Вчені шукають спосіб врятувати маслини

 

Смертельна бактерія стала спустошувачем оливкових садів Італії. Вчені шукають способи порятунку цих рослин у майбутньому.

Оливки в популярній культурі

Існує простий спосіб визначити на скільки Ви молодий душею та тілом. Це оливки. Любов до плодів маслинового дерева – це однозначний критерій поважного дорослішення.

Світлина від Довколаботаніка.

Але світ дорослих окрім того, що нудний та позбавлений  мрій (ми точно не знаємо, але боїмося), він ще й хижо дивиться на все, що Ви посміли полюбити.

Оливкова загроза

Зокрема, його посіпака  бактерія Xylella fastidiosa знищує оливкові гаї на півдні Італії. Скоріш за все цієї країни їй виявиться замало, тому сміливо вішайте  білі прапорці на свої домашні оливкові дерева. Великий похід на Європу почався. Не будемо тішити надією – мікроорганізм смертельний та невиліковний для маслин.

Результат пошуку зображень за запитом "xylella fastidiosa olive italy"
Маслиновий гай після бактеріального ураження. Джерело: Agricore

Нова надія

Невже все пропало й солянка та сухе мартіні лишаться без цих милих маринованих кістянок. Супергерої зі Всесвіту Марвел Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії в м. Іспра (Італія) так не думають.

Пабло Зарко-Теджада та його колеги дослідили 15 оливкових гаїв, використовуючи літак, що містив як тепловізор, так і гіперспектральний датчик, який здійснює виміри високої роздільної здатності у широкому діапазоні довжин хвиль.

Така система виявляє біохімічні та фізіологічні зміни, які можуть вказувати на початкові етапи захворювання на деревах. Раннє діагностування може допомогти обмежити поширення інфекцій, – говорять автори.

Nature Plants (2018)

 

Що коїться в кишечнику ланцетників?

Напівпрозорі морські істоти ланцетники до цього часу лишаються загадковими. І хоча саме з них ми розпочинаємо вивчення типу Хордових, а їхня будова та особливості фізіології здаються нам не складнішими за апельсин – все ж ці крихітки знову нас здивували.

Якийсь дивний чай цього разу. Джерело: yaodongxue

Як вони це роблять?

Величезна кількість їхніх сусідів по океану від морських їжаків до синього кита перетравлюють їжу відомим для кожної людини способом – щедро заливають часточки їжі в травному тракті ферментами та всмоктуюють поживні рештки. Але вчені вже давно підозрюють, що невеликі ланцетники володіють іншим механізмом травлення.
Zuhong Lu в Південно-Східному університеті в Нанкін, Китай, та Jun-Yuan Chen з Інституту палеонтології та геології Нанкіна та їхні колеги дослідили одного з ланцетників, а саме Branchiostoma belcheri. Цю тварину перевели на контрольовану веганську дієту з водоростей. Новітні методики для підготовки тканин організму до мікроскопії допомогли їм підтвердити, що окремі клітини оточують водоростеві клітини та поглинають їх цілком. Такий спосіб живлення відомий під назвою фагоцитоз і його прихильниками є всім відомі одноклітинні організми – амеби.

Figure 6.
Стрілочки вказують на клітини водоростей, які потрапили в підсупну пастку фагоцитозу. Джерело: DOI: 10.1098/rspb.2018.0438

У ситому тілі здоровий дух

Команда вчених також встановила, що у ланцетників, які добре поїли, у травних клітинах активуються гени імунної відповіді. Скоріш за все, це допомагає ланцетникам боротися з бактеріями та іншою шкідливою їжею, яка потрапила ненароком всередину організму.
DOI: 10.1098/rspb.2018.0438

Користь та шкода від пляшкових гарбузів

Родичі гарбузові (Cucurbitaceae) приховують від нас безліч сюрпризів. Наприклад, коли хтось українською мовою скаже Вам слово «тиква» – не спішіть вправлятися в лінгвістичних повчаннях. Цілком можливо, що співрозмовник мав на увазі представника роду Lagenaria. Ці рослини відомі під різними назвами – індійський кабачок, китайський огірок, пляшковий гарбуз, тасманійський біб та ще кілька десятків оригінальних назв. 

Lagenaria siceraria-IMG 4607.jpg
Не твій, ось ти й бісишся. Джерело: C T Johansson

Відкривач Америки


Люди так давно вирощують тикву, що не зовсім певні, де цю рослину зустріли вперше. Більшість дослідників вважають, що походить вона з Півдня Африки. У 2004 році було знайдено дикі популяції пляшкового гарбуза у Зімбабве [Decker-Walters, Deena S; Wilkins-Ellert, Mary; Chung, Sang-Min; Staub, Jack E (2004)]. Але ще в доколумбову епоху цю рослину вирощували в Новому Світі, тому перед нами ще один кандидат на відкриття Америки. Спочатку вчені підозрювали, що цей мандрівник подорожував морем з Африки. Цю схему подорожі розкритикували у 2005 році, оскільки археоботанічна розвідка вказувала на те, що американські тикви більше споріднені з азійськими зразками, ніж з африканськими [Erickson, D. L; Smith, B. D; Clarke, A. C; Sandweiss, D. H; Tuross, N (2005)]. Всі підозри на поширення рослини впали на палеоіндіанців та їхні емігрантські настрої в кінці льодовикового періоду.
«Якби не так!» – сказали генетики, які опублікували у 2014 році дані з дослідження всього геному включно з плазмідами. Вони дійшли висновку, що американські зразки найбільш тісно пов’язані з дикими африканськими варіантами і могли проникати океаном багато разів [Kistler et al, 2014].

Фамільний сервіз з пляшкового гарбуза. Джерело: Rik Schuiling / TropCrop-TCS

Припиніть їсти задні  частини огірків!

Молоді плоди рослини, що мають чудовий смак і дуже високі дієтичні якості, ідуть в їжу. Зрілі плоди використовуються для виготовлення посуду і сувенірів.
Як всі представники Cucurbitaceae, гарбуз містить кукурбітацини, які є досить токсичними сполуками і можуть викликати виразку шлунку. Пам’ятайте, якщо певні соки корисні – це не означає, що варто чавити й безконтрольно пити сік з усього підряд. Відомі кілька смертельних випадків від такого дієтичного харчування й особливо небезпечно маскувати смак пляшкового гарбуза іншими соками, адже тоді неможливо розпізнати надмірну гіркоту сировини.

Конкурс польових фотографій «Рослини проти ботаніків»

Довколаботаніка та Андрій Новіков
оголошують конкурс фотографій
«Рослини проти ботаніків»

Організатори:
Довколаботаніка – ботаніка постмодерну, рефлексії по індексу Гірша та пристрасті по актуальності твоєї роботи.
Андрій Новіков – біоморфолог, систематик, автор нашого улюбленого підручника з ботаніки та творець настільної гри «Ботобатл».

Що за конкурс:
На конкурс чекаємо кумедні, психоделічні чи надзвичайно сумні фотографії зняті під час польових досліджень. Наявність рослин та ботаніків на світлинах не обов’язкова, тому якщо Ви польовик-зоолог, вірусолог, мікробіолог чи мандрівний філософ, то ласкаво просимо до нашого фотобатлу. Ви можете опублікувати фотографію на своїй сторінці з гештегами#ботобатл та #довколаботаніка й скинути нам на неї посилання. Можна прислати фото безпосередньо нам на сторінку чи на адресу corydalis@ukr.net. 3 переможці визначаться за кількістю вподобань світлини.


Що отримають переможці:
Кожен переможець отримає примірник настільної гри «Ботобатл: засади Карпати» від Андрія Новікова та символічні бонуси від Довколаботаніки. Тепер, коли Ви будете проводити години за ігровим столом – Ви ще й вивчаєте ботаніку, а не лише розважаєтесь. Саме це можна бути сказати науковому керівнику.
Терміни:
Змагання розпочинається просто зараз, а його підсумки будуть оголошені 1 липня цього року.

Учасник 1

Не пройшло й години як ми маємо першого учасника!. Ним став Oleksandr Kovalchuk (на фото скоріш за все не він ). І ця світлина дихає історією. Вона відносить нас у Одеську область, де на узбережжі лимана працювала команда палеонтологів. Вони перемивали породу з кістками у воді, як раптом почали відчувати нестерпне поколювання в районі ніг. Чуття науковця не підвело – підступними винуватцями подразнень больових рецепторів стали креветки у збаламученій воді. Вони використовували для цього свою суперзброю – гострячки на кінцях карапаксу. Але команда українських палеонтологів скористалася своїми еволюційними перевагами, а також ситом фракційним алюмінієвим й відловили цих істот. Додавши кілька тисяч спецій науковці відварили їх та брутально споживали разом із панцирем. І лише чеський колега гидував стравою, апелюючи тим, що істоти мертві й його добові більші за 30 грн.
Підтримуємо історію та фото вподобаннями!

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1618491241581961/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 2

Мало хто знає, але Yanenko Vadym – не лише палеонтолог, зоолог, палеоозолог, а й фахівець у інших галузях біологічних наук. На світлині ми бачимо перевтілення на міколога, а саме на знавця гастероміцетів. У руках автора знаходяться закриті плодові тіла Calvatia gigantea. Й так, ці футбольні м’ячі можна їсти, лише врахуйте, що під час приготування їхній обсяг зменшиться з рівня дисертації до рівня автореферата. У складі гриба є антисептичні речовини, через що його раніше збирали перед битвами у Британії. Ну. а наша задача – зібрати побільше вподобань під цією світлиною.

#ботобатл #довколаботаніка #рослини_проти_ботаніків #учасник_2Вітаємо учасника №2. Мало хто знає, але Yanenko Vadym -…

Опубліковано Довколаботаніка 21 травня 2018 р.

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 3

Tarasenko Marian пропонує нам світлину з захопливої експедиції маленького сонеподібного гризуна (ми зовсім невпевнені ). Можливо, це вовчок і він допомагає висаджувати яйця якогось загадкового птаха. Ми ж пропонуємо підтримати автора вподобаннями.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1618535058244246/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 4

Oleksandr Kovalchuk продовжує знайомити нас з польовими буднями палеонтологів. Цього разу головний герой світлини вибирав кістковмісну лінзу (прошарок пісків і гравелітів лінзовидної форми – можете погуглити, як вони формуються). Оскільки він економив дорогоцінний час в експедиції (за неофіційною версією йому ж було ліньки махати лопатою). то він в порушення усіх норм техніки безпеки саперною лопаткою вибирав породу з дорогоцінними зубами. Врешті скінчилися мішки, а лінза не скінчилася… то породу доводилось набирати в кишені. Обличчя героя світлини приховане спеціально, щоб відповідальна за техніку безпеки особа в його установі не впізнала зловмисника.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1618538661577219/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник-5

Учасник № 5 – Yanenko Vadym (на фото зліва) передає детальні інструкції щодо того, кому надіслати повістки в аспірантуру (фото в кольорі).

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1619256268172125/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 6

Два поки що найактивніші учасники фотобатлу на одній фотографії, тому підтримуємо світлину влодобаннями відвічі активніше. Усі ж лайки підуть в заліковку Oleksandr Kovalchuk. Психоделічна картина зображає двох старателів, що добувають безцінні ресурси викопних решток на одній з планет у цій частині Галактики. Як стверджує конкурсант ця поза двох дослідників є відсилкою до підтипу Crustacea, в якому й знаходиться українська наука.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1619260688171683/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 7

На цій світлині Yanenko Vadym демонструє класичне українське прислів’я – Краще підорлик у руках, чим Falcon Heavy у небі.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1619266151504470/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 8

Настав час для учасника під ювілейною цифрою 8. Це Oleksandr Kovalchuk та його фото “Помічниця”. Тепер ми знаємо, що за цими статтями у фахових журналах стоять прості дівчатка, які й добувають дослідникам матеріал. Насправді історія цієї фотографії з гірким присмаком. Вмикаємо пряму мову: “Ми були минулого року в експедиції біля м. Василівка Запорізької обл. стояли табором на березі р. Карачокрак (впадає у Каховське водосховище). Поряд постійно тусувалися місцеві та гості міста (недалеко – один із пляжів). Одними з таких відпочиваючих були батькі цієї Даші та власне вона сама. Дуже прикольне, безпосереднє дитинча, скрізь пхало свого носа. Допомагала нам не тільки насипати породу для промивки в сита, але й перебирала матеріал (але з обов*язковою умовою, що все знайдене залишить собі). Леонід Іванович казав їй: “Привіт, козявка!”, а вона у відповідь: “Сам ти козявка!”. Коротше, від неї не було спасу))) Шкода, що на її короткий вік (здається, 4-4,5 роки) вже випало чимало випробувань, серед яких війна та переїзд. До дитини нікому не було особливого діла, тому ми займалися її вихованням, себто були няньками. Насамкінець татко попросив у нас 200 грн (“до вечора”) і відтоді ми його не бачили.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1619269521504133/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 9

Yanenko Vadym демонструє ще один знімок сови з казкової Рівненщини та провокує хвилиночку добрих заздрощів до орнітологів.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1619273534837065/?type=3&theater

Учасник 10

Інколи серед об`єктів дослідження повинні з`являтися герої, які б захистили їх від наших загребущих лап. На фото ящірка артвінська (Darevskia derjugini) мститься бісовому хомосапіенсу за всі відірвані хвости побратимів та нахабне фотографування без згоди! На Кавказі навіть ящірка може видати на горіхи, якщо без її згоди зайти на її територію. Безіменні герої світу рептилій, на яких ми заслужили! Автор – Aleksey marushchak.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1619338218163930/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 11

Іноді в експедиціях робиш поворот не туди… й знаходиш культові споруди давніх часів. Mia Savchenko показує артефакти колишніх цивілізацій.

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 12

Ще одна світлина Yanenko Vadym, на якій ми бачимо його спробу зібрати орнітологічну Рукавичку Нескінченності. Два елементи вже у нього. Й хто знає, що буде далі?

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1621741057923646/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 13

Довколаботаніка змушує піднімати фотоархіви з поїздок і згадати “дела минувших дней”! Dasha Shyriaieva як заправський Доктор Хто повернулась у квітень 2017, експедицію з Віталій Коломійчук до Приазов’я. Машина значною мірою полегшує переміщення своїх пасажирів, доки не втомлюється та починає вимагати зворотнього – щоб пасажири переміщували її!

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1621764767921275/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 14

Скоріш за все в орнітологів навіть у паспорті фотографії разом з пташкою в руці. Yanenko Vadym, це справді так?

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1622302334534185/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 15

Dasha Shyriaieva атмосферно занурює нас у світ польових досліджень.
Серпень 2017, експедиція до НПП Бузький Гард. Середньодобові температури близько +30, інші умови також на межі виживання, мета – картування місцезростань рідкісних видів в зоні проектованого затоплення Олександрівським водосховищем. У складі команди ботанік, ГІС-фахівець (в минулому зоолог), інженер-проектувальник (останній за сумісництвом турист-водник та забезпечує логістичну підтримку досліджень ділянок, доступних тільки з води) та фізик (який випадково став волонтером заходу і на другий день вже мусив ідентифікувати та фотографувати окремі види ендемічної бузької флори загальноєвропейського значення).
Трансфери в експедиції – окрема тема для обговорення. Іноді доводиться стати дійсно робочою силою, щоб дістатися до віддалених куточків країни… Як, наприклад, на паромі з ручною тягою!

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1622325907865161/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 16

Міські дикуни виїхали за місто і побачили ЇХ! Справжніх корів на вигоні! Гонзо-журналіст –Dasha Shyriaieva

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1622328294531589/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 17

Yanenko Vadym демонструє мультидисциплінарний підхід, тримаючи в руках прекрасний зразок Betula sp., який міг би стати окрасою будь-якої дендрологічної колекції.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1622330117864740/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 18

Метод трансект працює, але іноді місцевість виявляється занадто перетятою… тоді до нього додаються елементи скелелазіння. Теоретик та практик методу трансект – Dasha Shyriaieva

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1624373604327058/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 19

У мережу злито новий акторський склад “Вартових галактики”! На варті ботобатла –Yanenko Vadym.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1625270274237391/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 20

Знову болюча тема в експедиції – трансфери! Байдарка працює чудово, але… тільки якщо не треба рухатися проти течії. Тоді плавзасіб функціонує на людській тязі. Dasha Shyriaieva – автор бестселлера “Транссерфінг в експедиції”.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1625273640903721/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 21

Адаптація міської людини до навколишнього середовища проходить поступово. Занадто різка зміна умов існування в такому випадку може призвести до непередбачуваних змін! Еволюційно-антропологічні відомості надалаDasha Shyriaieva.

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1626380514126367/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Учасник 22

Класична картина “Останній геоботанічний опис на сьогоднішній день”. Проективне покриття пишеться, сонечко сідає, аперитив чекає (для особливо уважних)  Казковий захід сонця з обертонами фітосоціології від Dasha Shyriaieva

https://www.facebook.com/dovkolabotanika/photos/a.1074390382658719.1073741828.1074383975992693/1626423670788718/?type=3&theater

Світлина від Довколаботаніка.

Далі буде..

Хроніки фотобатлу

Контрольний підрахунок 29.05

Світлина від Довколаботаніка.

З’ясовано походження відомого експоната у столичному природничому музеї

Правила гігієни важливі не лише для людей, а й для музейних експонатів. Довгі години напруженої роботи за склом вітрини даються взнаки й всюдисущий пил осідає на поверхню експонатів. Ця доля не оминула й загальновизнаного улюбленця відвідувачів Національного науково-природничого музею НАН України – червонодзьобого пелікана.

Червонодзьобий пелікан у польоті Джерело: Rui Ornelas

Відмити пелікана

Забарвлення його оперення стрімко змінювалось з білосніжного на буденно-сіре. Й тут у справу втрутилась науковий співробітник Світлана Тайкова. Саме її старання повернули колишній блиск та велич пернатому експонату.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.
Експонат до та після очистки. Джерело: ННПМ

Звістка з минулого

Під час обережних маніпуляцій з червонодзьобим пеліканом з нього випала етикетка, вік якої лише трішки не дотягує до 200 років. Саме цей артефакт з минулого відкрив таємницю походження експоната, адже стара книга надходжень відділу зоології приховувала цю інформацію.

Світлина від Національний науково-природничий музей НАН України.
Знайдена етикетка експоната. Джерело: ННПМ


Розшифрування вінтажного почерку дозволило з’ясувати ім’я колектора. Це Ілля Гаврилович Вознесенський, який здобув червонодзьобого пелікана 15 жовтня 1840 року. Сталося це біля берегів Каліфорнії в гавані Бодега, яка носить ім’я іспанського капітана. І.О. Кусков, дослідник Російсько-Американської компанії заклав на її березі порт Румянцев для заготівлі хутра, а за 24 кілометри поселення форт Росс, яке стало найпівденнішим російським поселенням на континенті.

Pictures 1239.jpg
Залив Бодега – місце знахідки пелікана, який виставляється в природничому музеї. Джерело: Pixistik1687

Рік здобуття зразка червонодзьобого пелікана був передостаннім в житті колонії, адже вже наступного року вона була продана великому землевласнику Джону Саттеру.

Постер фильма
Афіша фільму А. Хічкока, знятого на території гавані Бодега

Саме місце збору експонату, гавань Бодега надихнула Альфреда Хічкока на створення моторошного триллеру «Птахи», у якому пернаті істоти слугують втіленням крихкості та нестабільності відносин людини та природи.

Лекція про Ліннея у природничому музеї 26.05 11:15

Карл Лінней – людина, яка змінила правила гри в систематиці живих організмів, розплутавши клубок поліномінальних назв та мереживо довільного підпорядкування таксонів. Карл Лінней – людина-феномен, вклад якого в ботаніку, зоологію, мінералологію та медицину неможливо переоцінити. Саме тому з нагоди 311-річчя з дня його народження ми розповімо Вам історію життя шведського натураліста, у якій детально розглянемо роль цього вченого у сучасній поп-культурі. Ми розкриємо таємниці, чому Ліннея можна назвати наймасовішим репетитором природничих наук до винайдення онлайн-платформ, хто такі «апостоли Ліннея», як «ліннеанство» викликало залежність і чому Карл Лінней сам є лектотипом виду людина розумна. Найбільш витривалі учасники зможуть перевірити свої знання, виконуючи тематичний Scavenger Hunt на трьох поверхах природничого музею.
Щоб потрапити на лекцію – необхідно придбати звичайний вхідний квиток, тематичний Scavenger Hunt коштуватиме 20 гривень.
Реєстрація обов’язкова: https://docs.google.com/forms/d/1H2v12yWWH3U0iIT3ZkkkujCdWiOhUZE2-ZjzARfEFYQ/edit

Результати Гранту Друзів Довколаботаніки 2018

Всі, хто пропустив наше оголошення результатів по конкурсу грантів на польові та анатомо-морфологічні дослідження в царині ботаніки та зоології, ми йдемо до Вас. Ви могли поспостерігати за цим дійством у прямому ефірі на нашій сторінці, але якість зображення вийшла на рівні – ей, що тут взагалі відбувається.
З нашими конкурсантами, суддями та правилами можна ознайомитись тут: https://dovkolabotanika.com.ua/%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1…/

Отже, що сказали судді? Ми зашифрували їх під таємничими номерами й готові оприлюднити їх протоколи.

Суддя 1

Суддя 1 трьом заявкам надав п’ятірочки, винагородивши проекти по інвазіям сонячного окуня, п’явках та тиходах. Але екстрабал попрямував до Олега Нестеренка, який і очолив гонитву за перемогою.

Світлина від Довколаботаніка.

Таким чином, заявка 3 заволоділа тимчасовою перевагою, у спину ж їй дихали проекти під номерами 4 та 9, а також тверді четвірочки на погляд судді №1 – це дослідження популяцій жаб, поширення кажанів, ящірок на Одещині та фенотайпінгу пшениці.

Світлина від Довколаботаніка.

 

Суддя 2

Далі до своєї професійної справи перейшов суддя 2. Його фаворитами стали фенотайпінг пшениці, тихоходи, кажани та п’явки. Вони всі отримали по четвірочці, але екстрабал попрямував до заявки з дослідження тихоходів.
Світлина від Довколаботаніка.
Коли ми ввели до нашої форми оцінки судді №2, то помітили значні зміни в розташуванні учасників у одновимірному просторі рейтингових балів. На перше місце вийшов конкурсант з № 9, На півбала менше мала заявка по п’явкам. І середній бал 4 мали аж цілих три учасники – з проектами по кажанам, фенотайпінгу пшениці та сонячному окуню.
Світлина від Довколаботаніка.

Суддя 3

Суддя 3 віддав четвірочки заявкам 4, 7 та 9. Додатковий бал був по-братськи розділений між проектом з вивчення раціону копитних та тихоходів.
Світлина від Довколаботаніка.
Турнірна таблиця ущільнилась до рівня автореферату після оцінок третього судді. На першому місці розташувався Владислав Шуба з проектом про тихоходів, на півбала від нього відставала Єлизавета Кришталь з дослідженнями п’явок, решта ж заявок ішли майже нога в ногу.
Світлина від Довколаботаніка.

Суддя 4

Який вирок судді з номером 4? П’ятірочки отримали проекти по кажанах і ящіоках, але екстрабал отримали лишн останні. Четвірки отримали тихоходи та п’явки, трійки проекти по жабах та сонячному окуню.
Світлина від Довколаботаніка.
Завдяки оцінкам Судді 4 у нас утворилася четвірка лідерів (все ж вибачте за каламбур). Проекти по тихоходах, ящірках, кажанах та п’явках міцно захопили верхівку таблиці.
Світлина від Довколаботаніка.

Суддя 5

Суддя 5 був щедрим на 5-ки. Їх отримали заявки 1, 3 та 5-6. Екстрабал отримав проект з дослідження інвазій сонячного окуня. Четвірочки пішли ж до скарбнички досліджень тихоходів та фенотайпінгу пшениці.
Світлина від Довколаботаніка.
Таким чином, між проектом по тихоходах та кажанах зберігся мінімальний розрив, до чільної четвірки ввійшов Олег Нестеренко з дослідженням сонячного окуня, потіснивши заявку 4 на 5 місце.
Світлина від Довколаботаніка.
Суддя 6
Завдяки прокачаному скілу прокрастинації останнє слово лишилось за Суддею 6. Він сипав п’ятірками на заявки 1, 3, 4 та 5-6. Екстрабал був відправлений проекту з дослідження кажанів.
Світлина від Довколаботаніка.

Крапочки над літерою “Ї”

Отже, розставляємо всі крапочки над літерою “Ї”. У фінальному ривку перемогу здобуває Марія Савченко Mia Savchenko з проектом по дослідженню поширення кажанів Myotis nattereri (Kuhl, 1817) та Barbastella barbastellus Schreber, 1774.
Лише на 0,09 (дев’ять сотих, Карле!) відстав від переможиці Владислав Шуба з актуальною та захопливлю темою про неймовірних тихоходів.
Третє та четверте місця ділять заявки з номерами 3 та 4 (магія чисел!). Олег Нестеренко з проектом «Польові дослідження сонячного окуня Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) в умовах активної інвазії у Запорізьке (Дніпровське) водосховище» навіть отримав два екстрабали від 2 суддів, але для нашого суворого змагання навіть цього виявилось замало. Таку ж кількість балів отримала Єлизавета Кришталь з заявкрю “Дослідження фауни глоткових п’явок (Hirudinea: Erpobdellidae) України”.
5 та 6 місця в фінальному заліку зайняли проекти Елеонори Пустовалової з дослідження співвідношення ди- та триплоїдів серед пуголовків зелених жаб у ГПС Нижнього Добрицького ставка та Оскирко Олександри з “Дослідженням поширення зеленої ящірки (Lacerta viridis (Laurenti, 1768) в Одеській області, Україна”.
Андрій Зінченко з проектом по фенотайпінгу пшениці зайняв 7 місце, лише на 0,02 бали поступиласт йому Ползик Марії\я “Вивченням особливостей раціону диких копитних”.
9 місце отримує Никоненко Анастасія зі своїм етологічним проектом.
Підкреслимо, що всі заявки на нашу думку були дуже сильними. Одні своєю актуальністю, інші подачею, треті внутрішнім меседжем. Якби ми мали змогу, то віддали перемогу усім, але це не те, щоб суперечить правилам змагання та ортодоксального дарвінізму, а й нашим фінансовим можливостям . Дякуємо всім за участь, експертам за оцінки, а всім спостерігачам за увагу.

Нагородження

Церемонія нагородження відбулася в урочистій атмосфері станції метро Театральна. У гранітних стінах, де витає дух академізму, ми власне познайомились та вручили заслужений грант Друзів Довколаботаніки Марії Савченко Mia Savchenko. Сподіваємось, що він трішечки допоможе дослідниці нічних крилатих істот в організації польових виїздів та стане невеличкою моральною підтримкою на нелегкій, але до дідька цікавій та потрібній стежині науковця. Аплодуємо переможиці та дякуємо Таємничим Друзям Довколаботаніки, без яких цей проект не відбувся б.
Світлина від Довколаботаніка.

Афтепаті

І от, коли заявки прочитані, оцінки розставлені та грант вручений, ми змахуємо скупу ностальгічну сльозу, мов на перегляді будь-якого мультфільму студії “Pixar” й анонсуємо новий проект. Ми й надалі хочемо підтримувати талановитих та натхненних дослідників у царинах Їх Величностей Ботаніки та Зоології. І наступного року хочемо зробити конкурс ще масштабнішим. Для цього нам потрібна Ваша підтримка. Навіть невеличкі суми в кілька гривень разлм допоможуть втілити чиюсь наукову мрію та зруйнувати ці кляті стереотипи про те, що польовики та анатомо-морфологи нікому не потрібні.
Реквізити лишаємо внизу, якщо Ви хочете, щоб Ваш вклад лишився анонімним, то відзначайте це в коментарях до переказу:
Картка Приват 5457 0822 8169 0110 (О. Коваленко)
Гаманець Веб-мані U215943922861

Квест “UrbanBotanyQuest2018: Прибульці у Музеї»

Квест “UrbanBotanyQuest2018: Прибульці у Музеї» – станьте учасником дивовижних пригод у самісінькому центрі нашого чудового міста. Серце велетенського мегаполісу стало місцем підступного вторгнення техногенної раси блорганів і лише ви, ваші знання та екологічний світогляд здатні схилити шальки терезів у наш бік. На вас очікують пошуки підказок у динамічному міському середовищі, ботанічні загадки, приємні сюрпризи для найбільш уважних учасників та звісно радість від виконання місії. І все це в лагідних променях травневого ранкового сонця.
Місце проведення: центральні квартали міста, старт – Національний науково-природничий музей НАН України. Автор та ведучий: Олексій Коваленко Олексій Коваленко (Olexii Kovalenko).
Для кого: буде цікаво й дітям, і дорослим, але оскільки частина локацій є міським середовищем, то рекомендована участь з дорослими.
Увага! На квест необхідно обв’язково попередньо зареєструватись до 17 травня в екскурсійному бюро Музею 044-235-62-66.
Або тут: https://docs.google.com/forms/d/1su–Nave_B1hS2IUrttVYHQuYNO9mQxWHRc4xSk4HLs/edit

 

Про що розповіла ДНК троянд

Так, це сталося! Не лише ж геном дріжджів, людей та інших примітивних організмів розшифровувати! Перші повні сіквенси представників роду Rosa (Троянда, вона ж Шипшина) отримано!

Лабіринти шипшинового геному

Рід Шипшина містить приблизно 200 видів, більш ніж половина з яких мають кілька копій свого генома, тобто є поліплоїдами. Троянди пройшли тернистий еволюційний шлях з міжвидовою гібридизацією, інтрогресією та поліплоїдизацією. Вважається, що лише 8-20 видів шипшин були у витоку становлення культурних троянд Rosa × hybrida.

Китайська троянда R. chinensis була знана ​​в Європі уже в вісімнадцятому столітті. Цей вид вважається одним з основних, які брали участь у процесі гібридизації з  європейськими, середземноморськими та близькосхідними (переважно тетраплоїдними) лініями шипшин. Саме ці схрещування призвели до формування тих особливостей квіток троянди, за які її всі люблять: багатократне цвітіння, ніжний аромат та виразний колір. Не зважаючи на недавній прогрес у дослідженні послідовностей ДНК троянд, до цього часу молекулярні та генетичні детермінанти цих ознак були невідомі, як і історія  створення сучасних сортів цієї рослини.

Rosa chinensis Rose flower
Made in China. Джерело: O. Raymond et al.

Троянди з фанатизмом любителів бузку в травні вирощували століттями й мліли над їхніми колючими кущиками. Особливо завзяті адепти дбали про такі якості, як запах і колір квіток. Цікаві досліди селекціонерів перетворили геном троянд у складну мішанину фрагментів. І цей вузол  просто так не розрубати гордієвою сокирою молекулярної генетики.

Генетика нескінченності

Мохаммед Бендамен в Еколь Нормаль в Ліоні, Франція, і його колеги отримали повний геном сорту ‘Old Blush’  виду Rosa chinensis, предка сотні сучасних троянд. Вчені змусили чоловічі статеві клітини розмножуватися безстатевим способом. Таким чином вони отримали матеріал, який можна було значно простіше аналізувати.

Що ж всередині?

Геном троянди містить 36 377 генів. Порівняльне дослідження геномів дозволило визначити предковий геном для прездставників родини Шипшинових. Він складався з дев’яти протохромосом та   8 861 генів. Відповідно до еволюційного сценарію авторів спільний предок для підродини Rosoideae мав 8 хромосом та 13,070 генів. Таким чином суниці та троянди відокремились від спільних для всіх Rosaceae предків шляхом злиття 2 хромосом в одну з наступними двома розділеннями. Цікаво, що геном суниці пережив потім ще одне додаткове злиття хромосом, щоб досягти сучасної структури, в той час як шипшини пройшли через одне ділення і два сполучення, незалежно від суниць. Аналіз 748 послідовностей генів показав, що еволюційні дороги суниць, шипшин та малини розійнлися за короткий період часу.
Вчені встановили, що геном “La France” є складною мозаїкою, утвореною фрагментами ДНК з трьох секцій величезного роду Шипшина.

Колір та запах

Китайська троянда Rosa chinensis віднині вважається найймовірнішим донором гена-пригнічувача стану спокою у квіток, який і сприяє багатократному цвітінню. Нещодавній  аналіз послідовності гібридів R. chinensis ‘Old Blush’ × Rosa wichurana показав, що періодичне цвітіння, ймовірно, викликається ще кількома генами, але всі вони були передані від R. chinensis.
Троянди демонструють велику різноманітність ароматів. Нове дослідження виявило щонайменше 22 стадії біосинтезу терпенових сполук, які раніше не були відомі для троянд. Тому тонкий аромат квіток – це ще та біохімічна розробка матінки-природи!
Fig. 3
А. Схематичне зображення хромосом троянди та генів, що скоріш за все впливають на інтенсивність забарвлення, періодичність цвітіння. Хромосомні сегменти 2.4, 3.2-3.6 та 5.1, що походять тільки від R. chinensis, позначені світло-червоними. Червоним кольором вказані гени синтезу антоціанів; блакитним – гени синтезу ароматичних сполук; чорним – гени періодичності цвітіння; зеленим – гени розвитку. b, Схематичне зображення взаємозв’язків між кольорами (рожевий фон) та ароматами (синім фоном). Дані експресії генів показують антикореляцію між експресією генів miR156 та SPL9 під час розвитку пелюсток. Чорні стрілки, біосинтетичні кроки описані в троянди; червоні стрілки, кроки біосинтезу, про які повідомляють в інших видів рослин, але не в троянди; зелені стрілки, передбачувані кроки з невідомими ферментами; пунктирна чорна стрілка вказує на кілька ферментативних кроків;  пунктирна червона стріла, передбачувана регуляція генів.
Така фундаментальщина як розкриття секретів створення сучасних троянд на молекулярно-геномному рівні стане ключем для створення нових сортів троянд. Адже після 2 століть експлуатації рослини селекціонери нарешті отримали до неї інструкцію.
Nature Genetics (2018)
doi:10.1038/s41588-018-0110-3

 

Грант на польові та анатомо-морфологічні дослідження з ботаніки та зоології

Таємничі друзі “Довколаботаніки” та “Довколаботаніка” у лютому цього року оголосили відкритий та абсолютно прозорий конкурс на отримання мікроскопічного гранту на польові та анатомо-морфологічні дослідження у царинах Їх Величностей Ботаніки та Зоології

Що ми пропонували: 10500 українських гривень, які можна використати для своїх досліджень, щоб втерти носа всім гейтерам класичних напрямків природничих наук. Як бонус всі учасники отримали незаангажоване та небюрократизоване журі, яке вболіває за наукову істину, флору та фауну.

Що для цього слід було зробити:

  • бути студентом вищого навчального закладу з твердим принциповим бажанням досліджувати та зберігати дику природу попри всі труднощі на своєму шляху;
  • надіслати опис проекту польових чи морфолого-анатомічних досліджень довільного змісту. Ви могли вказати мету, завдання, наукову новизну та теоретичне впровадження майбутніх результатів, а могли сформулювати свій намір у вигляді римованого вірша чи верлібра (прим. Довколаботаніки – використання синекдохи та оксиморонів дають додаткові бали) (прим. Друзів Довколаботаніки – насправді, ні!). Нам було важливо знати, що Ви хочете досліджувати, де і чому?;
  • разом з описом слід було відправити нам свою анкету на електронну адресу corydalis@ukr.net з кількома простими пунктами: Ваше ім’я та прізвище, номер телефону, назва ВНЗ, курс та кафедра.

Світлина від Довколаботаніка.

Довгі години та нестерпні дні очікування завершились й ми отримали 9 справді крутих заявок. “Не фантастика!” – скажете Ви. Дійсно, це сувора та прекрасна реальність!

9 заявок

Отже, коротко пройдемось по нашим конкурсантам.

Заявка № 1

Елеонора Пустовалова з Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна запланувала  дослідження  співвідношення ди- та триплоїдів серед пуголовків зелених жаб у ГПС Нижнього Добрицького ставка. Якщо Ви не знаєте, що таке ГПС – то ми будемо тикати на Вас пальцями та шельмувати (насправді – ні!).

Справа в тому, що автор проекту у складі наукової групи вивчає Сіверсько-Донецький центр різноманіття зелених жаб (Pelophylax esculentus complex). Вчені зіткнулися з незвичайним способом відтворення цих слизьких та дуже милих живих істот, який “реалізується через глибокі перебудови у процесі утворення статевих клітин”. У результаті цих, незбагненних пересічному адміну Довколаботаніки, процесів спостерігається утворення особливих біосистем, у “яких спільно розмножуються і співіснують справжні види (озерна жаба P. ridibundus) і ди- і поліплоїдні природні міжвидові гібриди (їстівна жаба – P. esculentus)”. Саме ці біосистеми називають геміклональними популяційними системами (ГПС) (Шабанов, Литвинчук, 2010) “тому, що гібриди здатні відтворюватися у схрещуваннях з батьківським видом завдяки генетичному феномену геміклонального спадкування”.

Все, тепер Ви отримали ті знання, які й не снились простим маглам й начтав час тикати на них пальцями та шельмувати (насправді – ні, не повторюйте цього на вулиці!).

Автор планує відбирати пуголовків у різних частинах ставку, щоб підтвердити одне з припущень про вибірковість місць проживання триплоїдів. Конкурсант вдосконалив методику прижиттєвого визначення плоїдності. Саме тому всі пуголовки після відбору матеріалу з хвостового плавця відправляться в свою водойму. Бон вояж, шановні амфібії, у добрий шлях!

Світлина від Довколаботаніка.

Заявка 2.

Наступний конкурсант – Андрій Зінченко. Він представляє КНУ імені Тараса Шевченка та його ламповий біофак з дивним ніком  ННЦ «Інститут біології та медицини».

Проект автора названо в кращих традиціях жанру горрора – “Епідермальний паттернінг пшениці”. У далекому 2015 році група молекулярних біологів з Цюріха повернула не туди розпочала проект з епідермального фенотайпінгу різнотрав’я Альпійських гір. Вони відмовились від дослідження життєвості за методикою Ю. Злобіна (й не отримають від нас за це лайку) та від дорогих лабораторних аналізів, а скористалися допомогою світлих сил світлової мікроскопії.

Відкривайте блокнот та записуйте:

Епідермальний паттернінг – це процес визначення сталих та варіабельних
морфологічних та морфометричних ознак покривної тканини рослини, який дозволяє вивчати зміни у функціонуванні цілісного організму за впливу того чи іншого стресового чинника.

Автор проекту говорить, що використання епідермального паттернінгу у якості дешевого, швидкого
та простого фенотайпінгу стресостійких сортів – це гарна штука, особливо, якщо реактиви ти купляєш за свої кошти.

Андрій Зінченко заявляє, що окрім того, що кожній людині треба побудувати дім, висадити дерево а також:

 Провести морфометричні виміри клітин епідерми листка пшениці.
 Дослідити анатомічну та фізіологічну варіабельність продихового комплексу листка пшениці за сприятливих та несприятливих умов.
 Проаналізувати трихомальний покрив листка пшениці.
 Виявити закономірності взаєморозміщення продихових комплексів, епідермальних клітин та трихом листка на одиниці площі за сприятливих умов та за умов стресу.

Світлина від Довколаботаніка.

Заявка 3

Автором третьої заяки є Нестеренко Олег з Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара. Її назву ми змогли прочитати без спеціального словника: «Польові дослідження сонячного окуня Lepomis gibbosus (Linnaeus, 1758) в умовах активної інвазії у Запорізьке (Дніпровське) водосховище».

Lepomis gibbosus є одним із найпоширеніших видів-вселенців водойм Дніпропетровської області. Ця істота множиться як методологічні помилки в роботах противників ГМО. Сонячний окунь становить значну загрозу для місцевих риб, оскільки окрім того, що він “понаїхав”, він ще й всеїдний (здатен харчуватись як хижак, поїдаючи інших видів риб, і навіть харчуватись ікрою) та має порційний тип нересту.

Автор запланував комплексне дослідження біологічних властивостей виду Lepomis gibbosus та оцінку його адаптаційного потенціалу в умовах Запорізького водосховища. Він сформулював купу амбіційних задач:

  • у польових умовах зібрати матеріал для досліджень
  • Провести морфометричні дослідження різновікових особин виду
  • Вивчити процес нересту сонячного окуня в польових умовах
  • Дослідити гаметогенез статевозрілих особин сонячного окуня
  • Провести дослідження живлення дорослих особин
  • Виявити закономірності розповсюдження виду
  • Зібрати матеріали для проведення модельних експериментальних досліджень
  • Провести дослідження живлення мальків сонячного окуня
  • Відібрати зразки крові та дослідити цитологічні та біохімічні параметри крові
  • Відібрати зразки органів для проведення біохімічних досліджень фермент-синтезуючих органів
  • Оцінити адаптаційні можливості виду

 

Окрім того, безперечними чеснотами заявки є пояснення методики дослідження, матеріалів та методів та навіть графіки польових виїздів. Ех, чесно кажучи, навіть руки чешуться кинути це все, взяти ставні сітки з кроком вічка а=30-32 мм, малькову тканку, невід, мікроскоп оптичний, лінійку, цифровий штангенциркуль, формалін 4% – 10 л, спирт 96% – 3 л, фарбник за Романовсьокого-Гімзи та махнути на якесь водосховище описувати угруповання плейстофітів.

Світлина від Довколаботаніка.

Заявка 4

Єлизавета Кришталь з сонячного Харкова та класичного Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна надіслала на нашу адресу проект “Дослідження фауни глоткових п’явок (Hirudinea: Erpobdellidae) України”.

Єлизавета пише, що “Ці п’явки є хижаками, що харчуються різними безхребетними”. Ми вже злякались. що це дослідження психологічних аспектів захисту дисертацій на кількох відомих вчених радах, але ні, – все ок! Мова справді про зоологію.

Головною метою проекту є дослідження п’явок родини Erpobdellidae півночі та півдня України. Для досягнення цієї автор пропонує збір матеріалів у захопливих експедиціях до  НПП «Деснянсько-Старогутський», Словучансько-Овручського кряжу,  НПП «Прип’ять-Стохід», дельт Дунаю, Дністра, Дніпра, Утлюкського лиману, гирла р. Молочна. Зразки будуть збиратися вручну і фіксуватися у 96% етанолі для  збереження можливості подальшого проведення ДНК-баркодингу і філогенетичного аналізу. Під час камеральної обробки даних всі гордіїві вузли систематики та біогеографії у цій групі організмів мають бути розрубані, чого ми від щирого чотирикамерного серця й бажаємо.

Світлина від Довколаботаніка.

Заявка 5, вона ж заявка 6

Цього Вашого автора Довколаботаніки давно слід закидати помідорами за його неуважність. От і цього разу він одному учаснику присвоїв два номери й змусив наших експертів два рази читати одну й ту ж роботу. На своє виправдання скажемо, що читати справді цікаво.

Авторкою проекту є Савченко Марія, хіроптеролог кафедри екології та зоології ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ ім. Тараса Шевченка. У роботи шикарний вступ у вигляді чи то хокку, чи хайку, чи іншого невідомого нам виду мистецтва.

Марія займається моделюванням поширення кажанів на території України, зокрема поширенням видів Myotis nattereri (Kuhl, 1817) та Barbastella barbastellus Schreber, 1774. Вона створила моделі поширення цих видів в програмі MaxEnt.

Як підказує Вам життєвий досвід – усі кажани фауни України занесені до Червоної книги.  Для виду M. nattereri зазначено статус «вразливий», для B. barbastellus – «зникаючий».

Моделювання географічного поширення на основі вже наявних даних може допомогти у прогнозуванні вірогідних зон оптимуму за кліматичними показниками на мапі досліджуваних територій, а перевірка результатів моделювання дасть змогу оцінити валідність моделі на практиці а також поглибити знання про поширення досліджуваних видів, їх чисельність та вимоги до біотопів.

Проте, автор проекту не обмежується лише моделями, вона хоче їх протестувати й уже пакує наплічник  для дослідження території Київської та Вінницької областей влітку 2018 року. Попри факт відсутності реєстрацій кажанів досліджуваних видів в їх межах, модель визначає їх як підходящі. А, отже, є імовірність присутності особин видів M. nattererі та B. barbastellus саме тут. Автор наводить ці точки на карті, але ми їх не оприлюднюємо, щоб ніякий плагіатор не скопіпастив їх у свої докторські дисертації по всіх відомих науках.

Відповідно до проекту працюватиме невелика команда людей (3-4 особи), серед них – автор, науковий керівник та друзі кажанів. Дослідники будуть оглядати потенційні сховища, здійснювати нічні відлови кажанів за допомогою сіток та детекторні реєстрації кажанів в околицях місць відловів. Передбачені й інші активності – проживання в палатках, напружена праця вночі, відсипання вдень – все як у справжніх рок-зірок.

Світлина від Довколаботаніка.

Заявка 7

Цю заявку ми отримали від Ползик Марії з Запорізького національного університету. Її назва – “Вивчення особливостей раціону диких копитних”.

В Україні площа природних біотопів з високими кормовими властивостями для диких копитних обмежена. Як наслідок – висока щільність популяції на обмеженій площі. Якщо корму не вистачає особливо в зимовий період – копитні можуть мігрувати, однак коли переміщення неможливо дуже швидко винищуються існуючі кормові ресурси. Вивчення раціону тварин допомагає попереджати таки ситуації шляхом введення підкормки, створення кормових полів, огороджування відтворювальних ділянок та інших заходів. Для їх успішного використання важливо отримувати актуальну інформацію про раціон тварин, для визначення найбільш актуальних заходів.

Автор пропонує гуманні дослідження мікрогістологічного аналізу решток рослинних тканин, що не перетравлюються копитними і можуть бути ідентифіковані в екскрементах.

Відпрацювання методики та оптимізацію процесу буде проводити в Національному заповіднику «о. Хортиця».

Для цього необхідно виконати наступні завдання:

  1. Визначити кормові рослини, що можуть входити до раціону копитних, виготовити мікрогістологічні препарати цих рослин.
  2. Створити фото-атлас мікрогістологічних препаратів кормових рослин, для використання під час визначення.
  3. Провести визначення рослинних решток в екскрементах оленя плямистого та козулі європейської з о. Хортиця.

Так, що тепер олені не відкрутяться, відмазки “Це не я спустошив холодильник минулої ночі” – не пройдуть!

Світлина від Довколаботаніка.

Заявка 8

Оскирко Олександра з ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського національного університету ім. Тараса Шевченка надіслала проект “Дослідження поширення зеленої ящірки (Lacerta viridis (Laurenti, 1768) в Одеській області, Україна”.

Отже, хто така зелена ящірка та з чим її їдять? Ну, по-перше, не їдять, адже Lacerta viridis – один з вразливих видів герпетофауни України. Він включений у третє видання Червоної книги України (ЧКУ, 2009), а також в Додаток ІІ до Бернської конвенції.

Метою дослідження буде вивчення поширення та популяційних особливостей зелених ящірок в Одеській області. Автор також поставив собі такі цілі:

1. Дослідити сучасне поширення зелених ящірок в даній області.
2. Виявити найсприятливіші біотопи для існування ящірок для даної області.
3. Проаналізувати специфіку біотопічного розподілу виду в градієнті різних факторів (біотичних та абіотичних) на території Одеської області.

Окремо, конкурсант наголошує, що вказані дослідження здійснюватимуться  без шкоди для тварин з фотофіксацією.

Наявність представників виду буде з’ясовано під час обстеження територій шляхом виявлення живих рептилій, а також ознак їх присутності (збиті особини на дорогах, тощо). Обліки чисельності буде проведено маршрутним методом, дотримуючись загальноприйнятих вимог для таких обліків (Динесман, Калецкая, 1952; Даревский, 1987; Щербак, 1989)

Що ж, оскільки дослідження не яєшня, й коли вони не потребують розбиття пари яєць – це чудово.

Світлина від Довколаботаніка.

Заявка 9

Владислав Шуба Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна є автором “Проекту дослідження видового різноманіття наземних тихоходів (Tardigrada)”.

Тихоходи –  тип мікроскопічно малих безхребетних, що населяють різноманітні водні та наземні екосистеми. Проектом передбачено збір зразків з різних екосистем на території України.
Тихоходи – дуже малі (0,1-1,5 мм), тож їх практично не видно неозброєним оком, тому збір і безпосередній облік окремих особин в природі неможливі. Замість цього планується збирати проби субстратів, в яких тихоходи імовірно можуть знаходитися. У наземних екосистемах це можуть бути лишайники, мохи, печіночники, плауни, деякі дрібні покритонасінні, а також рослинна підстилка та верхній шар ґрунту (до 5 см).

Висушені проби зберігають цих жививх істот у стані криптобіозу. Далі Владислав використає рецепт приготування “Інвайту”: додасть води та буде досліджувати безхребетних під мікроскопом.

Мікропрепарати вивчають при збільшеннях 600-1600 світлового мікроскопа, з використанням масляної імерсії та фазового контрасту.
Вимірювання здійснюють за допомогою окуляр-мікрометра. Згодом планується порівнянняз типовими екземплярами та вивчення за допомогою електронної мікроскопії і, за необхідності, молекулярно-генетичними методами (Кіося, 2017).

Конкурсант додає також суворий план досліджень. Наскільки суворий, що нам соромно, що ми знову пропустили ранкову пробіжку.

Світлина від Довколаботаніка.

Заявка 10

Никоненко Анастасія з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара рекомендує нам повернутися до витоків класичної етології.

Для мене на сьогодні цікавим об’єктом досліджень є сарна. Завдяки її поширеності, вивчати її простіше, ніж рідких копитних. Хтось скаже, що косуля вже вивчена вздовж і впоперек. Але вивчена тільки для потреб мисливців, які це витончене та тендітне створіння перетворюють на кроваве місиво. Ми ж хочемо вивчати їх глибоко і зосереджено, щоб краще пізнати самих себе.

Методику вивчення поведінки, перевірену на косулях, можна використовувати для дослідження рідкісних та зникаючих видах копитних та не тільки їх… Отримані дані важливі для збереження біорізноманіття в нашій рідній країні та за її межами. То ж повернемося до традиції батьків-натуралістів Дарела та Сетона-Томпсона і будемо жити з тваринами на «ти».

Світлина від Довколаботаніка.

А судді хто?

Журі у класичній кількості 6 осіб абсолютно таємно та максимально прозоро, але дуже суб’єктивно оцінить ці проекти. Ми виведемо середнє значення, й воно, лише воно, визначить переможця. Кожен експерт оцінює роботу за 5-бальною шкалою, де 1 – взагалі не фонтан, а 5 – дуже надихаюча робота. Окрім того, існує 1 екстра-бал для кожного члена журі. Ним він нагороджує учасника, який на його думку є переможцем. Якщо експерт обере 2 такі роботи, то його бал розділиться порівну між ними.

Отже, представляємо наше журі:

  1. Марія Чернишенко – ботанік, природоохоронець, популяризатор наукових знань, спеціаліст з видавничої справи та книжок взагалі, креативний генератор ідей та великий друг для Довколаботаніки та природничого музею.

Світлина від Кулі Ботаніки.

2. Олексій Коваленко – ботанік у кедах, автор природничих активностей у музейному, ботсадівських та дикоприрородному просторах, за певними даними має відношення до Довколаботаніки, при зустрічі це може як визнати, так і заперечити.

Світлина від Olexii Kovalenko.

3. Олександра Шевченко – зоолог, знавець з фауністики, екоморфології, деяких аспектів екології та практичного застосування орибатидних кліщів (Sarcoptiformes, Oribatida).

Світлина від Alex Shevchenko.

4. Анастасія Малюк – зоолог, а особливо герпетолог, знавець ящірок, змій та інших мі-мі-мішних тварин. Музейник з безцінним досвідом як куратора фондів, так і роботи з відвідувачами.

Світлина від Nastia Brovko.

5. Олександр Ковальчук – палеозоолог, еволюційний морфолог. Якщо цікавить морфологія, таксономія, історична фауністика, палеоекологія і палеобіогеографія прісноводних риб пізнього кайнозою півдня Східної Європи – то Вам до нього й ні до кого іншого.

6. Марія Каліста – ботанік, біоморфолог, спеціаліст з популяційної біології рідкісних рослин.

Оголошення результатів

Воно відбудеться 18 травня на Мінародний День Рослин та День Музеїв у стінах Національного науково-природничого музею НАН України, вул. Б. Хмельницького, 15, Київ