне для посадки росички капської.
Увага: якщо у заході бере участь лише Ваша дитина й Ви не хочете її відпускати саму на 4 поверх – то Ви можете:
1) відвести її самостійно, сплативши для себе вхідний квиток до музею;
2) передати нам її з рук в руки не пізніше, ніж за 5 хвилин до початку заходу.

Відкрито новий тип симбіозу – фотосинтезуючий міцелій

Все! Відписка! Сторінка Довколаботаніки скочується до рівня бульварної преси! Ось прямо тут і зараз напишемо про інтимні походеньки одноклітинних водоростей та їхнє співжиття з грибами.

-Теж нам новина. – скажуть ті читачі, що лишились. – Про лишайники всім давно відомо!

Але у надрах лабораторій вдалося простежити за симбіозом нового типу. Чиї ж таємні подробиці життя потрапили на шпальти провідних видань світу – від журналу eLife (https://doi.org/10.7554/eLife.47815.001) до нашої сторінки.

Хто в справі?

Першим фігурантом у справі є гриб Mortierella elongata. Це класична любителька декадансу, що шаленіє від процесів гниття, адже саме вони надають їй поживні речовини. Так, можливо, її смаки специфічні, але давайте не оцінювати чужі дієти.

Результат пошуку зображень за запитом "Mortierella elongata"
Міцелій гриба мортієрелла довкола коренів хрестоцвітної рослинки різушки Таля. Джерело: Andrii Gryganskyi

А ось і її партнер Nannochloropsis oceanica. Представник охрофітових водоростей, який готовий потягатися з усіма цими сухопутними щурами оливами, соняшниками та олійними пальмами у виготовленні жирів.

Результат пошуку зображень за запитом "Nannochloropsis oceanica"
Нанохлоропсис на марші. Джерело: MSUToday

Саме через цю рису своєї фізіології нахлоропсис потрапив до лабораторії, де світлі розуми роблять все, щоб ця фотосинтезуюча крихітка покращувала свою врожайність.

Мортірієлла опинилась в цій лабі з тих же причин. Ну, й науковці, як весільні свахи, вирішили звести цих організмів разом.

Кохання з першого погляду

Нанохлоропсис та мортірієлла сподобались один одному з першого погляду. Клітини водорості обліпили кінчики ниточок-гіф гриба, наче в них не перша зустріч, а як мінімум третє побачення.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.
Клітини нанохлоропсиса довкола гіфів гриба. Джерело: eLife

Розділяти хліб насущний на двох

Науковці використали метод радіоізотопних міток і ці маячки підтвердили, що в зонах контакту відбувається обмін речовин. Нанохлоропсис віддає карбон, а натомість отримує від гриба нітроген. В обіймашках зацікавлений в основному гриб, бо лише так карбон можна доставити в свій організм, тоді ж як нітроген водорость могла б отримувати просто з середовища платонічно – без жодних контактів.

Безконтакне отримання нітрогену без реєстрації та смс. Джерело: eLife

Разом з тим перша зустріч показала, що це початок тривалих стосунків, адже користь від них отримують обидві зацікавлені сторони.

Тісніші зв’язки

І невдовзі цей здогад підтвердився. За місяць науковці не могли повірити власним очам. Водорості нахабно вдерлися всередину гіфів гриба, спокійно собі там жили та розмножувались, купаючись в крапельках жиру. Здається, що мортієрелла не мала жодних заперечень стосовно таких СПА-процедур, адже окрім зміни іміджу на зелений, нічого страшного з функціонуванням цих ниточок не сталося.

Власне, поглянути за цими зеленими ниточками можна за посиланням:

https://static-movie-usa.glencoesoftware.com/mp4/10.7554/712/2ba8af0c95495468bee2ffee88ccff74e2a29cd0/elife-47815-video3.mp4

Проникнення скоріш за все відбулося через верхівку гіф, але загони нанохролопсиса прокралися всередину непоміченими, тому поки це лиш здогад.

Створена двома організмами химера отримала грізну назву «фотосинтезуючий міцелій» – приємно познайомитись, новий терміне, обери собі капці з шафки.

Від лишайника новий тип симбіозу відрізняється хоча б тим, що водорості тут проникають всередину гриба, тоді ж як в лишайнику таку фамільярність гриб не дозволяє, водорость живе в матриксі, який створив для неї гриб.

Чи існує фотосинтезуючий міцелій в природі?

Тепер до питань на кшталт «Хто вбив Кеннеді?, «Чи є життя на інших планетах?» додалось ще одне. Чи існує фотосинтезуючий міцелій у дикій природі? Поза межами лабораторій його ніхто не зустрічав, але і Mortierella elongata, і Nannochloropsis oceanica розповсюджені дуже широко по нашій планеті, тому таке партнерство цілком могло б виникнути й без втручання науковців.

Внутрішньоклітинна локалізація клытин водоростей N.oceanica у гіфах M. elongata
(A – E) DIC-зображення «зелених гіф» із клітинами N. oceanica (Noc) всередині. Червоної стрілки позначають клітини Noc в області кінчиків гіфи. (B і C) Водорості та гриби культивувались разом протягом місяця спільно культивували протягом ~ 1 місяця. (C – E) Вони ж спільно культивувались протягом 2 місяців. (F і G) Поперечний переріз міцелію, що містить скупчення клітин водоростей. М, міцелій; Nw, клітинна стінка водорості; Mw, клітинна стінка Mortierella; Cy, цитоплазма; V, вакуоля С, хлоропласт;

Проте, ми як науковці, не можемо без втручань – напишіть в коментарях свій улюблений тип симбіозу, найкраще взаємовигідного (мутуалістичного). А 31 серпня ми випадковим чином оберемо одного переможця, який отримає милу брендовану чашку природничого (+1 до смаку Вашого улюбленого напою гарантуємо).

Морські тварини для дошкільнят – 1серпня 2019 р.

Море ховає від нас безліч таємниць. Неймовірні створіння, в панцирах та без, з нічним та денним способом життя, супершвидкі та прикипілі до субстрату, з червоною, блакитною кров’ю чи навіть сірчаною кислотою в судинах – вони всі чекають на тебе.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Ми дослідимо світ загадкових створінь у звичному для нас форматі – інтерактивної демонстрації, міні-екскурсії та квесту. Нас чекає світ термінаторів-губок, медуз, морських зірок, морських їжаків, лангустів, ракоскорпіонів, молюсків, вампірів-міног, риб, птахів-підводників та навіть ссавців.

Більшість програми поки що загадка – але точно будуть присутні захоплива розповідь, цікавість у Ваших очах та дух нових відкриттів.

Коли: 11:00 1 серпня 2019 р.

Де: Національний науково-природничий музей НАН України

Оплата: для дітей – 100 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі), дітям до 6 повних років вхід до музею безкоштовний, інакше слід додатково сплатити дитячий квиток – 55 грн;

для дорослих -80 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею).

Увага: якщо у заході бере участь лише Ваша дитина й Ви не хочете її відпускати саму на 4 поверх – то Ви можете:
1) відвести її самостійно, сплативши для себе вхідний квиток до музею;
2) передати нам її з рук в руки не пізніше, ніж за 5 хвилин до початку заходу.

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1azeHWvrtOEJ8UfT8BJeyz3ZUTyxeQmaRWwOJGLLW4XQ/edit

Новий для науки краб: танжериновий, колумбійський, прісноводний

Давай краба новоописаному виду крабів! Початок 2019 року ознаменувався не лише всілякою жерстю у всіх сферах та ярусах фітоценозу нашого суспільства, а й поповненням у славетному роді прісноводних крабів Phallangothelphusa Pretzmann, 1965. З чим ми цей таксон і вітаємо, адже тепер їх як пальців на руці представника ряду приматів – рівно 5.


Phallangothelphusa tangerina – власною танжериновою персоною

Де їх шукати?

Такі милі, вкриті хітиновими екзоскелетами, істотки мешкають лише в Колумбії, у стрімких гірських річках. Дослідження в долині р. Магдалена дали змогу спіймати дивних особин цього роду під каменями та на листках прибережних рослин.

Як відрізнити від родичів?

Нового бійця назвали Phallangothelphusa tangerina. Видовий епітет увіковічнює в собі танжериновий колір, про який ми особисто дізналися, коли писали цей пост. Як можна відразу здогадатися, цей відтінок помаранчевого названий на честь харизматичного цитруса – танжерина.

Ще також можна здогадатися – що відрізнити його від помаранчевого дуже складно.

Світлина від Довколаботаніка.

Від своїх родичів новописаний краб відрізняється за інтимними подробицями своєї морфології. А саме за будовою гонопода – видозміненої кінцівки, яка слугує органом копуляції. З реєстрацією та смс їх можна прочитати у протолозі нового виду: DOI: http://dx.doi.org/10.11646/zootaxa.4550.4.8

Морські тварини та де їх шукати – 01 серпня 2019

Море ховає від нас безліч таємниць. Неймовірні створіння, в панцирах та без, з нічним та денним способом життя, супершвидкі та прикипілі до субстрату, з червоною, блакитною кров’ю чи навіть сірчаною кислотою в судинах – вони всі чекають на тебе.

Ми дослідимо світ загадкових створінь у звичному для нас форматі – інтерактивної демонстрації, міні-екскурсії та квесту. Нас чекає світ термінаторів-губок, медуз, морських зірок, морських їжаків, лангустів, ракоскорпіонів, молюсків, вампірів-міног, риб, птахів-підводників та навіть ссавців.

Більшість програми поки що загадка – але точно будуть присутні захоплива розповідь, цікавість у Ваших очах та дух нових відкриттів.

Де: м. Київ, Національний науково-природничий музей НАН України

Оплата: для дітей (55 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею) + 95 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі) = 150 грн;
для дорослих (80 грн вхідний квиток до музею (слід придбати у касі музею) + 70 грн вартість демонстрації (оплачуєте на місці проведення заходу на 4 поверсі) = 150 грн.

Увага: якщо у заході бере участь лише Ваша дитина й Ви не хочете її відпускати саму на 4 поверх – то Ви можете:
1) відвести її самостійно, сплативши для себе вхідний квиток до музею;
2) передати нам її з рук в руки не пізніше, ніж за 5 хвилин до початку заходу.

Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1fjyemdfReycklPNUlRW3flORqCOW_bbRvqAPfZh7Ioc/edit