Citizen science: що це таке й з чим його їдять?

Перш за все хочеться сказати, що сitizen science – це дуже крута штука. Громадянська наука – це концепція проведення наукових досліджень із залученням широкого кола добровольців, які можуть бути любителями, тобто не мати попередньої наукової освіти та підготовки за спеціальністю. Іноді вживають страшні словосполучення “дослідник-аматор”, “вчений-аматор”, але ми їх боїмося як рогаті неіснуючі істоти ладану й Вам їх вживати не радимо.

Навіщо громадянська наука?

Використання  напрацювань громадянських вчених часто дозволяє науковцям вирішувати поставлені задачі швидше та ефективніше.  Проекти сitizen science – це знищення прірви між зарозумілими нердами та простими смертними, які не можуть второпати – у чому метафізичний сенс дослідження абстрактних жаб на непрохідному болоті о четвертій ранку. То ти ще за це й гроші отримуєш?

Те, що наука не виконує соціальних запитів суспільства, – це її перший гріх. І це одна з головних причин її бездонного падіння у прірву байдужості та недофінансування. Громадянська наука – це діалог, взаємодія, взаємовигода та, можливо, навіть дружба.

Ряд програм сitizen science  існують спеціально для шкіл. Make science, not war – цього дійсно треба навчати. Але книжковий Дарвін не завжди з цим справиться, тоді ж як реальне наукове завдання для допитливого розуму учня може стати доленосним. Й коли він у майбутньому буде робити нобелівську лекцію або хоча б висловлюватиме подяки на прикінцевому слові після захисту дисертації – то Ваш проект з громадянської науки неодмінно згадають. Profit!

Сitizen science – це потужний магніт для неформальних наукових утворень. Наприклад те, що дані дописувачів Фейсбук-спільноти “Гриби України” використовуються для публікації якісних статей та вирішення питань охорони рідкісних організмів – це абсолютний крутяк.

Громадянська наука,  ніби створена для довготривалих програм моніторингу за станом довкілля, популяцій та поширення окремих видів. Це платформа для освіти та трибуна для пропаганди.

Розвиток інтернет-технологій, особливо соціальних мереж – це тротиловий заряд вибухового розвитку сitizen science у всьому світі.

Хто топить за громадянську науку?

Пол Файєрабенд (у своїй книзі «Наука в вільному суспільстві» (Science in a Free Society), 1978) та Ервін Чаргафф є відомими ідеологами  «демократизації науки». Уродженець Чернівців Чаргафф мало того, що першим отримав ДНК у чистому вигляді, так ще й протестував проти “грошової орієнтації технічних бюрократів». Він хотів заміни викривленої університетської науки на натуралістичну концепцію виховання кадрів. Із м’ясорубки універу мали б виходити такі універсали-любителі як Декарт, Ньютон, Лейбніц, Буффон і Дарвін.

Які відомі проекти із сitizen science існують?

Ще у далекому 1900 році було розпочато проект Національного Одюбонівского товариства зі щорічного перепису птахів (Christmas Bird Count).

Christmas Bird Count, Camilla Cerea/National Audubon Society
Різдвяні підрахунки пташок – непоганий спосіб вийти з квантової петлі зимових свят. Джерпело: Camilla Cerea/National Audubon Society

Цьорогорічні підрахунки Ви вже пропустили, але на наступний рік ще встигаєте 🙂

Stardust @ home – громадський науковий проект, який закликав волонтерів до пошуку зображень дрібних часточок міжзоряного пилу. Проект почав надавати дані для аналізу з 1-го серпня 2006 року.

З лютого по травень 2000 і з серпня по грудень 2002 космічний зонд Stаrdust збирав свою колекцію блоків аерогелю. Вона складається з 130 блоків від 1 до 3 сантиметрів товщиною. Щоб знайти сліди зоряного пилу, треба було дослідити більше 700 000 окремих осередків аерогелю з використанням сильного збільшення. Кожне поле, яке складається з 40 зображень, називалось «фокусом фільму». Stardust спробував виконати це, розподіливши роботу серед добровольців. Учасники повинні були пройти тест, щоб зареєструватися для участі. Після реєстрації і проходження тесту, учасники отримали доступ до «віртуального мікроскопу», який дозволяє їм шукати в кожному полі сліди міжзоряного пилу, використовуючи контроль фокусу.

Процес пошуку часточок міжзоряного пилу. Джерело: NASA

В якості заохочення добровольців, перші п’ять стадій проекту дозволяли першому учаснику, який знайшов конкретну частинку пилу, дати їй найменування. Також відкривач був представлений як співавтор у будь-якої наукової публікації, як відкривач цієї частки.

В лютому 2013 дванадцять робіт, які підсумували результати Первинного Дослідження, були представлені Науковому співтовариству.

ClickWorkers – це невеликий експериментальний проект NASA, який використовував волонтерів (які носили горде прізвисько “клікворкери”) для наукових завдань. Насправді вони виконували рутинну роботу з мапування поверхні Марсу. Але яка може бути рутина у справжньому дослідженні Червоної планети?

Проект був успішний й отримав своє продовження. Тепер стати марсіанином можна за цим посиланням.

 

Victoria crater (NASA/JPL/UA )
Вчені сподіваються отримати супердетальний аналіз поверхні Марсу. Джерело: NASA.

Цілу купу проектів по громадянській науці здійснює Корнельська Орнітологічна лабораторія – Ebird, NestWatch, FeederWatch, і Celebrate Urban Birds.

Отримай сертифікат, купи бінокль та відвідуй гнізда – звучить як ідеальна відпустка. Джерело: NestWatch

 

 

 

 

 

 

 

 

Феномельний успіх мав проект Galaxy Zoo по класифікації різних типів галактик. Він дозволяє класифікувати більше 60 мільйонів галактик, зображення яких були отримані в проекті Sloan Digital Sky Survey. Користувачам ставиться завдання класифікувати зображення віддалених астрономічних об’єктів. Спеціальне астрономічне обладнання не потрібне, основи класифікації викладені в керівництві користувача на самому сайті.

"Galaxy Zoo Hubble"
Сьогодні ти класифікуєш галактики, а завтра в аспірантуру підеш? Джерело: GALAXYZOO

Ще одним прикладом ефективного проекту громадянської науки в США є Community Collaborative Rain, Hail & Snow Network (CoCoRaHS), запущений Colorado Climate Center. Дані цього проекту використовуються для прогнозування погоди та моніторингу попереджень про важкі погодні умови та кліматичні дослідження.

Пов’язане зображення
Вчені іноді змушують робити дуже дивні речі. Джерело: CoCoRaHS Manitoba‏

У Національного географічного товариства є свій археологічний проект, Field Expedition: Mongolia, в якому користувачі відзначають потенційно цікаві місця для розкопок на зображеннях знятих GeoEye супутниками, щоб допомогти дослідникам на місцях в Монголії.

Albert-lin-475
Щоб авторизуватися натисніть лише на ті квадрати, де зображена Монголія. Джерело: adventureblog.nationalgeographic

Мережі громадянських вчених активно використовуються для фенологічних спостережень.  Наприклад для того,  щоб досліджувати, як глобальне потепління впливає на рослинний і тваринний світ в різних географічних районах.

Проекти розподілених обчислень, такі як Folding @ Home, World Community Grid, Einstein @ Home і інші, можна також розглядати як громадянську науку, хоча головне завдання обчислення здійснюється за допомогою комп’ютерів добровольців.

А що у нас?

Ви можете загуглити “громадянська наука в Україні” й все дізнатися самі. Власне, пошукові системи поки що з цим ніяк не допоможуть. Але це не значить, що sitizen science у нас немає. Просто вони ретельно маскуються або ж не є системними. От кілька відомих нам способів долучитися до громадянської науки:

  • Національна мережа інформації з біорізноманіття. Тут можна публікувати свої фотоспостереження живих організмів. Навіть якщо не змогли їх визначити фахівці Вам допоможуть. Ми б не назвали інтерфейс інтуїтивно зрозумілим, але розібратися цілком до снаги.
  • Фейсбук-спільноти: Гриби України, Ukrainian Botanical Group, Флора України. Звісно їх більше, але це ті, за якими ми постійно спостерігаємо. “Гриби України”, зокрема, відомі своїми суворими правилами по вказуванню місця та дати збору. Постійні вказування “відформатуйте пост відповідно до правил спільноти” з баном коментарів можуть шокувати недосвідченого користувача, але це дійсно перетворює сторінку на наукове джерело. Наявність професійних мікологів, які часто роблять віртуозні визначення по фото, – теж. Українська ботанічна група – незамінна для всіх, хто хоче визначити всі рослини, які коли-небудь бачили в житті. Й іноді вчені просять надати інфу щодо поширення того чи іншого виду. Флора України – це гарні фотографії рослин, але не лише вони. Зокрема клич про допомогу в зібранні інформації про трапляння дівочого винограду п’ятилистого у вузькому розумінні – це чистої води  citizen science.
  • Довколаботаніка :). Вкладка на сайті красномовно натякає на те, що цю статтю ми публікуємо не просто так. Подробиці – скоро.

Й звісно ми будемо вдячні, якщо Ви поділитесь своїми знаннями про проекти громадянської науки в Україні.

На завершення хотілося б сказати, що  сitizen science – це дуже крута штука.

Футболочки. Перша колекція

До Вашої уваги перша колекція футболочок від Довколаботаніки.

Айтем 1. Довколаботаніка.

Типова футболочка з колою на білому фоні. Відразу відносить Вас до касти ботаніків. Точніше довколаботаніків.

Світлина від Довколаботаніка.

Айтем 2. Футболка Klokov.

Наш улюблений вчений у стилі поп-арт. Ходимо у ній і Вам радимо.

Світлина від Довколаботаніка.

Айтем 3. Темний бік фотосинтезу.

Футболка-шпаргалка. Лишилося вивчити події у світловій фазі фотосинтезу.

Світлина від Довколаботаніка.

Айтем 4. Scientist

– Що значить S на твоєму костюмі?

– Scientist, звісно.

Подивитись ціни та замовити:

https://docs.google.com/forms/d/1_Ziy1UBDkZb1tP5nvSPlVMUZ_mujai5P_Z-HsGaad2A/edit

 

 

Хижі рослини – демонстрація 14 січня

Якщо з якихось причин Ви сумуєте в зимовіі дні – то ми маємо, що запропонувати. Поєднайте цікаве та веселе на демонстрації про найзагадковіші рослини нашої планети. Вони живуть за своїми правилами у моторошному світі видової боротьби, а їхня холодна краса – смертельна. Хижі рослини з хитромудрими ловчими пастками здавна дивували науковців та захоплювали уяву любителів рослинного царства.

Ми дослідимо будову їхніх пристосувань для полювання на здобич, ознайомимось з відомими та ще нерозкритими загадками улюблених рослин Ч. Дарвіна. Опануємо ази вирощування росичок з насіння й кожен учасник забере з собою свою власну хижу міні-плантацію.

А на завершення зіграємо у затишний «Комахоїдний квест» у стінах відділу ботаніки природничого музею.
Для участі необхідна реєстрація за посиланням: https://docs.google.com/forms/d/1p7tzS_qFQBpKGCozr4g5JKVaudOf0JYdhJvqA62Ypus/edit
довідки за телефоном 0636164956
Оплата: 100 грн – для дітей, 120 грн – для дорослих (вхідний квиток до музею та матеріали для посадки плантації хижих рослин включені у вартість програми) .

Де: вул. Б. Хмельницького, 15, Національний науково-природничий музей НАН України

Коли: 14  січня, 14:30

Куди летимо у 2018?

Що на нас чекає у 2018 році? Здається, що погляд людства звернений у безодню космосу. Й це чудово, адже чим більше наша цивілізація витрачає ресурсів на благородну справу дослідження Всесвіту, тим менше сублімує свою енергію у всілякі недостойні речі.

Світлина від Довколаботаніка.

Трамп занепокоєний станом справ на Місяці

NАSА працює над тим, щоб слова президента США Дональда Трампа про повернення астронавтів на Місяць стали реальністю. У підписаній директиві керманича країни не вказується конкретний термін, і, поки що, вона немає фінансування. Але адміністрація Трампа сигналізувала про свою зацікавленість у висадці на супутник Землі. І це нова надія для реанімації ряду місячних програм.  Але не Штатами єдиними…

President Trump in Oval Office with astronaut toy
Дональд Трамп демонструє як правильно здійснювати посадку на Місяць Джерело: Saul Loeb/AFP/Getty

Індія летить на Місяць без Росії

Ще два космічні агентства намагатимуться приземлитися на поверхню супутника Землі. На початку 2018 року індійська міжпланетна автоматична станція Chandrayaan-2 здійснить першу спробу провести контрольовану посадку в космосі.

Спочатку, проект планувалося реалізувати спільно з Російським космічним агентством. Однак, після невдачі з апаратом Фобос-Грунт в 2011 році, Роскосмос висунув ряд додаткових вимог, в тому числі по масі місяцеходу, після чого Індія вирішила запускати апарат самостійно. Вітаємо це рішення, звісно. Для запуску апарату Індія планує використовувати власну ракету-носій GSLV.

Індійцям слід задуматися про перехід з мотоциклів на місяцеходи. Джерело: Xinhua/Alamy

Китай теж запустить свій зонд

У грудні, Chang’e-4 Китаю стане першим зондом, що націлений на зворотній бік Місяця. У рамках космічної програми ракета Long March 4C доставить супутник вагою 425 кг у визначене місце за 60 000 км від супутника Землі. Невже перша м’яка посадка на інший бік Місяця відбудеться?

In 2013, China’s Chang’e 3, deploying the Jade Rabbit rover, makes the first soft landing on the Moon since 1976. Chang’e 4 is set for lift-off in 2018
Chang’e 3 намагається доставити посилку. Джерело: CLEP/CNSA

Полювання на астероїди

В іншому місці Сонячної системи Японське аерокосмічне розвідувальне агентство керує переміщенням міжпланетної станції Hayabusa-2. Вона має досягати астероїда Рюгу до липня, Космічний зонд є апаратом з розмірами 1,5 на 1 на 1,6 метра, вагою 600 кілограмів.  Він приземлиться на астероїд в 2018 році і пробуде там півтора року. Наприкінці 2019 року він відправиться у зворотну дорогу і повернеться на Землю в 2020.

Hayabusa probe
“Сфоткала астероїд, поки не взяла з нього проби порід. Люблю його.” – передала міжпланетна автоматична станція. Джерело: JAXA

Osiris-Rex від NASA планує зістикуватися з астероїдом Бенну наприкінці 2018 року. Цей космічний об’єкт утворився близько 4,5 мільярдів років тому одночасно з Землею та іншими планетами в Сонячній системі. Він шириною всього 500 метрів і рухається зі швидкістю понад 100 000 кілометрів на годину. 

Інженери прилаштовують “руку” космічному апарату. Більше антропоморфності богу антропоморфності. Джерело: Lockheed Martin

(Nature, 2018)