Наукові жарти про планету Земля: свіжа підбірка

Земля-тян – популярний персонаж інтернет-мемів. Вона уособлює нашу планету (несподіваночка!), Земля з людським обличчям, коротше. Ми не  могли пройти мимо цього уособлення антропоморфності й зібрали докупи всі оригінальні та перекладені меми, які виходили на Довколаботаніці останнього місяця.

Екологічний світогляд

У іншому випадку – бувайчики!

Світлина від Довколаботаніка.

Вторинна пеперобка

Головне з непотрібними папірцями не здати свою дисертацію.

Світлина від Довколаботаніка.

Хвора Земля

Хіба еволюціонують люди, коли не має тиску природного добору?

Світлина від Довколаботаніка.

Земля – не пласка!

І індексами Гірша міряються потайки!

Світлина від Довколаботаніка.

Природна рослинність versus рудеральна

Той рідкісний момент, коли це не натуралістична помилка.

Світлина від Довколаботаніка.

Я не пласка-2!

Ми ж всі знаємо, що 2Д краще за 3Д.

Світлина від Довколаботаніка.

Ілон повертає наліво.

А як же інститут сім’ї?

Світлина від Довколаботаніка.

 

Антропогенне навантаження

Людству має бути соромно хоча б за створення теорії несилової взаємодії.

Світлина від Довколаботаніка.

Напрацюй на лайк від Землі-тян!

Головне дбати в реальності, а не репостиками на фейсбуці.

Світлина від Довколаботаніка.

Ніяких пошкоджуючих методів!

Біоетика – понад усе!

Світлина від Довколаботаніка.

Як виглядає найменша риба у світі?

Цього дня ми представляємо Вашій увазі – одну з найменших риб у світі – Paedocypris progenetica. Мінімальна довжина тіла статевозрілої самки – 7,9 мм.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.
Але ця риба точно коштує більше Вашого мізинця. Джерело: ННПМ

Інші кандидати

Два інші претенденти на це почесне звання – панамська фотокорина, довжина тіла її дорослих самців 6,2 мм (самки, на яких паразитують самці, набагато більші – 4,5 см); інший кандидат – Schindleria brevipinguis, мешканка Великого Бар’єрного рифа, має більші ніж у P. progenetica, габарити, але є найлегшою рибою у світі.

Результат пошуку зображень за запитом "Schindleria brevipinguis"
Найлегша у світі риба Schindleria brevipinguis. Джерело: Aquarium Life

Моторошні оселища

Paedocypris progenetica через свої розміри та рідкісні місця зростання опинилася перед очима вчених лише у 2006-му році.

Paedocypris progenetica
Найменша в світі риба на крейсерській шидкості рухється у кислій воді рідного озера. Джерело: Wiki

Її оселеща досить моторошні як для такого дрібного організму – дуже кислі (рН = 3,0) затінені водойми островів Індонезії, де вони заселяють придонні шари.

Вчені з’ясували, як зозулі підкладають яйця в чужі гнізда

У квітні 2013 року письменник Роберт Ґелбрейт дебютував на книжковому ринку з детективним романом “Поклик зозулі”. Багатьох критиків здивувало те, як недосвідчений письменник майстерно та впевнено написав свій перший роман. Крім того, літературних оглядачів здивував детальний опис чоловіком жіночого гардеробу. Була проведена лінгвістична експертиза, яка виявила схожість між текстом книг «Поклик зозулі» і «Несподівана вакансія» та «Гаррі Поттер і смертельні реліквії». Виявляється, що твір написав зовсім не новачок, а Джоан Роулінг, яка вдалася до найуспішної літературної містифікації з часів Річарда Бахмана (Стівена Кінга).

Найвідоміший птах-містифікатор

У світі тварин подібні фокуси часто здійснює чудова птаха Cuculus canorus – зозуля. Славнозвісні двохнотні поклики зозулі – насправді вигукують маленькі й горді самці цього виду, тоді ж як самка в цей час займається “брудною роботою”, підкидаючи свої яйця до гнізд інших видів. Її крики є дуже різними, їх рідко можна почути, але вони також є вагомою складовою паразитичного пакету птаха.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.
Зозуля зробила свою справу, зозуля відпочиває. Джерело: ННПМ

Учені Кембриджського університету Великобританії розкривають темний зміст поклику зозулі. Дослідники вивчили поведінку та вплив звуків птахів у серії польових експериментів.

Уявний яструб

Після того, як самка здійснює “підміну понять” у цільовому гнізді, вона навмисно імітує лякаючий крик яструба. Ці звуки змушують господарів думати лише про небезпеку й вони не помічають, що одне з яєць у їхньому сімейному гніздечку якесь завелике та різнобарвне.

Птахи витягають шиї з гнізда та посилено сканують повітряний простір, щоб не пропустити атаку голодного яструба, якого насправді навіть немає поряд.

Nature Ecology & Evolution 1, 1520–1525 (2017)

Жарти науковців про Сонячну систему. Найсвіжіша підбірка.

Сонячна система  – це рідний затишний дім для людства. Будь-який дім буде чужим, якщо у ньому по-доброму не жартують один з одного. Ми пропонуємо підбірку іноді смішних світлин про планети, що обертаються довкола зорі на ймення Сонце! Як казав пан Юрій – “Поїхали!”

1. Меркурій

Всі ми трішки Меркурій. коли справа доходить до втілення своїх мрій.

Світлина від Довколаботаніка.

2. Венера.

З ким не буває! Головне, щоб людина була хороша.

Світлина від Довколаботаніка.

3. Земля.

На фото, на жаль, не видно черепах та кита, що утримують нашу планету за цвях світобудови.

Світлина від Довколаботаніка.

4. Марс

Головне, що там скоро буде електромобіль.

Світлина від Довколаботаніка.

5. Юпітер

Нехай газовий, але ж гігант.

Світлина від Довколаботаніка.

6. Сатурн

Хоча, можливо, Сатурн таким чином лише демонструє свій соціальний статус “одружений”.

Світлина від Довколаботаніка.

7. Уран

А це чудовий сюжет для обливання брудом науковців на кількох відомих ЗМІ-ресурсах.

Світлина від Довколаботаніка.

8. Нептун

Добре. що вона так далеко!

Світлина від Довколаботаніка.

 

Бачити без очей – не фантастика, а сувора необхідність для ряду тварин

Голкошкірі використовують світлочутливі клітини по всьому їх тілу, щоб орієнтуватися у просторі.

Для зору не завжди потрібні очі.  Змієхвістки Ophiocoma wendtii,  які на півставочки є родичами морських зірок, сканують простір довкола завдяки світлочутливим клітинам, які розкидані по всьому їхньому тілу.

Щасливий володар суперсили – Ophiocoma wendtii. Джерело: John Miller

Попередня гіпотеза

Так-так, похваліть нас за оперативність. Лише вчора в працях такого монстра (у хорошому сенсі) як Proceedings of the Royal Society B були опубліковані результати – й ось вони на Довколаботаніці.

Хоча змієхвістка нагадує багатьох ворогів української науки, адже у неї повністю відсутній мозок, ця тварина реагує на світло. Ці милі істоти живуть поміж рифів.  Тіло у них зіркоподібної форми й має чітко відокремлені  тонкі рухливі промені. Їхня кількість, як і в більшості морських зірок, – теж 5, тому теоритично ця змієхвістка теж дасть Вам high five.

Коли на тварину світить сонце – вона від нього втікає. Вчені раніше думали, що розгадка криється в тонкому шарі шкіри, де також є кристалічні структури. Саме вони працюють разом як велика злагоджена команда. Їхня роль проста  зосереджувати світло на нервових закінченнях. Таким чином мікролінзи допомагають формувати зображення, яке й використовується цими голкошкірими.

Пов’язане зображення
Попередня здогадка вчених полягала в тому, що ось такі мікролінзи допомагають тваринам бачити. Джерело: aps

 

До справи беруться еволюціоністи

Але коли команда еволюційних біологів уважно подивилася на скелет змієхвістки, вони зрозуміли, що крихітні структури, мабуть, не мають нічого спільного з баченням. Вони пропонують кардинально інше пояснення зору Ophiocoma wendtii.

У якості розминочки, дослідники довели, що змієхвістки можуть реагувати на візуальні сигнали.

“Вони не лише віддаляються від світла, але й можуть вибирати найтемніший відтінок на відстані близько 40 сантиметрів і дуже швидко рухатися до нього”, – каже нейробіологиня Лорен Самнер-Руні з Університету Оксфорду, Велика Британія, яка й очолила дослідження.

Результат пошуку зображень за запитом "Lauren Sumner-Rooney"
Ломнер Самнер-Руні намагається зрозуміти, за допомогою яких сенсорів Ви зараз читаєте статтю. Джерело: Oxford

Коли команда вчених ретельно дослідила тіло Ophiocoma wendtii  вони здивувались. Нервові закінчення не підходили близько до кристалічних структур у шкірі. Отже, мікролінзи ніяким чином не подразнюють сенсори й попередня гіпотеза немає нічого спільного з реальністю як і заяви багатьох політиків.

Більше того, дослідники виявили велику кількість клітин, які під зав’язку запаковані світлочутливими молекулами. Ці клітини розташовані на покривах променів, але не пов’язані з кристалічними лусочками. Світлочутливі клітини знаходяться в тісному контакті з нервовими пучками, саме тому вони запускають реакції втечі від світла у Ophiocoma wendtii.

Бачиш клітини? А вони тебе – так! Чудові сенсори змієхвістки. Джерело: Sumner-Rooney

Велике питання полягає в тому, чи можуть змієхвістки розрізняти фігури. Дослідники проводять постійні експерименти, які підтверджують, що можуть.

Бачити без очей – це тренд, а не виняток

“Це дослідження переповнює впевненістю, що здатність бачити без очей або окоподібних структур, більш поширена, ніж ми думали”, – говорить Джулія Сигварт, еволюційний біолог у Королівському університеті в Белфасті, Великобританія, та співавтор дослідження.

 

Багато тварин, включаючи морських їжаків та невеликих ракоподібних, використовують цей механізм для відчуття довкілля. Змієхвістка  – це лише останнє доповнення до списку.

Сприйняття навколишнього середовища та реагування на стимул без необхідності чекати, поки цей сигнал пройде весь шлях до мозку, може заощадити багато часу. І ця ідея могла б надихати на розробку роботів і технології розпізнавання зображень, які не покладаються на центральну систему управління.

https://dx.doi.org/10.6084/m9.figshare.c.3974001.

 

Аспірант кабачок – новий тренд в індустрії наукових мемів

Україномовний сектор Фейсбуку сколихнув новий персонаж. Кабачок-аспірант став популярним після того, як громадськість повідомили про існування справжнього сорту ранньостиглих кабачків під назвою “Аспірант”. Власне, на сторінку Довколаботаніки фотографію з пакетом насіння надіслала користувачка Ірина Єжель. Після цього розпочалось активне форсування теми й тут ми пропонуємо підбірку найкращих світлин з життя нового мему.Чарівна країна.

1. Чарівна країна

Першим опублікованим мемом стало використання “Чарівної країни” й перенесення її в жорстку реальність аспірантури.

Світлина від Довколаботаніка.

2. Дрейк визнає лише кабачків-аспірантів

Саме цей непомираючий мем як найкраще показує різницю між звичайними аспірантами та ранньостиглими кабачками.

Світлина від Довколаботаніка.

3. Три типи аспірантів

Але еволюція мема завела його на слизький шлях. Тепер класифікація аспірантів розширилась до 3 категорій. Для зображення першої використано відомого коректора генів – Девіда Ліу.

Світлина від Довколаботаніка.

4. Відгуки про товар

Ні, ми не вважаємо аспірантів товаром. Це все заздрісники пліткують!

Світлина від Довколаботаніка.

5.  Шанси захистити дисертацію

І оскільки критерії успішного аспіранта відомі – Вам слід зробити собі лише кабачкопластику. І все – профіт!

Світлина від Довколаботаніка.

6. Ходить гарбуз по городу

Гріх не використати цього персонажа для власної ілюстрації відомої дитячої казки. Ганебний віршик, невиразний малюнок – ось і всі рецепти успіху світлини!

7. Лише один кабачок у лабі

Розвиток персонажа призвів до появи у нього обличчя. Не найгірше обличчя з-поміж аспірантів, до речі!

Світлина від Довколаботаніка.

8. Занадто рано

Більшість аспірантів прокрастинують, але цей пішов проти системи. Й став обідом вегана.

Світлина від Довколаботаніка.

9. Дві однакові фотки скинув

Так-так. Захист дисертації і блендер – це синоніми відповідно до нової редакції тлумачного словника.

Світлина від Довколаботаніка.

Як ми колонізуватимемо Марс – інфографіка

Марс виглядає як далекий неприступний рубіж для нашої цивілізації. Ми застрягли у внтрішніх проблемах, війнах. корупції та написанні нескінченних звітів. Але Червона планета все так же приваблює до себе науковців, романтиків, астронавтів та Ілона Маска в решті-решт. Ми пропонуємо Вам ознайомитися зі сценарієм терраформінгу Марса, який був опублікований у журналі Popular science.

Перші 50 років вторгнення людини

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Життя в кисневих масках

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Рослини – кращі друзі марсіан

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Popular Science 2017

Павуки з’їдають за рік 800 мільйон тонн їжі. Чи загрожує це людині?

Організація Об’єднаних Націй оцінює поточне населення планети Земля на рівні близько 7,5 мільярдів. Здається, це велика кількість. Але павуків – значно більше. До речі, якщо Ви страждаєте на арахнофобію, то не читайте цю статтю за жодних умов. Але тоді Ви не дізнаєтесь про публікацію в The Science of Nature.

 

Результат пошуку зображень за запитом "bagheera kiplingi"
Танці з павуками. Джерело: Imgur

Як багато павуків довкола?

Дослідження мало на меті встановити, як багато здобичі щорічно ловлять павуки. Роботу виконали Мартін Ніффлер із Базельського університету у Швейцарії та Клаус Біркгофер з Шведського університету Лунда. Дослідження проводилися в обох країнах – це місця, у яких багато павуків. Так як і в будь-якому лісі, і арктичній тундрі, і вашому домі… Де б Ви не читали сторінку Довколаботаніки – за кілька метрів від Вас знаходиться павук. Оскільки у нього 8 очей, то цілком ймовірно, що він дивиться на Вас. Вчені провели дослідження, врахували 65 попередніх публікацій, щоб підрахувати біомасу павуків у семи конкретних середовищах проживання, починаючи від трав’янистих угруповань до пустель, лісів та тундр. Вони об’єднали дані і отримали цифру в 25 мільйонів тонн павуків по всьому світу.

Результат пошуку зображень за запитом "nephila"
Павук Nephila pilipes теж дивиться просто на Вас. Джерело: Balades

Павуки-ненажери

Далі дослідники розрахували скільки необхідно впіймати здобичі світовій популяції павуків – і отримали значення 700 мільйонів тонн. Потім вони знизили цю цифру до 460 мільйонів тонн, зробивши поправку на те, що павуки уникають полювання третину свого життя. Науковці зробили паралельний підрахунок, який базувався на даних по наповненості здобиччю павутин у різних країнах та типах біомів нашої планети. Отримане значення в діапазоні від 400 до 800 мільйонів тонн цілком відповідає першій оцінці. А це означає страшну для нас річ. Все людство важить 300 мільйонів тонн. Тобто, якщо павуки з’їдять всіх людей – вони все одно лишаться голодними. Але насправді ми не входимо до раціону павуків, вони надають перевагу комахам. Хвилюватися не має причин і наші світи здатні до мирного співіснування.

Результат пошуку зображень за запитом "deinopis"
Павук Deinopis ніби питає: Скільк-скільки Ви важите? Джерело: Alex Hyde

Більш того, це дослідження вказує на те, яку велику роль відіграють у глобальній екосистемі, на скільки тонким є баланс, який вони утримують своїми чудовими павутинами. Тому коли зустрінете павука – не заважайте йому займатися своєю роботою, адже 460 мільйонів тонн здобичі самі себе не спіймають.
Sci Nat (2017) 104: 30

Хто змінював геном кукурудзи 5 тисяч років тому?

Кукурудза давно не цариця полів, але безумовна суперзірка кінотеатрів.

Нещодавно Натан Уельс і Язмін Рамос-Мадригал з Копенгагенського університету та їхня команда з’ясували, що вже 5000 років тому люди культивували генетично модифіковану кукурудзу (за допомогою випадкових мутацій штучного добору, звісно), адже вона була більше подібна до сучасних сортів, ніж до диких родичів.

Вчені дослідили геном зернівок кукурудзи віком 5310 років, яку культивували на теренах сучасної Мексики. Навіть у такому давньому посівному матеріалі прихований фенотип рослин, які втратили жорсткі покриви довкола насінини, й саме тому їх можуть споживати і люди, а не лише щасливі володарі титанових зубів.

Результат пошуку зображень за запитом "Zea mays subsp. parviglumis"

Дослідники вважають, що виведення м’якоплодих кукурудз було першим кроком в одомашненні цієї культури. Разом з тим, інші гени, що зазвичай зустрічаються в сьогоднішній кукурудзі 5000 років тому були відсутні, включно з тим, що зумовлює розлускування зернівок при смаженні.

Саме тому, напевно, кінематограф був малопопулярний 50 століть тому.

Curr, Biology 2017

200 тисяч антилоп загинуло за 3 тижні. Хто винен?

Нешкідлива бактеріальна інфекція під впливом змін клімату стала смертносною вбивцею для 60% світової популяції сайгаків.

У XVII–XVIII століттях сайгак населяв усі степи та напівпустелі Європи та Азії: від передгір’я Карпат на заході до Монголії і Західного Китаю на сході. На півночі у ті часи доходив до Києва, Барабинського степу в Сибіру. Однак у другій половині століття внаслідок освоєння людиною степових просторів сайгак майже зник у Європі.

Більше 200 тисяч тварин Saiga tatarica tatarica в Казахстані померли від вірулентної інфекції усього за 3 тижні. Ця трагедія сталася  у травні 2015 року.

Місця масових смертей сайгаків. Джерело: Science Advances

Такий безпечний вбивця

Річард Кок у Королівському Ветеринарному коледжі в Лондоні та його колеги провели післяопераційні огляди 33 тварин. Вони знайшли докази того, що бактерія Pasteurella multocida викликала велику внутрішню кровотечу у своїх жертв та призводила до смерті.

Сліди діяльності хвороботворних бактерій в організмі сайгака. Джерело: Science Advances

Бактерія, як правило, не завдає шкоди здоровим сайгакам. Чому ж вона вийшла на стежку війну зі ссавцями? У чому причини її успіху?

Підступні зміни клімату

Вчені припустили, що якись чинник навколишнього середовища надав бактерії суперсилу.

Команда проаналізувала дані про погоду з 1979 року до середини 2010-х років. Цей період включав три масових загибелі сайгаків – у 1981, 1988 та 2015 роках. Вони виявили, що спалахи були пов’язані з високими добовими температурами та рівнем вологості.

Сайгаки ходять по краю прірви. Якби, це не звучало пафосно – тепер задача людини зробити все можливе. щоб ці рогаті істоти відходили від нього якомога далі. Ми занадто завинили перед природою, ми маємо спокутувати свою провину.

Sci. Adv. (2018)