Проект Саркосцифа: харківські дослідники вивчають поширення весняних грибів (терміновий)

Ліси вже потрішки заповнюються такими маленькими червоними ельфійськими чашами з гриба саркосцифи червоної (Sarcoscypha coccinea).

Світлина від Ботанік у кедах.

Каротиноїдні пігменти фарбують цей організм у червонястий колір і, як вважає, міколог Артур Буллер – ці кольори допомагають краще поглинати сонячне світло, швидше нагріватися та утворювати спори.

І, як нам стало відомо, є одне дослідження сракосциф, до якого запрошуються широкі кола дослідників природи

Ти чекав цього все життя! Із самого народження ланцюг випадкових подій вів тебе до цієї справи. Сили мікології покликали тебе. На брудних небесах з’явився гриб-сигнал! Це місто чекає на свого героя!

Харківські науковці запрошують тебе поринути у вир масштабних мікологічних досліджень!

Що за проект?

По осені настає весна, і в різних куточках України з-під землі лізуть вони. Кляті шапинки ельфів, осмотрофні ненажери з чашкоподібними плодовими тілами, не менш сумчасті, ніж кенгуру – саркосцифи.

Світлина від Довколаботаніка.
Фото з допису Юліани Лещенко в групі Гриби України

Далі нема сил рерайтити, тому зробимо вигляд, що взяли у дослідників інтерв’ю:

– Наразі відомо,що в Україні цей рід грибів представлений двома видами: Sarcoscypha austriaca та Sarcoscypha coccinea, які є дуже подібними як зовні, так і за мікроскопічних ознаками, мають багато перехідних форм і важко визначаються.

– Ми у Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна вивчаємо ці гриби на Сході України вже не один польовий сезон. Наразі виникла можливість прогнати зібраний матеріал через надзвичайно точний метод молекулярного розрізнення видів – PCR. Нас цікавить не лише, які саме види трапляються на території України, а й як вони поширені.

Саме тому ми потребуємо вашої допомоги. Разом ми можемо зібрати унікальний матеріал з усіх регіонів України. Будемо дуже вдячні, якщо Ви надішлете нам ретельно висушені зразки з Вашого регіону, разом з координатами місця знахідки та фото. У документах групи (http://bit.ly/3ckx1S0) ви можете знайти детальні інструкції щодо збирання, транспортування та висушування зразків.Будемо раді вашим знахідкам! – сказали Juliana Leshchenko та Oleh Prylutskyi (які, до речі, відкриті до всіх питань за цією темою)

Запрошуємо всіх відгукнутися на поклик мікологів! Ставай до лав світлих сил ситематиків та біогеографів.

Тривалість: рання весна 2020 року

Можлива участь: збір зразків саркосциф для молекулярного аналізу

Контакти: Juliana Leshchenko та Oleh Prylutskyi 

Проект “Мільйон статей для Української Вікіпедії” (терміновий)

Терміновий поклик Української Вікіпедії!

Відкладайте в бік голіварчики в мережі, пустопорожні балачки, шаблонні ігри та стереотипні серіали. Кинь своє дозвілля у горнило боротьби за україномовний енциклопедичний контент!

Світлина від Olexii  Kovalenko.

Яка мета?

Українській Вікіпедії залишилося створити менше 7 тис статей до того як вона увійде у коло обраних вікіпедій, які мають 1 мільйон статей. Ти ж хочеш, щоб наша Вікі перейшла у вищу лігу? То чому чекаєш?

До мене звернулась група ентузіастів, яка опрацювала світову базу грибів Mycobank і згенерувала 11 тисяч статей про роди грибів. Вони потехеньку заливають їх на сайт, але тепер настав час, коли ти вступаєш у гру. Саме час заточити мишку та змазати бойовим макіяжем клавіатуру – ти можеш долучитися до великої справи.

Як можна долучитися?

Наша Вікіпедія досягне позначки у мільйон статей у найближчі місяці (а, можливо, навіть 15 днів!). Щоб стати причетним до цієї науково-популярної звитяги – прямуй до порталу за посиланням https://forms.gle/DXz3idLG9yeRbixs9. Там ти отримаєш коротку інструкцію з завоювання світу, по роботі з файлами та 10 статей, які ти мусиш власноруч додати до фонду українських статей Вікіпедії.

Мало того, це ще й цікаво! Хто знає, які на тебе чекають гриби? Можливо, водні ? А що якщо це будуть химерні пожирачі інших грибів? А може це будуть гриби, які перетворюють мурах на зомбі? Не дізнаєшся – доки не заповниш форму!

І можливо саме твоя стаття стане мільйонною і увійде в історію!

Хижак Гокінга: твариноїдну рослину назвали на честь фізика

Обережно! Приберіть від екранів малолітніх комах та й мікроскопічних ракоподібних теж, адже сьогодні ми поговоримо про хижі рослини. Так, саме цих геніїв здебільшого мирного царства організмів, які на додаток до звичної малоцікавої дієти автофототрофного живлення споживають ласощі у вигляді тварин. Знову ця глюкоза на вечерю? Давай вже замовимо доставку мухи!

thumbnail
Хижа генлісея, але не така хижа, як ти Silva et al., 2020

Мисливці на одноклітинних тварин

Не всі хижі рослини мають зубаті «пащі», як у венериної мухоловки. Деякі настільки маскують свою м’ясоїдну натуру, що її достеменно довели лише в 90-х роках минулого століття. Хоча, якщо чесно, підозри про це були ще в Чарльза Дарвіна.

Маленькі та тендітні генлісеї – це не гроза району, не піранья потічка, не жах, що з мухобійкою летить на крилах ночі. Але тим не менше пальця до рота їм не клади, особливо, якщо він майже мікроскопічний.

thumbnail
Родинне дерево генлісей побудоване авторами на основі аналізу маркерів rps16 + matK Silva et al., 2020

Новий вид

На початку цього року було описано нову рослину з генлісеєвого братства Genlisea hawkingii . Розшукали її в національному парку Серра-де-Канастра на теренах Бразилії. Поблизу вологих місцин тропічної саванни й розташована його домівка.

Генлісея Гокінга – дитя тропічної савани Silva et al., 2020

Назвали рослину на честь Стівена Гокінга, видатного англійського фізика та космолога., чий життєвий шлях може бути символом незламності не лише для науковців, а й всіх людей.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Тендітна генлісея має фіолетові квіти, дрібні ніжно-зелені рослини, під якими ховається страшне. Білі мотузкоподібні структури пришвартовують корабель хижої рослини до гавані субстрату.

Типове оселище генлісеї Silva et al., 2020

Так і кортить назвати їх коренями, але ботаніки за таке відразу метафорично б’ють по губах – це не корені, а видозмінені листки, які в паспорті наукових термінів мають ім’я – ризофіли.

Ризофіли генлісеї Silva et al., 2020

Окрім прикріплення до субстрату на ризофілах формуються особливі щілини, які намагаються впіймати одноклітинних тварин. Пастка працює, наче турнікет в метро. Найпростіший організм поволі сунеться крізь нього, лагідні волоски нахилені в напрямку його руху та допомагають проникнути в порожнину ризофілу.

Якщо одноклітинна тварина раптом захоче вийти з цієї пастки назад, то назад її вже ніхто не випустить, адже волоски настовбурчені проти її руху. «Потяг далі не їде ! Станція кінцева!». Пухирці з травними соками й забезпечать для генлісеї мікроскопічний бенкет.

Підтримати риболовецькі ініціативи Довколаботаніки можна тут (5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika.

Наш телеграм: t.me/dovkolabotanika

Наш ютуб-канал: https://www.youtube.com/watch?v=do7BLCJ_AGo&t=2597s

Переможець Гранту Друзів Довколаботаніки – 2019: Юліанна Лещенко

Наш уповноважений довколаботанічний агент познайомився з ботанічним переможцем Гранту Друзів Довколаботаніки-2019 Juliana Leshchenko та передав 10500 Володимирів Великих. Цілий пакет, самі бачите!

Світлина від Довколаботаніка.

Слухати історії про життя харківського біофаку – це чудова терапія на фоні депересивного буркотіння про класичні кафедри та найзахопливіші науки цієї планети, ботаніку й зоологію, звісно!

Й також ми, задали 10500 різних питань молодій дослідниці. Деякі з них подаємо нижче.

– Як так сталося, що доля занесла тебе на наше дивне грантове змагання?

– Конкурс проектів привернув увагу своєю неординарністю та можливістю креативно оформити свою заявку. Сама боротьба була досить напружена, оскільки у конкурсі в тій самій секції брав участь також мій добрий друг.

– Чим ти загалом займаєшся, окрім того, що виграєш гранти на дослідження?

– Я навчаюся на 2 курсі університету.Тільки повернулася з польової практики. Мене найбільше цікавить біорізноманіття грибів та їх взаємозв’язки з фітоценозами.
У вільний час я займаюся науковою ілюстрацією, а нещодавно мені випала нагода ілюструвати науково-популярну книгу про українські ліси.

Мені подобається проводити час у експедиціях, оскільки ти не лише перевіряєш отримані з підручників знання, а й розширюєш їх, помічаючи все більше деталей та взаємозв’язків. Я завжди хотіла комбінувати дослідження природи з науково – популярним ілюструванням, тому для мене такі вилазки є досить важливими.

– Ну, й скажи щось круте про свій об’єкт дослідження.

– Ранньовесняні гриби можуть зацікавити не лише мікологів, оскільки ці види є досить помітними та вважаються індикаторами старовікових дібров, що може зіграти на користь виявлення цінних біоценозів, які мають важливе ландшафтне та екологічне значення, а відповідно – потребують охорони. Я щиро переконана, що у комплексі це ще й допоможе розвинути напрям громадянської науки та еко-освіти.

Світлина від Довколаботаніка.

До речі, цього року ми теж збираємо кошти на Грант Друзів Довколаботаніки – 2020

Завдяки анонімному внеску на нашому грантовому рахунку вже 3296грн. Щиро дякуємо за участь!

Нагадуємо, що ціль нашого першого етапу 21 000 грн. Впевнено прямуємо далі!

Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Про умови минулорічного конкурсу:http://bit.ly/2NOrcAF
Про склад ботанічного журі:http://bit.ly/2NNMWgg
Про склад зоологічного журі: http://bit.ly/2NMGRkT
Про ботанічні проекти, подані на конкурс: http://bit.ly/37g3SEq
Про зоологічні проекти минулого року: http://bit.ly/2U1z0nu

Про переможця в номінації “Зоологія” http://bit.ly/2vWqmNd]

“Прогулянка лісами” Білла Брайсона – розрубай цю книгу навпіл

Я в свою прогулянку лісами пішов першого січня 2019. Так, дегідратація, так hangover, так – чергова спроба зайти в новий цикл життя нашої планети, щоб щось тут змінити не на гірше. І от я подався в подорож. Сторінками книги. Й спочатку нічого не віщувало біди.

Світлина від Olexii  Kovalenko.
Пусковий майданчик атмосферної історії

Автор – чудовий Білл Брайсон. Жодних питань, крутий дядько. Назва «Прогулянка лісами: двоє лінюхів проти дикої природи» – потрясна, образна, близька кожному, особливо, якщо це все те ж перше січня і Вам важкувато покинути підлогу й дика природа навіть у вигляді кактуса на підвіконні Вас капець як лякає. Стиль – та просто ж закачаєшся!

Результат пошуку зображень за запитом Білл Брайсон
Білл та ще й Брайсон

Пристойний гумор, атмосферне занурення в історію, ботаніку, зоологію, геологію та екологію в кінці-кінців. Я все це до безтями люблю і здавалося, що це одна з найкращих книг в моєму житті.

Ми їхали на Різдво до міста, яке дало назву найкращому музичному гурту країни Пирятин Гурт та найгіршому сиру країни Пирятин (оціночне судження). Я нап’ялив на вуха навушники, щоб ніякий пасажир не завадив зануритись у мандрівку, але по факту всім заважав я сам – нестерпним реготом від читання найсоковитішої частини книги (спойлер – це перша половина й ні сторінкою далі).

У деяких місцях я впадав в істерику й дякую дружнім подачам по корпусу від представників своєї сім’ї. Нас не висадили під Яготином і це успіх.

А далі – хм… Складно сказати. Всі в захваті від цього твору, але як тільки головні герої звернули зі свого шляху для мене ця книга скінчилася. Я читав рецензії – «ця книга мотивує до… [і далі купа добірного пафосу]. Ні до чого вона не мотивує. Історія про двох крутих лінюхів, які стали слабаками – ой, вибачте. Я краще Дарелла з Формозовим почитаю й піду спати в копиці соломи за два кілометри від домівки. І сарказм, і іронія, і ненависний мені гумор падають до слідових концентрацій. Фінал – взагалі жерстяна шкарабанка! Аватар Білла Брайсона божеволіє від прагнення свого супутника прихопити в останній шматок походу 6 банок пива й робить з цього центральну проблему книги – о, ні, я цілком розумію, чому ви ніколи не пройдете цю стежку до кінця. Як на мене (кидайте вже ці кляті помідори) автор сам не пройшов цю дистанцію як письменник і його кінець книги – це типу ти вів екскурсію й в кінці кажеш «Ой, та пішли всі до дідька, в мене обідня перерва!».

Стосовно видання. «Наш формат» – наше все і ці закладочки є справжнім восьмим чудом та свідченням дії розумного задуму на цій планеті. Але переклад, вкотре для мене суперечлива річ. Тут у нас Димчасті Гори, а на наступній сторінці Смокі Маунтінз. В одному абзаці і ці ж Смокі Маунтінз, і Скелясті Гори.

Світлина від Olexii  Kovalenko.

Тут є зноска про те, як правильно перекладати латинські назви молюсків, а тут слово «сімейства» замість «родини», хоча в оригіналі, то взагалі «роди». Якби, хто не крутив, усі помилки зрозуміти можна, але «сімейства» – це гугл-транслейтний маркер того, що ти клятий зарозумілий перекладач, який гадки немає, в яку галузь заліз.

Світлина від Olexii  Kovalenko.

Насправді, якщо у Вас є сокира достатнього розміру – спокійно розрубуйте книгу на дві частини й перша полонить Вас повністю. Використовуйте силу інерції – й друга теж сподобається. Це шикарне історично-природниче полотно, що попсоване пліснявою автобіографічності.

Підтримати Довколаботаніку можна тут (5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika.

Наш телеграм: t.me/dovkolabotanika

Наш ютуб-канал: https://www.youtube.com/watch?v=do7BLCJ_AGo&t=2597s

Кілька епічних, тривожних та трішки наукових фотографій 2019 року

Жабка на лотосі

На перший погляд перед нами класична жабка-мандрівниця, яка використовує крапельку-лоукостер для свого пересування. Але реальність жорстка та повна розчарувань. Ми стали свідком видворення милого земноводного з листка водної рослини. Ця депортація відбулася під діями брутальних сил відомих як «Ефект лотоса».

Лотос (Nelumbo), а також красоля (Tropaeolum) та деякі інші рослини настільки не люблять приймати душ, що не змочуються водою. Особлива мікро- та навіть наноструктура поверхні листка змушує воду роздуватися від обурення та формувати кульки, які як справжнісінькі колобки починають свою втечу з вегетативних органів рослини. По дорозі вони прихоплюють усілякий бруд, десант бактерій, замаскованих агентів грибних хвороб та навіть жабок.

Феномен такої ультрагідрофобності був відомий жителям Азії ще в сиву давнину, що сприяло входженню лотоса до пантеону канонічних рослин з ореолом чистоти, який по цей день використовують в маркетингу виробники пральних засобів.

Пояснити ж таку суперздібність рослини змогли В.Бартлот та Н. Еглер аж в 1977 році, завдяки скануючій електронній мікроскопії.
До речі, «Ефект лотоса» є запатентованою торговою маркою, люди вкотре поцупили відкриття рослин собі. Мало того, ненависницькі настрої лотоса щодо води використовуються для створення супергідрофобних матеріалів. Тепер ми точно будемо захищені від нашестя маленьких жабок.

Фото: Navesh Chitrakar/Reuters

Китова в’язниця

Ця світлина врятувала життя полоненим морським ссавцям. Зйомка із дрона дозволила виявити білух (Delphinapterus leucas) та косаток, яких утримували в тісних водних в’язницях на території Росії. На них чекала сумна доля приносити веселощі відвідувачам розважальних парків в Китаї, куди їх готували для продажу.

Життя в неволі – далеко не казка, а для таких гігантів найчастіше це фільм жахів. У 60-90 % самців косаток розвивається колапс спинного плавника, їхня тривалість життя скорочується до 20 років. Поза межами тісних басейнів самці живуть в середньому 31 рік, а самки так всі 46 років. А максимальна тривалість життя окремих особин досягала навіть 80 років!

Існують щоправда й альтернативні погляди на утримання косаток в неволі. За даними Robeck et al., 2015 показники виживання касаток в дикій природі та в неволі знаходяться десь на одному рівні. Але не слід забувати, що у дикій природі ці тварини живуть соціальними групами та іноді пропливають до 160 км на день. Жодна калабаня аквапарку не компенсує ці мінімальні потреби. Тримання в аквапарках таких великих тварин з видатними розумовими здібностями виключно заради комерційної вигоди не виглядає як вчинок виду з видатними розумовими здібностями.

Білуха – це взагалі перший представник китових, якого почали тримають в умовах неволі. В штучних закритих водоймах вони розмножуються надзвичайно погано й більшість з них потрапляють в місця позбавлення волі шляхом вилову.

Канада заборонила цю практику в 1992 році й на трон головного поневолювача китових залізла Росія, яка в основному забезпечує апетити Китаю.

Світлина здійняла бурю в мережі та природоохоронному середовищі. Під тиском усіх, хто міг тиснути, водних ссавців звільнили з «китових тюрм» минулого місяця. Їх випустили назад у море після огляду фахівцями. Віллі нарешті вільний!

Фото: ITAR-TASS News Agency. 

Дерево-Тесла

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

У цікавезному фантастичному романі Дена Сіммонса «Гіперіон» описані дерева, які шмагають необачних гетеротрофних бідолах гілками з електричним струмом. Коли ми побачили цю фотографію вперше, то подумали, що перед нами кадр з екранізації вищезгаданого твору. Але ні!

Перед нами реальна фотографія, знята за допомогою довгої витримки 29 жовтня цього року. У цей час Калфорнію накривало пекельне простирадло пожежі Кінкейд.

Спалах, скоріш за все, спричинило пошкодження високовольтної лінії електропередач, потужний вітер роздмухав вогник до розмірів гіпертрофованого червоного півня площею у 315 квадратних кілометрів.

Це вогнище стало наймасштабнішим цьогорічним проявом каліфорнійських спонтанних пожеж. Обжинки вогню тривали два тижні й пошкодили 90 000 будівель, спричинили масову евакуацію населення та лишила 3 мільйони людей без енергопостачання. Шкоду ж для природних екосистем не виміряєш ніяким калькулятором.

Але на згадку про спопеляюче лихо нам лишилась ця болюче гарна світлина від Philip Pacheco, яку журнал Nature визнав однією з кращих наукових фотографій року.

Орангутан на лікарняному

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Малятко орангутана мужньо витримувало хірургічні маніпуляції. Для початку йому зробили рентген зламаної руки й саме це зображення ілюструє це повідомлення.

Примат на ім’я Бренда отримала пошкодження в індонезійському поселенні, де її нелегально утримували як домашню тварину, при чому судячи з пошкоджень про відповідальність за тих, кого приручили, колишні поневолювачі нічого не чули. Коли її знайшли представники реабілітаційного центру Бренді було три місяці. Можливо, вона є дитиною іншої особини цього виду Хоуп, яку відшукали в цьому ж регіоні за кілька днів до цього з 74 пошкодженнями від пневматичної гвинтівки.

Бренда – це суматранський орангутан (Pongo abelii), який має сумну славу одного з наймалочисельніших та найрідкісніших з орангутанів. Лише описаний у 2017 році тапанулійський орангутан (Pongo tapanuliensis) має меншу популяцію, яка нараховує аж 800 особин.

Pongo abelii мешкає лише на півночі острова Суматра. Самці цього виду мають потужні габарити – 1,7 м зросту та 90 кг ваги. Самки ж суттєво менші та висотою до 90 см з вагою до 45 кг. Таких розмірів суматранські орангутани досягають переважно на фруктовій дієті, в якій улюбленими стравами ж інжир та хлібне дерево. Хоча без доповнень у вигляді комашок, яєць птахів та невеликих хребетних не обходиться – орангутани обирають повноцінний раціон.

Ці тварини так вправно навчилися лазити по деревам, що зневажають ходіння по землі. Навіть воду вони з більшим задоволенням злизують з листків чи п’ють з дупел дерева замість спускання на ненависну поверхню землі до водойми. Сплять вони також у кроні дерев. Вираз «моє гніздо-моя фортеця» міг би стати девізом цих орангутанів, адже воно справді оберігає їх від надокучливих хижаків на кшталт тигрів.

Ці істоти також були помічені у створенні знарядь праці. Їхні гаджети не дуже високотехнологічні, але дієві. Це невеличкі гілочки дерева, часто загострені. Цими приборами орангутани дістають термітів з-під землі, розбивають бджолині соти та навіть їдять фрукти.

Наприклад, саме використання паличок для їжі дозволяє ласувати плодами рослин роду Neesia, які мають неприємні на дотик волоски довкола поживного насіння. Для таких харчових маніпуляцій використовуються шматки кори довжиною в 10 см й лише, коли плід буде очищений від дратівних волосків, орангутан переходить до бенкету.

Примати не викидають свої пристрої після використання. Вдалі моделі вони зберігають та користуються згодом усім цим набором інструментів.

Але ці милі та вмілі тварини знаходяться під загрозою зникнення. Найбільша загроза для орангутанів – це розвиток плантацій олійної пальми. Зведення корінних лісів перетворює тварин на безхатченків, які без прихистку дерев втрачають усі переваги своїх еволюційних пристосувань. Пальмова олія не так шкодить здоров’ю людей, як нещадна до дикої природи.

Браконьєрське полювання не є зараз поширеною практикою на Суматрі, хоча народність Батака їх по цей день традиційно вживає в їжу. Іноді на приматів полюють фермери, вважаючи їх шкідниками сільського господарства.

Ще одна проблема орангутанів – стрептококові інфекції, які нагадують ангіну у нас з Вами. Якщо з хвороботворними штамами в лісах Суматри тварини якось дають лад, то ті варіанти бактерій, які підхоплюють орангутани від людини часто стають невиліковними.

Зараз налічують 14,613 особин цього виду й боротьба за кожну особину важлива, адже орангутани цілком можуть стати першими приматами, які вимруть в новітній історії.

Фото:Sumatran Orangutan Conservation via ZUMA

Наче медом помазано

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.

Полювання за солодощами – відома традиція зимових свят. Вона не найкорисніша, звісно, адже так можна впіймати кілька сотень зайвих кілокалорій. Але на півдні Китаю тяга до десертиків може бути дійсно смертельно небезпечною!

На світлині Ви можете помітити двох сміливців, які пішли в хрестовий медовий похід проти гігантських бджіл Ápis dorsata. Хоча не такі ці комахи вже й велетенські – 16-20 мм, а от їхні чарунки з медом можуть досягати до метра в діаметрі та приховувати в собі до 40 кг меду.

Бджоли цього виду є видатними танцюристами. За допомогою своїх па вони вказують напрямок, якого слід дотримуватись, щоб знайти щось смачне, а частота звуків, які при цьому лунають вказують на те, наскільки важливий цей ресурс.

Оскільки солодке добро гігантських бджіл не захищено ніякими особливими оборонними конструкціями, то бджоли використовують широкий арсенал методів для охорони своїх солодких ласощів. Щоб віднадити ос гігантська бджола нагріває свою грудну частину тіла до 45 С та мчать обійматися з нападниками, для яких така теплота смертельна.

Іноді для розбійників влаштовують перформанси, як у вболівальників на стадіонах. Робочі особини в такт ворушать своїм черевцем, запускаючи хвилі у межах свого бджолиного натовпу. Такі страхітливі фігури лякають ос й тим лишається лише накивати своїми членистими п’ятами.
Коли до колонії вчиняє вторгнення щось посерйозніше, на кшталт пташки чи ось цих двох китайців, то вмикається система оповіщення всіх жителів бджолиної спільноти для легшого гуртового побиття «батька».

У кризовий момент бджоли стають неймовірно агресивними, тому цим еквілібристам з фотографії не позаздриш. Але не позаздриш і бджолам, популяції яких стають все меншими через масове використання пестицидів та масове зведення природних лісів.

Фото: Kevin Frayer

Переможець Гранту Друзів Довколаботаніки у 2019 році – Олексій Дубовик

Довколаботаніка провела церемонію віртуального нагородження переможця Гранту Друзів Довколаботаніки. З ботанічною частиною ми розквитаємось 16 липня, а з зоологічною вже впорались. Отже, ще раз вітаємо проект Oleksii Dubovyk, який і отримав наш мікрогрант. Ми навіть провели інтерв’ю з переможцем, доки це не стало мейнстрімом.

Світлина від Довколаботаніка.

Вітаємо, з перемогою. У Вас справді крутий проект. Але в ньому все ж був один суттєвий недолік.

– А я ж серйозно думав про оксиморон в заявці. Але дедлайни – підла штука.

Що хорошого чи поганого скажете про конкурс?

– Конкурс насправді чудовий, сама ідея класна. Ще минулого року пожалкував, що не звернув уваги на нього, бо коли стали з’являтись на сторінці Довколаботаніки пости про цей грант, я навіть дещо скептично на це дивився. Цей рік виявився для мене щасливішим: знайома аспірантка-батрахологиня вельми ефективно копала мене в каудальну частину спини, щоб я подав заявку.

Як вважаєте, є якийсь сенс у подібних ініціативах?

-Для студентів-польовиків, як на мене, в умовах нашого академічного середовища, подібні мікрогранти просто життєво необхідні. А що ж робити, коли шансів виграти Руфорд-чи-ще-якусь-бздуру майже нема, університет заледве дає гроші на відрядження на конференції, а про Президентський фонд відомо тільки, що на нього витратили багацько грошей і толкові науковці чомусь від цього не в захваті. Ну, а на простому ентузіазмі не кожен захоче робити толкове дослідження, простіше вже на касу в МакДональдз.

Наскільки Ви задоволені оцінками, які Ви отримали від наших чудових суддів?

-От через те і відчуваю деяку провину – я ж не єдиний учасник конкурсу, а інші заявки доволі непогані.

І зізнавайтеся вже. Які Ваші плани на майбутнє?

-Наукові плани – закінчити обліки гніздової фауни цього року і сісти за якусь толкову статтю (може, декілька) з цього приводу. Ціле літечко попереду, заважає лише вступ до магістратури і прокрастинаційні нахили.

А, що якщо чутки не брешуть і “Winter is coming”?

-Взимку хочу таки спробувати перейти на дослідження поведінки птахів на годівницях etc. – все те ж саме, що описував в заявці. Щодо кільцювання – модельний об’єкт ніби є, кільця, може, і купляти не доведеться (тривають переговори з нашим Державним природознавчим музеєм). З місяць тому з’явилась ідея мітити дроздів чорних ще й радіотрекерами, але я у мами не інженер, а радіотехніки кажуть, що коштуватиме подібне дорого. Коротше, буде видно: ідей в мене багато, питання лише у виконанні.
От тільки гризе мене питання, як же Друзів Довколаботаніки в Acknowledgements писати?

Називайте нас Президентський фонд підтримки науки.

До речі, цього року ми теж збираємо кошти на Грант Друзів Довколаботаніки – 2020

Завдяки анонімному внеску на нашому грантовому рахунку вже 3296грн. Щиро дякуємо за участь!

Нагадуємо, що ціль нашого першого етапу 21 000 грн. Впевнено прямуємо далі!

Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Про умови минулорічного конкурсу:http://bit.ly/2NOrcAF
Про склад ботанічного журі:http://bit.ly/2NNMWgg
Про склад зоологічного журі: http://bit.ly/2NMGRkT
Про ботанічні проекти, подані на конкурс: http://bit.ly/37g3SEq
Про зоологічні проекти минулого року: http://bit.ly/2U1z0nu

Геном індійської кобри підказав рецепт її отрути

Уже 100 мільйонів років тому змії були звичайними мешканцями нашої планети. У ході своєї еволюції вони зробили ставку не на тендітні кінцівки, а на старе добре повзання.

Скоротивши бюджет на кістках, деякі представники цих рептилій у таємних лабораторіях свого тіла розробили хімічну зброю – смертоносну отруту для знищення здобичі. З приблизно 3000 сучасних видів змій – 600 отруйні.

Людина – здобич?

Людина на щастя не входить до раціону повзучих рептилій. Але випадковий напад змії може спричинити значні неприємності. У бетонних джунглях складно зрозуміти, які небезпеки чекають на людей у джунглях справжніх, але щороку фіксують близько 5 мільйонів укусів людей отруйними зміями, а разом з тим 400 000 ампутацій та більше, ніж 100 000 смертей. Причому, більш ніж 46 тисяч летальних випадків трапляються в одній лише Індії.

Саме в цій країні висока щільність сільського населення поєднується з наявністю смертельно небезпечної четвірки змій, серед яких найвідомішою є індійська кобра.

Indian cobra (Naja naja).
Індійська кобра – одна з представників смертоносної четвірки. Джерело: Allison Bruce

Перша карта геному

У багатьох людей навіть серце завмирає при згадці цієї невимовно гарної, але смертоносної рептилії. Перша карта геному індійської кобри розкриває всі карти стосовно того, що ж робить її однією із найнебезпечніших тварин у світі.

Сомасекар Сешагірі з Науково-дослідної установи SciGenom в Бангалорі, Індія, та його колеги проаналізували матеріал з 14 видів тканин індійської кобри (Naja naja).

Як Попелюшка, яка демонструвала видатні навички в сортуванні круп, так і науковці з-поміж мережива некодуючих послідовностей виокремили 23 248 генів, які приховують інформацію про будову білків.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.
Коктейль зміїної отрути. Nature Genetics

Вчені приділили особливу увагу тим частинам ДНК, які особливо активно працюють в отруйних залозах змії. Саме тут вдалося знайти 19 генів, які, на думку дослідників, є ключовими для токсичності отрути. Науковцям навіть вдалося знайти не лише рецепт, а й готові страви, які закодовані інструкціями в геномі. Майже всі білки окрім трьох тепер відомі.

У цих даних є важливе значення. Розшифрування «книги рецептів» зміїної отрути надасть змогу створити дешевші та ефективніші антидоти проти укусів індійської кобри. Компоненти смертельного коктейлю та наслідки, які викликають його окремі інгредієнти, Ви можете побачити на світлині. Не використовуйте цей рецепт вдома!

Suryamohan, K., Krishnankutty, S.P., Guillory, J. et al. The Indian cobra reference genome and transcriptome enables comprehensive identification of venom toxins. Nat Genet52, 106–117 (2020). https://doi.org/10.1038/s41588-019-0559-8

Про змій ми не скажемо ні слова на нашій лекції “Ботанічні підсумки 2019 року: https://www.facebook.com/events/466890113987152/

Наша найближча лекція “Мандри на “Біглі” уже цієї неділі: https://www.facebook.com/events/587899105387985/

Підтримати Довколаботаніку можна тут (5168 7573 9483 8249 О. Коваленко), або ж на Патреоні: www.patreon.com/dovkolabotanika.

Наш телеграм: t.me/dovkolabotanika

Наш ютуб-канал: https://www.youtube.com/watch?v=NOCX8lPr7uI&t=4414s

Зоологічні проекти досліджень, які змагалися за Грант Друзів Довколаботаніки-2019

Проектів з зоології було 5. Давайте вже поглянемо на те, що ж там пропонували дослідити учасники змагання:

Проект 01. Шипшина Лідія Володимирівна

Назва: «Мартин звичайний (Larus ridibundus) в Україні (стан гніздового угруповання, чисельність, просторово-часовий розподіл протягом річного циклу).

Коротка витримка з тексту проекту:

Мартин звичайний (Larusridibundus) є одним з найбільш розповсюджених видів серед гідрофільних птахів континенту, він зустрічається майже на всій території України, є важливою ланкою у трофічному ланцюзі водних та навколоводних екосистем. Вивчення поширення, чисельності, ступеня синантропізації, аналіз просторово-часового розподілу протягом річного циклу відповідно до даних, отриманих шляхом кільцювання, є актуальними на даний момент.

Планується проведення кольорового мічення звичайного мартина. Успішним прикладом застосування пластикових кольорових кілець є кільцювання мартина жовтоногого (Larus cachinnans), здійснене на Кременчуцькому водосховищі у 2009-2010 рр. Ця робота продемонструвала високу ефективність кольорового мічення у порівнянні з кільцюванням звичайними металевими кільцями. Проте для застосування такого методу треба враховувати ряд етологічних та екологічних особливостей виду. Птахи мають підпускати людей на достатню відстань, щоб можна було зчитати код з кільця, місця проживання тварин повинні бути доступними для досліджень та постійних спостережень. Звичайні мартини є досить вдалим вибором – вид відрізняється порівняно високою чисельністю, колонії розташовані у доступних місцях, птахи досить близько підпускають до себе людей, до того ж часто обирають території, розташовані поруч з людськими поселеннями. Тому є досить висока імовірність того, що кольорове мічення звичайного мартина буде ефективним для запланованих досліджень.

Для встановлення чисельності виду, просторового розподілу на території України та простеження динаміки цих показників необхідним є проведення регулярних обліків на ділянках, де за інформацією, отриманою шляхом власних спостережень і опитування орнітологів та бьордвотчерів, розташовуються колонії звичайного мартина.

Після локалізації колоній звичайного мартина на обраних ділянках варто встановити їх чисельність та спостерігати надалі за її динамікою. З метою підвищення ефективності кільцювання необхідно використовувати як кольорові пластикові, так і стандартні металеві кільця. Надалі, після надходження інформації про реєстрацію закільцьованих мартинів та даних, отриманих шляхом анкетування, можна буде розпочати аналіз та почати пошук відповідей на поставлені питання.

Також є необхідність розробки електронної карти, що передбачає створення бази даних для фіксації отриманої інформації та цифрової карти на її основі для наочного викладення результатів та аналітичної роботи.

У подальшому на основі отриманої інформації необхідно з’ясування особливостей просторових переміщень птахів, пов’язаних з міграціями молодих птахів, з вибором місць для гніздування, міграцій та зимівель, встановлення географічної приналежності птахів, що мігрують та зимують в Україні, виявлення імовірних чинників, що впливають на вибір птахами місць для переміщень, зупинок, розмноження та зимівлі з метою збереження та подальшої охорони зазначених місць.

Світлина від Довколаботаніка.

Проект 02. Шоміна Поліна Ігорівна

Титульна установа: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Проект автора дуже лаконічний, тому ми подамо його у повному обсязі:

Об’єктом нашого дослідження вже протягом трьох років є представниками роду Carassius. Одним з видів є червонокнижний C. carassius, чисельність якого почала різко падати у другу половину ХХ ст.

Це пов’язують з проникнення в водойми карася китайського (C. auratus) і C. gibelio. У цих видів багато ознак перекриваються і для ідентифікації необхідно використовувати набір ознак, хоча і це не дає 100% гарантій правильності визначення, так як ці види здатні утворювати гібриди.

Публикацій по данной тематиці неьагато і вони протирічать одна одній. За межами нашої країни зустрічаются, в основному, генетичні дослідження. У той час як в Україні – морфологічні.

Метою роботи є вивчення видового складу та структури популяцій риб роду Carassius в Харківської області. Для цього ми плануємо об’єднати два цих методи (морфологічне опис і подальші статистичні аналізи вивчення мітохондріальної ДНК). Цим літом ми плануємо розширити дослідження і охопити всю Харківську область.

Світлина від Довколаботаніка.

Проект 03. Дубовик Олексій

Титульна установа: Львівський національний університет імені Івана Франка

Назва: Фактори формування структури населення дендрофільних птахів

Містобудівні практики багатьох європейських міст передбачають розвиток і розбудову «екологічного каркасу» міста; Львів не є виключенням, Генеральний план розбудови міста до 2025 року також передбачає створення своєрідної екологічної мережі – сукупності open urban space. Тільки от халепа: структурні зв’язки елементів міських екосистем не те щоб дуже добре вивчені, тому подібні аспекти планування містобудівних стратегій, зазвичай, носять лише декларативний характер.
Мета: з’ясувати фактори середовища та можливі міжвидові взаємодії, які впливають на структуру населення дендрофільних птахів в екосистемах з різним рівнем антропогенного навантаження.

Завдання:
 з’ясувати фактори середовища, які впливають на загальну структуру і видовий склад населення дендрофільних птахів в зимовий та гніздовий
період в зелених зонах міста Львова та лісових масивах Розточчя й Львівського Опілля;
 з’ясувати фактори середовища, пов’язані з чисельністю і домінуванням найбільш поширених дендрофільних видів птахів в зимовий та гніздовий періоди;
 в загальній структурі даних описати взаємозв’язки між чисельністю різних видів птахів в зимовий та гніздовий періоди, що може вказувати на екологічні взаємодії окремих видів птахів;
 пошук та охорона (ну, повідомлення до Департаменту екології та природних ресурсів ЛОДА, Управління лісового та мисливського господарства, відповідних лісгоспів з вимогою створення охоронних зон) гнізд рідкісних видів птахів;
 з’ясувати вплив штучної підгодівлі на структуру населення зимових птахів, утворення ними зимових зграй, спостереження міжвидової та внутрішньовидової агресії на пунктах підгодівлі;
 поширення інформації про правильне підгодовування птахів в міських парках, збір інформації (анкетування) про види птахів, які годуються взимку на годівничках в місті;
 започаткувати дослідження просторової динаміки міських популяцій окремих видів дендрофільних птахів Львова (з блекджеком і кольоровим міченням).

Світлина від Довколаботаніка.

Проект 04. Отряжий Павло

Титульна установа: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

Назва: Морфо-анатомічне дослідження викопних справжніх тюленів східного Паратетісу з Міоцену

Хоча наявність тюленів на півночі Чорного моря у наш час під великим питанням, у давні часи на території України та суміжних територіях мешкало щонайменше 5 видів справжніх тюленів. Тут вони зазнали розквіт 5 млн років тому і були якщо не володарями, то князями східного Паратетісу. Але на жаль, сьогодні дуже мало українських науковців звертають свою увагу на цю величаву групу ссавців, хоча вірогідність знайти та описати нові види є дуже великою.

Метою роботи буде опис ще неописаних залишків тюленів, у тому числі черепів та порівняння їх морфології з вже знайденими рештками. Де ж шукати рештки? Їх залишки дуже поширені на півдні України та на суміжних з Україною територіях.

У дослідженні будуть використані рештки з музеїв України та майже безкінечна колекція у краєзнавчому музеї міста Кишинів, саме з цією колекцією і буде проведена більша частина дослідження. До Кишинівської колекції також належить унікальний, ще не препарований череп і не описаний череп тюленя. Чи належить цей череп новому виду? Скоро дізнаємось! Результати можуть бути запроваджені у популяризації розвитку Української фауни, особливо тюленів.

Світлина від Довколаботаніка.

Проект 05. Марковська Оксана

Титульна установа: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

Назва: Видовий склад та сучасний стан популяцій мікромамалій Харківської області

Актуальність:
• Гризуни є резервуарами та господарями для багатьох вірусів та бактерій (геморагічної лихоманки з нирковим синдромом, лімфоцитарного хоріоменінгіту, сказу, лептоспірозу, бартонельозу, тифу, таксоплазмозу, трипаносомозу), також, є носіями ряду гельмінтозів, якими може заражатися і людина, таких як ехінококоз, теніоз, трихінельоз, шистосомоз, філяріаз, опісторхоз. На гризунах також паразитують і блохи, які переносять декілька бактеріальних патогенів (наприклад, чуму), а також трипаносом. Гризуни важливі як господарі для личинок та німф кліщів, наприклад, для розповсюдженого в нас Ixodes ricinus, а також слугують резервуарами для таких кліщових захворювань як бореліоз, гранулоцитарний анаплазмоз, кліщові ріккетсіози, бабезіоз. Тому гризуни виступають ключовими гравцями в річному циклі ряда важливих захворювань і мають неабияке санітарно-епідеміологічне значення.
• Гризуни забезпечують значну частину доступної біомаси споживаної хижаками і можуть впливати на структуру та склад рослинних спільнот, беручи участь в розсіюванні насіння, знищуючи молоді саджанці, зменшуючи таким чином надмірні сходи.

Мета роботи: оцінка видового різноманіття мишовидних гризунів та мідиць Харківської області і моніторинг їх чисельності у різних біотопах.
Завдання:
• визначити сучасний видовий склад мікромамалій Харківської області;
• вивчити динаміку популяцій та біотопічний розподіл мікромамалій в лісостеповій та степовій природних зонах Харківської області;
• вивчення біологічних особливостей видів мишовидних гризунів та мідиць.

Методи:
Протягом 3 років я працюю за методикою обліку на пастко-лініях, а також, минулого року почала використовувати ловчі циліндри. Маю на меті спробувати облік ловчими канавками і парканчиками. Все це методи відносного обліку і зазвичай за таких умов відлову тваринки в пастках гинуть. Хотілося б спробувати методи абсолютного обліку, як то облік чисельності за допомогою мічення тварин та виявлення їх індивідуальних ділянок. Цей метод потребує так званих «живоловок», а не звичайних пасток Геро. Також, цей метод дав би змогу досліджувати види-двійники, з подальшим дослідженням за допомогою каріоаналізу, бо, як виявилося, зі зразками з мертвих тваринок цей аналіз не працює. Ще, можна було б досліджувати харчування гризунів та прогнозувати їх приуроченість до певних оселищ.

Світлина від Довколаботаніка.

До речі, цього року ми теж збираємо кошти на Грант Друзів Довколаботаніки – 2020

Завдяки внеску Олени Буруль на нашому грантовому рахунку вже 3096грн. Щиро дякуємо за участь!

Нагадуємо, що ціль нашого першого етапу 21 000 грн. Впевнено прямуємо далі!

Якщо хочеш допомогти майбутнім вченим-зоологам та ботанікам – ми приймаємо вклади 5168 7573 9483 8249 (О. Коваленко). Відзначайте в примітках, будь ласка, що це на грант. Якщо хочете лишитись анонімним – вкажіть це також.

Про умови минулорічного конкурсу:http://bit.ly/2NOrcAF
Про склад ботанічного журі:http://bit.ly/2NNMWgg
Про склад зоологічного журі: http://bit.ly/2NMGRkT
Про ботанічні проекти, подані на конкурс: http://bit.ly/37g3SEq