Monolophus odontochilus – новий вид з родини Імбирних

Рід Monolophus з родини імбирних описав пан Н. Валліх у 1832 році. Він запроторив в його межі три види та горя собі номенклатурного не знав, доки цю автофототрофну компанію не перемістили до складу іншого роду з милозвучною назвою Caulokaempferia.

Він живе, він ще не вмер

Але в 2014 році Monolophus постав з попелу синонімії та нараховував уже 33 види з Гімалай та Південно-Східної Азії. У межах Monolophus є дві чіткі групи: жовтоквіткові види (їх 28 ) та 5 пурпурових, рожевих та білих «ворон».

Новий вид

Нещодавно Хог Бо Дін з Китайської академії наук та його колеги описали з території М’янми ще одного представника цього роду.

Monolophus odontochilus і ніхто інший. Джерело: PhytoKeys

Він отримав назву Monolophus odontochilus, де «зубатий» видовий епітет позначає будову краю пелюстків цієї рослини. Сама рослина – це травянистий багаторічник висотою до 70 см.

Вид є ендеміком провінції Качін у М’янмі, де зростає у вологих оселищах вздовж потічків у тропічному лісі на висоті 550-750 м над рівнем моря.

Hong-Bo Ding, Bin Yang, Mya Bhone Maw, Pyae Pyae Win and Yun-Hong Tan. 2020. A New Species and Two New Combinations of Monolophus (Zingiberaceae) from Indo-Burma. In: Jin X-H, Xia N-H, Tan Y-H (Eds) Plant Diversity of Southeast Asia-II. PhytoKeys. 138; 155-162.

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

А який ти сьогодні Сатурн? Астроном проаналізував емоджі з планетою

Пан James O’Donoghue, який має кілька публікацій у різноманітних вісниках щодо атмосфери та кілець Сатурна, вирішив дослідити емоджі, у яких цю планету нещадно експлуатують.

Науковець проаналізував правильність зображень Сатурна різних соцмереж та сервісів. Якщо Ви ще не читали його розбору – Ви зможете прочитати його сьогодні просто тут. Але для цього вкажіть в коментарях (ідеально на нашій сторінці у Фейсбуці), який Сатурн з перелічених Вам видається найреалістичнішим.

Світлина від Довколаботаніка.

Сатурн від Apple

Світлина від Довколаботаніка.

Як справи в Сатурна від одного виробника неїстівних плодів Malus domestica?

Як вказує Dr James O’Donoghue – пердставлення самої планети – це чудова робота. Емоджі розфарбували в золотисто-жовтий колір, який відповідоє кольорам верхівок хмар в атмосфері Сатурна. На відміну від конкурентів Apple пришпандьорили до своєї картинки славетний полярний гексагон.

Це постійне хмарне утворення в атмосфері Сатурна поблизу Північного полюсу (на широті 78°), яке має форму шестикутника. Сторони шестикутника мають довжину приблизно 13 800 km, що більше, ніж діаметр Землі. Уся структура обертається з періодом 10 год 39 хв 24 с (що збігається з періодом радіовипромінювання планети).

Припускається, що це період обертання всієї внутрішньої частини Сатурна.

Коротше щодо атмосфери – то рівним яблучникам немає.

Що з кільцями? Тут теж все ок! Показано навіть проміжок у структурі. Між кільцями справді існують щілини, де немає частинок. Найбільшу щілину, яку можна побачити у середній телескоп із Землі (між кільцями А и В), названо щілиною Кассіні. І вона є на зображенні.

А от з чим накосячили Apple – так це з нахилом осі. В емоджі він становить становить 45°, а варто було б 26.73°.

Що ж виробники неїстівних плодів Malus domestica – Ви були близькими до перемоги, але на проблему варто було поглянути під іншим кутом.

Сатурн від Facebook

Світлина від Довколаботаніка.

А що там в надрах імперії Цукерберга з Сатурном? Вони теж трішки заморочились!
Атмосфера в цілому пристойна, хоча, як зауважує Dr James O’Donoghue, вона все ж занадто розфарбована, наче рукопис статті після рецензії. Але смугастість показана загалом нормально.

Про здоровецький шестикутник на полюсі майстри банити акаунти наукових активістів забули – як і про приватність інформації користувачів своєї соцмережі.

На кільцях такаж показана щілина Касіні, але Facebook показав її занадто вузькою, а от сам Сатурн в їхній інтерпретації добряче по огряднішав, адже він ледь влазить у свої кільця. Хоча може вони просто ссхолися після промальовки їх дизайнерами.

Нахил осі на малюнку 22°, що неподалік оригінальних 26.73°. Це так само близько, як кінець аспірантури!

Сатурн від Google

Окей, Google! Що там в тебе з Сатурном? Ого! За що ти так з виглядом планети?

Смуги вказані надзвичайно дивним чином, а полярний шестикутник злизала якась космічна корова. Причому ця рецидивістка потім ще взялася за щілину Касіні і зжерла її теж. Та вона навіть від полярного гексагона жодного кута не лишила!

Окрім того у версії Google кільця планети надивилися інстаграм-блогерів та сіли на сувору дієту, зігнавши добрячу частину своєї ширини.

Кут нахилу осі у створеного емоджі- 45°. Справді, перед створенням дизайну про Сатурн варто було б загуглити!

Світлина від Довколаботаніка.

Сатурн від Microsoft

А тепер великий та жахливий Microsoft! І те, що вони зробили з Сатурном – колись справді знімуть у фільмі жахів.

На самій планеті все ж були показані організовані структури , а от кольорову гаму обирав якийсь фанат рошенівських «Бджілок», вметегеливши їх перед роботою кілька кілограм. Лише сахарозні марення могли випекти такого химерного колобка та вкоротити йому кільця аж по самий їхній неіснуючий корінь. Зрозуміло, що в такому хулахупі щілину Касіні годі й шукати!

Але створивши графічну психоделію автори емоджі заморочилися з кутом нахилу осі! Прикладання транспортиру до екрану показало, що автори малюнку встановили значення 25°, а це просто впритул дихає до істинних 26.73°.

Світлина від Довколаботаніка.

Сатурн від Twitter

Твітере, твій Сатурн напідпитку, йди вже додому! Виглядає так, що ця планета так відзначила завершення робочого тижня, що трішечки попливла.

Смугасті структури безладно мігрують, кольори виїдають очі. А кільця он вже втратили останній сором та симетрію танцюючи на барній стійці.

Проте з кутом нахилу планети все майже в нормі – 25° замість 26.7°. Транспортир не проп’єш!

Світлина від Довколаботаніка.

Сатурн від WhatsApp

Останній претендент на сатурнову корону – клятий менеджер WhatsApp. З огляду на їхню версію планети розумієш, що всі свої ресурси розробники додатку вбухали не в збереження твоєї приватності чи зручності використання, а в можливість скачати фото Безоса для посібника з анатомії та на емоджі Сатурна.

Тут прекрасно все (мова про планету) – кольори, натяки на полярний шестикутник, кільця показані так прекрасно, що хочеться стати на коліно та освідчитися цьому Сатурну. Тут цілих три сегменти, увага до їхніх барв, тут ідеальна щілина Касіні.

Але найвидатніша річ у цьому емоджі – кут нахилу планети. Він такий же, як у Сатурна. Браво! Біс! Що ніяк не відміняє того, що сам месенджер – це претензійна гидота.

Світлина від Довколаботаніка.

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Новий вид жаб з Тібету -Amolops pallasitatus

Жаби з роду Amolops – типові представники азійської фауни. Мешкають вони переважно в кам’янистих потічках, де поміж каменями й розвиваються їхні метушливі пуголовки.

Amolops pallasitatus власною персоною. Джерело: Asian Herpetological Research

Нова знахідка

Тібет є важливим регіоном між двома точками біорізноманіття Гімалайською та Індо-М’янмською. Раніше у цьому регіоні було відомо 8 видів з роду Amolops.

Місцезнаходження нового виду показано пентаграмою. Джерело: Asian Herpetological Research

Але у червні 2015 року колектив дослідників під керівництвом Шуо Кві з Інститут герпетології у Шеньяні зібрали 2 зразки жаб, подальші дослідження яких стали причиною для опису нового виду. Для цього були використані методи як морфології так і молекулярки.

Філогенетичне дерево побудоване на основі молекулярних досліджень вказує на те, що Amolops pallasitatus (позначені пентаграмою) – це справді новий вид

Новий вид

Новий вид назвали Amolops pallasitatus – на честь паласитів, класу камянисто-залізних метеоритів, які мають строкате забарвлення на розрізі так, як і ці земноводні на поверхні шкіри.

Так виглядають особини нового виду. Джерело: Asian Herpetological Research
Палласит - 60 красивейших минералов и камней
А це паласит. Джерело: Vienna Museum

Вид був зібраний на вистоі 3270 м над рівнем моря у потічку, який збігав крізь вологий ліс. Вдень жаби ховаються у воді, за найменшої тривоги вони негайно пірнають подалі від суші. Активні тварини переважно вночі.

Типове місцезнаходження нового виду. Джерело: Asian Herpetological Research


Shuo Qi, Zhengyan Zhou, Zhitong Lyu, Yuyan Lu, Han Wan, Mian Hou, Keji Guo and Pipeng Li. 2019. Description of A New Species of Amolops (Anura: Ranidae) from Tibet, China. Asian Herpetological Research. 10(4); 219-229.

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Мемосховище #2. Дитя Ілона Маска, 5G та бази Білла Гейтса під Херсоном

Чергова підбірка мемів від Довколаботаніки, якщо ви віроломно їх пропускаєте. По-перше, припиняйте вже це неподобство, а, по-друге, погляньте сумні жарти попереднього тижня. Насправді – половини тижня!

1. Саморозвиток на карантині

Коли на Курсері пройшов не ті курси

Світлина від Довколаботаніка.

2. База Білла Гейтса

Фото зі спеціального розслідування каналу 1+1

Світлина від Довколаботаніка.

3. Навіщо тукану такий дзьоб?

Переходь на темній бік сили, у нього є публікації статей за 24 години

Світлина від Довколаботаніка.

4. Капча не туди

Це як поворот не туди, але капча

Світлина від Довколаботаніка.

5. Телеграм МОЗу

Двоюрідний друг міністра зателефонував медсестрі з Житомира

Світлина від Довколаботаніка.

6. Курс на прірву

Головне слідувати за планом досліджень

Світлина від Довколаботаніка.

7. Той, кого не можна кликати на ім’я

Ні. щоб Теофрастом назвати

Світлина від Довколаботаніка.

8. Право на зраду

Серйозна аналітика від експертів, доки школи зачинено на карантин

Світлина від Довколаботаніка.

9. Нарешті нормальне пояснення

Світлина від Довколаботаніка.

10. Вічний двигун

Не бажаєте опублікувати статтю в нашому міжнародному журналі?

Світлина від Довколаботаніка.

11. Шукати своє коріння

Світлина від Довколаботаніка.

12. Магія науки

Коли батьки просять показати, як там успіхи з дисертацією

Коли батьки просять показати, як там успіхи з дисертацією

Опубліковано Довколаботаніка Субота, 9 травня 2020 р.

13. Самоцитування

Пристрасть на межі дозволеного. Мем від Крила Пиршева

Світлина від Довколаботаніка.

14. Вихід з карантину

Виходь та не озирайся

Світлина від Довколаботаніка.

15. Будь сонечком!

Світлина від Довколаботаніка.

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Ти знаєш, що ти хребетний? Пристрасті по туллімонстру

Давня істота туллімонстр – була справжнім жахом. Перш за все для науковців, які більше половини століття намагалися її якось класифікувати, але ці спроби породжували скоріше гамлетівські питання, ніж усталене систематичне положення.

Здається нове молекулярне дослідження викопних решток проливає тендітне світло ліхтарика смартфону у морок цієї загадки.

Що ти таке?

Палеонтологи давно дискутували, чи був м’якотілий туллімонстр (Tullimonstrum gregarium) хребетним, безхребетним чи проміжною ланкою між цими групами тварин. Загадкова істота мешкала понад 300 мільйонів років й плавала у водах теперішнього штату Іллінойс у США.

Відбиток туллімонстра в породі. Фото: Ghedoghedo

Вперше її рештки відшукав палеонтолог-любитель Франціс Туллі у 1955 році. Він приніс зразок у Польовий природничий музей у Чикаго, але науковці не змогли впевнено віднести новознайдену істоту до якогось відомого класу тварин. Власне, протягом наступних 50 років мало що зміниться!

Tullimonstrum NT small.jpg
Реконструкція тварини на основі статті  McCoy et al. 2016

Новий вид назвали Tullimonstrum gregarium. У родовій назві увіковічнили першовідкривача Туллі та слово «чудовисько», «дивина», щоб підкреслити всі ці незрозумілості з будовою тіла. Видовий епітет gregarium – означає «звичайний», що позначає рясність його відбитків у місці знахідки.

Завдовжки ці монстри досягали 38 см, хоча найменші зразки були радше 8-сантиметровими монстриками.

Туллімонстра вважали червом, молюском, членистоногим, конодонтом (вимерлою міногоподібною істотою) чи якоюсь окремою лінією хребетних . Грибом його не вважали й то добре. Але ряд науковців відстоювали його значну подібність з істотами з раннього чи середнього Кембрію.

Туллімонстр – хребетна тварина?

У 2016 році кілька наукових колективів повідомили, що за ознаками будови – це явно хребетний організм. Наукова група Вікторії Маккой постулювала приналежність його до Круглоротих, куди належать сучасні міноги та міксини.

Томас Клементс та його колеги детально дослідили очі туллімонстра. Зазирнувши у вічі давньої тварини та знайшовши в них рештки пігменту меланіна, вони теж підтвердили, що це була хребетна істота.

Шикарна збереженість очей на зразку туллімонстра. Джерело: Ghedoghedo

Туллімонстр – безхребетний?

Проте, не всі з цим погодились. Сегментація тіла та будова зябер в туллімонстра нагадує скоріше план будови безхребетних і тому колектив дослідників під керівництвом Л. Салан прочитавши статтю 2016 року Вікторії Маккой під назвою «Туллімонстр – хребетна тварина» написала у 2017 році свою – під назвою «Туллімонстр – безхребетна тварина».

Реконструкція туллімонстра як беххребетної тварини. Джерело: Stanton F. Fink

Нові дані

Що ж тепер настав час чергового ходу фракції науковців, які відстоюють хребетність цієї дивної істоти.

Вікторія Маккой з Університету Вісконсіна, Джасміна Віман з Єльського університету в Нью-Хейвені та їхні колеги вивчали сліди молекул в скам’янілих рештках хребетних та безхребетних тварин з решток порід, у яких це загадкове «чудовисько» було виявлено.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Команда з’ясувала, що м’які тканини безхребетних лишають по собі відносно високий вміст азотовмісних сполук, які утворюються за рахунок розкладу вуглеводної структури під назвою хітин. А от, у м’яких тканинах хребетних тварин виявлено високий вміст сірковмісних сполук, які створюються, коли білки проходять скам’яніння.

Молекулярні сліди решток туллімонстра говорить про те, що істота була все ж хребетною. Це вагомий аргумент, який тепер можна використовувати у дискусіях, що на кухнях, що згодом і в стінах нашого природничого музею.

Зображення: Getty

Geobiology (2020)

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Фінансування досліджень корoнавірусів? Давайте вже після наступної пандемії!

До пандемії COVID-19 фінансування коронавірусних досліджень становило лише 0,5% від загальних глобальних витрат на інфекційні хвороби . Що ж пандемія – не вовк, у ліс не втече.

З 2000 року до початку нинішнього близько 550 мільйонів доларів США було витрачено на дослідження, пов’язані з коронавірусами – це показав аналіз науковців з Університету Саутгемптона, Великобританія. Аналізувались кошти благодійних фондів та громадських організацій.

Для порівняння, дослідження, пов’язані з еболою, отримали фінансування в 1,2 млрд доларів (1,1%).

Світлина від Довколаботаніка.

З початку поточної спалаху витрати зросли до 985 мільйонів доларів. Близько 275 мільйонів доларів фінансування досліджень COVID-19 спрямовано на створення вакцини; 40 мільйонів доларів виділено на терапію, а 18 мільйонів – на діагностичні тести. Цифри охоплюють витрати більш ніж 1000 фінансових донорів у всьому світі.

Дослідники відзначають, що витрати, як правило, були реактивними – сплески у 2004 та 2015 роках після спалахів коронавірусів, які спричинили епідемії SARS та MERS відповідно. Згодом ця проблема швидко переставала бути актуальною. Directed by Robert B. Weide.

Directed by Robert B. Weide: как появился знаменитый мем о ...

Nature, 2020

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Новий вид агави з вапняків Мексики

У роді Агава (Agave), а соболиво секції Heteracanthae часто пропонують використовувати для цілей класифікації риси будових квіток.

Але насправді багато ботаніків вважає, що такі параметри мало для цього придатні через консерватизм їхньої еволюції в роді, особливо на фоні таких поліморфних ознак як будова листків, прилистків та структури суцвіть.

Новий вид

У жовтні 2004 року Грег Старр з Університету Арізони знайшов на вапнякових оголень місцевості Oaxaca дивну агаву. З цієї місцини ще не був задокументований жоден з представників секції агав – Heteracanthae.

Шотландський ботанік Томас МакДугал насправді бродив вже по цій території у 1961 та навіть зібрав цю агаву, але обмежився визначенням до роду.

Тому Грег Старр провів ще кілька експедицій для збору даних про будову неописаної агави та опублікував протолог нового виду під назвою Agave calciphila, де видова назва позначає кальцієлюбність цієї рослини. Це й не дивно, вона вимахала під стелю саме на вапняках.

Типова Agave calciphila. Джерело: Phytotaxa

Суцвіття агави справді може досягати до 2 м 60 см і квітнути від січня до квітня. Відомий вид лише з єдиного вапнякового відшарування у Мексиці.

Greg D. Starr. 2020. A New Agave Species (Asparagaceae, Agavoideae), from southern Oaxaca, Mexico. Phytotaxa. 428(2); 73–80.

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Нова віялокрилка з Південної Африки – Alucita udovichenkoi

Віялокрилки – група лускокрилих, у яких крило розділене на вузькі лопаті з торочками.

Таких істот в Південній Африці відомо 27 видів. Більшість із них мешкають у відкритих трав’янистих оселищах, хоча ряд з цих комах полюбляють чагарники.

Життя в них починається після того, як сяде сонце і вони легко приманюються штучним освітленням.

Новий вид

Команда науковців під керівництвом В. Ковтуновича у лютому 2019 року скористалася 500-ватною лампою і на її сяяння прилетіло трійця лускокрилих раніше невідомого виду.

Ніхто інший як Alucita udovichenkoi Джерело: Ecologica Montenegrina

Назвали віялокрилку Alucita udovichenkoi на честь ентомолога Павла Удовиченка, який досліджував фауну Південної Африки.

Важлива систематична ознака – будова статевих органів. Джерело: Ecologica Montenegrina

Всі знайдені особини були чоловічої статі. Самки новоописаного виду поки що невідомі.

І місцезнаходження виду відоме поки що лише одне – ПАР, провінція Мпумаланга.

Ecologica Montenegrina, 2019

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

Віві Лоран-Текхолм – шведська вчена в Єгипті

Віві Лоран-Текхолм – шведська вчена-ботанік та дитяча письменниця.

Вона народилася 7 січня 1898 року у Дандериді. Фах отримала в Стокгольмському університеті, де в 1921 році здобула ступінь бакалавра з ботаніки.

По завершенні навчання вона два роки подорожувала територією США. А у 1926 році її звела доля (бо Тіндера тоді ще не було й всі покладались на долю) з Гуннаром Текхолмом.

Вони одружились й, не довго думаючи, того ж року гайнули в Єгипет досліджувати його флору. Такі радості мало зрозумілі у 2020 році.

Повернутися з країни пірамід їх змусила Друга світова війна, під час якої Віві працювала журналістом в Стокгольмській газеті. По завершенні розв’язаного Німеччиною та СРСР божевілля пані Текхолми повернулася до Єгипту.

Vivi Laurent-Täckholm 1942.
Віві в 1942 році. Джерело: sverigosradio

Тут у 1946 році вона стала професором Університету Каїра. У цій же установі вона заснувала Інститут ботаніки. Віві створила тут гербарій, який включав 100 000 зразків і став найбільшим в Африці.

Віві Лоран-Текхолм, а хто ж ще? Джерело: Staffan Norstedt

Завдяки зв’язкам з шведськими науковцями їй вислали гуманітарний вантаж, який хоч не зустрічав жодний підрядник Епіцентру, але містив 700 кг наукової друкованої літератури.

Віві Лоран-Текхолм в Інституті ботаніки Джерело: Staffan Norstedt

Король Швеції Густав VI Адольф профінансував доступ Віві до наукової літератури. Також за підтримки шведських колег вона організувала в Каїрі палінологічну лабораторії, для якої роздобула навіть електронний мікроскоп.

За час її гегемонії в Інститут ботаніки Каїру було 20 професорів та 2 000 студентів. У 1951 році вона опублікувала відому книгу «Квіти фараона», де описала рослини, рештки яких були знайдені в гробницях.

Images for 560393. LAURENT-TÄCKHOLM, VIVI. Faraos blomster En ...
Обкладинка відомої книги. Джерело: Auctionet

Померла пані Текхолм 3 травня 1978 році під час відвідин Швеції.

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika

“Все руки ніяк не доходять” – чому богомол Carrikerella simpira не використовує цю фразу?

Богомоли – харизматичні істоти. І епічно зжерти когось можуть і проявити навички мімікрії – куди ж без цього? Існують богомоли, що імітують листочки, а дехто вправляється в косплеї квіток. Безліч стратегій допомагають їм виживати по всьому світу.

Маловідомий рід

Але особливо багато їх зустрічається в тропіках Нового Світу – до 2500 видів, а це 20 % усього їхнього різноманіття.

Carrikerella – маловідомий маленький рід богомолів з центральної та півночі Південної Америки, який налічував 3 види. Як правило, представники роду мешкають у мохах, лишайниках та папоротях низинних тропічних дощових лісів.

Рід належить до групи Thespinae. Джерело: Neotropical Entomology

Разом з кількома іншими родами представники Carrikerella вирізняються дивними придатками на першій парі кінцівок. Що така окраса їм дає – до цього часу лишається загадкою.

Новий вид

Нещодавно Ж. Рівера та й Каллахарі розшукали ще один вид з тісної компанії представників роду. Новий богомол отримав назву Carrikerella simpira.

Самець нового виду. Джерело: Neotropical Entomology

Своє ім’я комаха отримала на честь амазонської міфічної сутності, яка могли розтягувати власні руки, шоб схопити своїх жертв. Моторошно й дуже по-богомольськи!

ArtStation - The Simpira, Diego de la Rosa
Сімпіра – одне з варіантів хображення. Джерело: Artstation

Представники Carrikerella simpira було розшукані в Перу на епіфітній рослинності, що вкривала стовбур дерева. Вперше для цього роду одночасно було знайдено самця та самку, що вже саме по собі є значним успіхом, але науковці простежили також за способом полюванння істоти.

Самка нового виду, а внижньому правому куті епічні придатки на передній парі кінцівок. Neotropical Entomology

Стратегія полювання

Богомоли використовують свою передню пару кінцівок, для того, щоб хапати здобич. Стратегія полювання полягає в замаскованому підході до здобичі та стрімкій атаці.

Підступний план з отримання здобичі. Джерело: Neotropical Entomology, 2020

Новописаний вид спеціально так складає кінцівку, щоб позиціонувати що вона коротка й не дістане до жертви. Наступний хапальний рух розбиває цю ілюзію та застає жертву зненацька. Все як у міфічної амазонської сутності Сімпіра.

Neotropical Entomology, 2020

Ти можеш допомогти Довколаботаніці, якщо в тебе раптом є така божевільна ідея.
1. Поширюй її контент так, наче завтра заборонять репости
2. Ставай на слизький шлях її патрона та мецената 5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika
2 3/4. Проглянь та прокоментуй свіже відео на нашому каналі https://youtu.be/F2aLFkx57oc
3. Підписуйся на нашу альма-матер Довколаботаніку -сумні меми, веселі наукові новини і всіляке таке https://www.facebook.com/dovkolabotanika/
4. Читай сторінку автора цього всього хуліганства –https://www.facebook.com/olexii.kovalenko
5. Наш суворий ботанічний філіал Ботанік в кедах – https://www.facebook.com/botanikukedax/
6. Підписуйся на телеграм t.me/dovkolabotanika